kinowar.com

Як пройшла каннська прем’єра українського фільму про війну «Бачення метелика»

75-й Каннський кінофестиваль завершився. Український режисер Максим Наконечний повернувся з Французької Рив’єри додому і в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів, як саме пройшла прем’єра його стрічки «Бачення метелика», що змагалася у паралельному конкурсі «Особливий погляд», і як Канни відреагували на його антивоєнну акцію протесту на червоній доріжці.

«Бачення метелика» — повнометражний дебют Наконечного, який розповідає про жінку-солдата під час війни на Донбасі. Головна героїня – аеророзвідниця Ліля, яка потрапила і пережила російський полон. За сюжетом вона повертається з війни додому і намагається пристосуватися до мирного життя, та болючі спогади не дають спокою… Режисер знімав кіно нібито про минулу війну, яка залишилась у вчорашньому дні, та виявилось, на превеликий жаль і жах, що це кіно про війну сьогоднішню, про українську реальність тепер і зараз.

Під час каннської прем’єри команда фільму на чолі з режисером вийшла на червону доріжку з банером, на якому було написано, що росіяни вбивають українців і чинять геноцид (Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this genocide? — Росіяни вбивають українців. Чи вважаєте ви образливими та тривожними розмови про цей геноцид?). Вони влаштували справжній перформанс: увімкнули гучну сирену (таку саму, як ті, що щодня сповіщають українців про повітряну тривогу) і закрили обличчя табличками з малюнком перекресленого ока (критика в адрес тих європейців, що не хочуть бачити страшної правди).

За словами Максима Наконечного, погодити акцію з організаторами фестивалю було досить важко. Бо Канни хоч і підтримують Україну, та все ж керівники заходу максимально обережні у своїх діях. Тож виносити будь-які меседжі на основну червону доріжку організатори заборонили категорично (єдине, що дозволили, — пов’язати на рукав смокінга жовто-блакитну стрічку). Та постановник все ж виборов дозвіл на протестну акцію на другорядній червоній доріжці до зали Дебюссі (а на фотоколі, де немає дрес-коду, Наконечний постав у чорній футболці із закликом звільнити Тайру, волонтерку-парамедикиню, командирку підрозділу «Янголи Тайри», яку окупанти захопили в полон).

«Організатори фестивалю, не зважаючи на прояв солідарності з Україною, дуже обережні. Але саме тому наш меседж ще актуальніший, зокрема наше послання на банері, який ми показали під час акції на прем’єрі. Ми можемо здаватися якимись неприйнятними, різкими, маргінальними, але це лише тому, що нас винищують усіма можливими законними й незаконними методами», – сказав Наконечний.

Також режисер додав, що спочатку не прийняв позиції фестивалю, та згодом зрозумів, що є офіційний протокол, є правила, і саме дотриманням правил Канни і заробили свій непохитний авторитет. Тож вирішив, як то кажуть, не ставати в позу, а скористатися тією можливістю, яку надав йому найпрестижніший кінофестиваль світу. Бо ж заявити про себе у Каннах – це честь. І це зараз надважливо для України: заявляти, заявляти, заявляти будь-якими способами.

Підтримайте Україну:

  • фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
  • фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
  • Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
  • дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt

Читайте також:

Найкращі українські фільми

Найкращі фільми про війну України з росією

Усі російські танки, БТР, ББМ, ЗРК, літаки та гелікоптери, знищення яких було знято на відео під час війни в Україні

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Комментарии