Цитадель (Citadel)

Шпигунський бойовик з елементами сай-фай, спродюсований марвелівськими режисерами братами Руссо, – це дуже дороге видовище з красивою відполірованою картинкою, рясним динамічним екшном, багатими міжматериковими локаціями, простенькими ненав’язливими жартами, легким настроєм, деякими незначними твістами і посереднім інтелектуальним рівнем. Жодної художньої чи моральної цінності цей серіал не має, але розслабитися увечері на дивані з пачкою чіпсів під нього цілком можна.

Дія починається у скорому поїзді. Ефектна жінка у червоному (Пріянка Чопра) – агентка Надя Сінх, що працює на секретний підрозділ ЦРУ під назвою «Цитадель» і виконує у потязі важливу місію. До неї приєднується колега Мейсон Кейн (Річард Медден), з яким, судячи з грайливого флірту і пристрасних поглядів, у неї не лише службові стосунки. Та місія виявляється пасткою, влаштованою антагоністською організацією «Мантикора», і призводить не лише до «загибелі» агентів, а й до ліквідації усієї «Цитаделі».

Вісім років потому з’ясовується, що Кейн тоді не загинув, але втратив пам’ять і геть нічого не пам’ятає про своє круте шпигунське минуле, тож давно живе звичайним чоловіком під іменем Кайл Конрой, має дім, дружину і доньку. Лишень інколи бачить у сновидіннях загадкову красуню у червоній сукні… Керівник Кейна (Стенлі Туччі), котрий теж не загинув, нарешті віднаходить загубленого оперативника і намагається повернути розгубленому й шокованому чоловіку усвідомлення, що він зовсім не рядовий хлопчина, а надзвичайний віртуозний шпіон. І це було б вкрай легко, адже існує валізка з капсулами дублікатів пам’яті кожного агента «Цитаделі». Вколов – і амнезії як не було. Та зазнавши чергової атаки «Мантикори», Кейн під час бійки випадково розбиває ампулу, так і не встигнувши зробити диво-ін’єкцію. А десь у Іспанії у цей час так само нічого не пам’ятає жива Надя Сінх…

«Ти ж навіть сидіння унітаза не підіймаєш, а тепер раптово ти – Джейсон Борн?!» – риторично запитує вражена дружина Кайла/ Мейсона. І хоча амнезія справді наштовхує на паралель із франшизою про Борна, насправді серіал «Цитадель» більшою мірою уподібнюється бондіані. Адже так само, як і у фільмах про 007, прологом є швидкісна яскрава екшн-сцена. Так само у настрої переважають легковажність і лоск. Так само поряд із Бондом є дівчина Бонда у сексуальному вечірньому вбранні. Так само суперагента наставляє мудрий бос (персонаж Туччі – алюзія на М). Так само вигадана високотехнологічна розвідка послуговується науково-фантастичним реквізитом (хоча й іноді їздить на звичайному старому фургоні, в якому навіть збереглася касетна магнітола). Так само протагоністи протистоять якомусь злочинному синдикату з нарочито книжковою назвою.

Смотрите легально на MEGOGO

От тільки автори «Цитаделі» зробили поганцем не терориста-соціопата зі спотвореним обличчям, а… саму Британію, альма-матер Джеймса Бонда (сценаристи гіперболізовано відобразили давнє холодне протистояння американської і британської політики). Адже «Мантикорою» керує авторитарна й дещо садистська британська посолка у виконанні титулованої англійської акторки Леслі Менвілл, улюблениці режисера Майка Лі. До речі, мантикора – це міфологічне червоне хижацьке чудовисько у дусі химери, яке складається з тіла лева, обличчя людини і хвоста скорпіона. Тож виходить, що британська почвара атакує американську фортецю.

Чопра і Медден, може, й не відрізняються виразною акторською пластикою і артистизмом, проте певна хімія між ними точно присутня. Принаймні її більше, аніж нуль між Крісом Евансом і Аною де Армас у шпигунсько-романтичному комедійному бойовику «Примарні». А 300 мільйонів доларів, вкладені у виробництво шістьох епізодів, слугують пишним, коштовним тлом для ошатної пари.

Анастасія Лях