kinowar.com

Коротко про головне. Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів

В Україні, як і ще в десятках країн світу, стартував найбільший інтерактивний кінофестиваль. 100 000 поціновувачів короткого метра у понад 400 локаціях на 6 континентах будуть обирати найбільш достойні стрічки та акторів.

Для світу це вже 24-й фестиваль, у нас же він проходить в п’ятнадцятий раз. Стати одним із глядачів, а отже й членом світового журі, може кожен, хто купить квиток в один з кінотеатрів Києва, Харкова, Дніпра, Кривого Рогу, Львова, Маріуполя, Одеси та Запоріжжя.

Щоб зрозуміти важливість цієї події, достатньо відмітити, що фіналісти фестивалю автоматично кваліфікуються для номінації на премію Американської кіноакадемії. Минулого року, наприклад, одразу дві стрічки з Мангеттенського фестивалю потрапили в номінацію на «Оскар».

Обирати завжди є з чого, цьогоріч автори надіслали на розгляд комітету 970 картин з 70-ти країн. Але не хвилюйтесь, фіналістів завжди 10, серед яких нам і належить визначити кращу стрічку й кращого актора/акторку.

На які ж фільми звернути увагу?

«Крадійка» (Ganef)

«Крадійка» (Ganef) розповідає про складнощі виховання, коли кожна дрібниця може мати неочікувано важливий вплив на особистість. Одинока пані багато працює, поки її маленька донечка сидить вдома з гувернанткою. Одного разу, стомлена після роботи жінка необачно пояснила донечці свій вчинок дитячою травмою з крадіжкою.

«Погана прикмета» (Bad Omen)

«Погана прикмета» (Bad Omen) – афганська соціальна драма про жінку, чий чоловік став жертвою перестрілки з талібами. Вдова стикається з соціальним відчуженням, як колись прокажені, але будь що намагається зберегти для дітей нормальне життя. Стрічка була знята до виводу американських військ, і важко навіть уявити, як таким людям живеться нині в країні Талібану.

«Грубі» (Rough)

«Грубі» (Rough) – британська кримінальна комедія про хлопців, які мусять відповісти за скоєні збитки перед місцевим авторитетом. Лють і розкаяння чудово зіграли Раян Макпарланд, котрий знімається у багатостраждальній серіальній адаптації культової гри Halo, та відомий актор і комік Майкл Смайлі («Перестрілка», «Лобстер»).

«Синдром Арчибальда» (Archibald’s Syndrome)

«Синдром Арчибальда» (Archibald’s Syndrome) – стилізована під фільми Тарантіно кримінальна комедія про хлопця з дивними надздібностями. З дитинства Арчібальд керує руками інших. Керує безпосередньо, що робить руками він, те повторюють й оточуючі. Додайте до цього фільми Тарантіно й отримаєте історію про невдале пограбування банку й знайомство з дивною дівчиною. Вийшла непогана історія про те, як важливо вміти відпускати й делегувати, адже коли намагаєшся все контролювати, нічим хорошим це не закінчується.

«Месьє Кашемір» (Monsieur Cachemire)

Канадська гомерична комедія «Месьє Кашемір» (Monsieur Cachemire) розповідає про звичайного банківського клерка, до якого приходить незвичайний клієнт. Чоловік з прізвищем козячої вовни з Кашміру просить кредит у півмільйона доларів на експедицію. Шукати він буде не мамонта чи нафту, а легендарний Ельдорадо – міфічну індіанську країну зі скарбами. Здавалося б, хто при свідомості видасть подібний кредит? Проте месьє Кашемір знайшов правильну людину.

«Закрите для світла» (Closed To The Light)

Одним із найсильніших претендентів на перемогу цього року є картина Ніколо Піовесана «Закрите для світла» (Closed To The Light). Це драма про Другу світову війну, під кінець якої в Італії відбувався страшний терор Чорних загонів – каральних груп, які винищували усіх, хто не підтримував фашизм. За нестачею дорослих, у такі загони часто набирали хлопців, котрі побачили смерть ще до того, як стали чоловіками. Піовесан зняв стрічку на 10 хвилин у незвичному форматі застиглих сцен, коли головні події розгортаються поза кадром, а глядачам демонструють рух камери від кадру до кадру зі свого роду фотознімками у форматі кінофільму.

Дмитро Сидоренко

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Коментарі