kinowar.com

Як Гай Річі став заручником Джейсона Стейтема. Рецензія на фільм «Гнів людський»

Британський режисер Гай Річі після 15-річної розлуки повертається до роботи з Джейсоном Стейтемом і в результаті стає заручником нового амплуа актора.

фільм Гая Річі Гнів людський

У далекому 1998 Річі зняв культові «Карти, гроші два стволи». Тоді ж публіці презентували молодого лисого британця Стейтема з виразною щелепою, яких на Туманному Альбіоні кличуть tough guy. З Річі Джейсон працював тричі, востаннє – у «Револьвері» 2005 року.

Екранний образ Стейтема розвивався так само стрімко як і його життєвий шлях. В кіно — від бандитської шістки в «… стволах» до крутого картяра у «Револьвері» та ледь не супермена у «Форсажі». У житті — від бідного спортсмена, що виступав за британську збірну зі стрибків у воду, паралельно торгуючи фальсифікатом та краденими прикрасами, до голлівудського мачо, що знімається в адреналінових бойовиках та одружений з моделлю Розі Гантінгтон-Вайтлі.

Гай Річі в цей час стає культовим режисером, закріплюючи за собою славу майстра інтелектуального гангстерського кіно. Багатошарові інтриги й підстави, постійні флешбеки й уривчасте викладення історії, а також фірмові екшн сцени зі швидкою зміною декорацій під драйвовий саундтрек – ось те, за що його кіно люблять мільйони глядачів. Причому ці самі прийоми він успішно, а інколи й не дуже, використав у великих франшизах «Шерлок Холмс» та «Король Артур».

фільм Гая Річі Гнів людський

Його свіжий фільм «Гнів людський», в якому режисер повертається до роботи зі Стейтемом чекали усі. Не лише тому, що в Україні він відкриває кіносезон після чергового локдауну, але й через неймовірний успіх минулої картини Річі – «Джентльмени».

І з перших кадрів всі сподівання виправдовуються. Нас занурюють у світ інкасаторів, яких ми звикли бачити лише у вигляді здобичі, коли їх грабують на шляху від банку до сховища. Та Річі перевертає все з ніг на голову, адже у фірму влаштовується невідомий чоловік на ім’я Хілл, або просто Х. Він не тільки не боїться нападу грабіжників, але, здається, тільки цього й чекає. І коли напад врешті-решт стається, стає зрозуміло, що боятися тут варто лише його.

фільм Гая Річі Гнів людський

Та далі стається дивна річ, посеред фільму Річі зраджує своїй традиції детективної розповіді і швидко викладає усі карти на стіл. За 15 хвилин нам вивалюють головну інтригу персонажа Стейтема, зводячи все до банальної помсти і пропонуючи надалі насолоджуватися не сюжетом, а виключно якісним бойовиком, в якому Джейсон почувається, як риба у воді.

Проте Річі, навпаки, зосередившись виключно на екшені не в змозі зібрати докупи власний сценарій. Купа сюжетних гілок ведуть в нікуди, і глядачі до самого кінця не розуміють, що це за невідомі копи «ведуть» головного героя, навіщо інкасатори звозять гроші до себе на базу, а не у сховище, і навіщо Стейтем перевіряє колег, якщо все одно не в змозі знайти крота.

Про мотивацію поганців нічого хорошого сказати теж не можна, вона така ж банальна, як і у головного героя. Згадати варто хіба що Скотта Іствуда, котрий зіграв нахабного поганця. Перше знайомство з ним – крупний план очей, до якого Річі руками оператора Алана Стюарта повертатиметься раз за разом, демонструючи наскільки малий схожий на свого славетного батька.

Гнів людський

Фільм «Гнів людський» вийшов крутим бойовиком у дусі кращих фільмів Джейсона Стейтема, де потужний екшн зупиняється якраз за крок від тієї межі, котра все перетворює на фарс. Це не максимально реалістичний «Сікаріо» Дені Вільнева, але й не фантастика розряду «Форсаж: Гоббс та Шоу».

Проте перенесення дії в Лос-Анджелес і Стейтем у ролі ідеального месника виглядають неначе крик Річі: «Подивіться, я вмію знімати голлівудські бойовики. Максимально напружені і без складних сюжетів». Але впевненості у цій режисерській роботі не відчувається, радше Гай Річі потрапив у пастку екранного амплуа Стейтема.

Гнів людський

Єдине, в чому упізнається фірмовий стиль Річі – це флешбек у минуле Хілла, коли він тільки стає на шлях помсти. От там і проявляється постановка британського режисера і той самий гнів, винесений в заголовок стрічки. Та цього явно замало, щоб віднести нову картину Річі до списку його кращих робіт. Навіть фірмові цікаві діалоги звучать лише в першій третині стрічки, надалі просто розчиняючись у перестрілках.

Тому фільм «Гнів людський» можна рекомендувати усім поціновувачам якісного екшну, він не перевтомлює інтригами, натомість вражає жорстокістю 18+. Не чекайте жартів та клітчастих спортивних костюмів, а готуйтеся до перестрілок та броньованих грабіжників, бо це вам не вуличні сутички у Лондоні, а великий куш в Лос-Анджелесі.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Усі фільми Гая Річі, ранжовані від найгіршого до найкращого

Найкращі фільми 2020 року

Найкращі серіали 2020 року

Найочікуваніші фільми 2021 року

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Комментарии