В українському кінематографі багато режисерок, які знімають фільми на актуальні теми: від війни до тілесності жінки. Їх фільми отримують нагороди на українських та міжнародних кінофестивалях. Обрали 12 режисерок, які активно розвивають кінематограф незалежної України.
До речі, фільми режисерок Катерини Горностай та Жанни Озірної (які також увійшли до нашого списку) можна було безкоштовно переглянути у рамках онлайн-кінофестивалю «7+7». Протягом семи тижнів на сайті фестивалю проходили безкоштовні покази короткометражних фільмів видатних й молодих режисерок України та Великобританії, номінанток і лауреаток відомих фестивалів, а також освітні онлайн-події про жінок на екрані та в кіноіндустрії.
Ірина Цілик
Українська режисерка і письменниця. До 2020 року Ірина Цілик працювала над короткометражними фільмами, такими як «Дім» та «Помин», розробляючи свій режисерський стиль. В 2020 році її повнометражний документальний дебют «Земля блакитна, ніби апельсин» став хітом серед міжнародних кінофестивалів та українських глядачів. Фільм розповідає про життя однієї сім’ї у «червоній зоні» Донбасу, коли повсякденність війни стає сюрреалістичною нормою. Стрічка стала першим українським проектом, представленим на конкурсі найпрестижнішого кінофестивалю незалежного кіно «Санденс» в США. Ірина Цілик здобула там нагороду за кращу режисуру документального фільму. Наступним проєктом режисерки є ігровий фільм «Я і Фелікс» – рефлексія на тему дорослішання в 90-ті роки.
Наталка Ворожбит
Наталка Ворожбит починала свою кар’єру як драматургиня та сценаристка. Її п’єси ставилися в театрах України, Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії. Вона працює у напрямку «нової драми» – експериментальний напрям розвитку сучасного театру, який стає своєрідною відповіддю епосі мультимедіа. Наталка Ворожбит стала першою шоураннеркою на українському телебаченні. Вона написала сценарій та була продюсеркою сучасної версії «Кайдашевої сім’ї» – «Спіймати Кайдаша». У кінематографі починала кар’єру як сценаристка, написала сценарій для воєнного фільму «Кіборги». Її режисерським дебютом стала збірка воєнних новел «Погані дороги», до якої вона також написала сценарій.
Надія Парфан
Режисерка, продюсерка, яка працює в жанрі документального кіно. Її перший повнометражний фільм «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» розповідає про життя однієї адміністративної структури, пошук тепла та музику. Надія Парфан також була співзасновницею Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у Славутичі, згодом створила онлайн-кінотеатр Takflix, який, до речі, і ініціював кінофестиваль «7+7» разом з Лондонським кінофестивалем короткометражних фільмів.
Катерина Горностай
Режисерка почала працювати в кіно в жанрі документалістики. Її творчий дебют відбувся на кінофестивалі «Молодість», де її фільм «Між нами» здобув схвальні відгуки кінокритиків. Кінокритикиня Анастасія Осипенко описувала стиль режисерки як «незвичне жіноче кіно» та «щира документалістика». Згодом Катерина Горностай звернула свою увагу в бік ігрових фільмів та гібридних форм. «Стоп-Земля» – повнометражний ігровий дебют режисерки, здобув «Кришталевого ведмедя» від юнацького журі на Берлінале. Зовсім скоро, восени 2021, драма про дорослішання, перше кохання та пошуки себе вийде в кінотеатральний прокат в Україні. А до 13 жовтня її короткометражний фільм «Бузок» можна безкоштовно подивитися на фестивалі «7+7».
Жанна Озірна
Режисерка та сценаристка, учасниця Berlinale Talents 2020. Членкиня Української кіноакадемії та Гільдії режисерів України. Девелопмент її повнометражного ігрового дебюту «Нижній горизонт» був підтриманий Український культурним фондом, проєкт брав участь у таких сценарних майстернях як ScriptEast та Pustnik, а також у кіноринках Роттердамського кінофестивалю Cinemart та Каннського кінофестивалю Marché du Film. Її короткий метр «Дорослий» було представлено на міжнародному короткометражному кінофестивалі Winterthur (Швейцарія) у рамках показу The State of a New Generation. З 14 жовтня по 20 жовтня її фільм «Зв’язок», історія камінг-ауту довжиною в один рік, можна буде безкоштовно подивитися на фестивалі «7+7».
Вікторія Трофіменко
До 2009 працювала на СТБ над документальними проєктами. Її ігровим дебютом стала стрічка «Брати. Остання сповідь». Фільм знятий за мотивами роману «Джмелиний мед» шведського письменника Торгні Ліндгрена. Дія фільму перенесена в українські Карпати, де двоє братів розповідають незнайомці історії своїх життів. Фільм фігурував на багатьох кінофестивалях світу і був одним із можливих кандидатів на висунення Україною на премію «Оскар-2016» у номінації «найкращий фільм іноземною мовою» (однак в тому році український оскарівський комітет був розформований). На сьогоднішній день режисерка працює над історичним фільмом «Яків» на тему Голодомору.
Марина Степанська
Режисерка та продюсерка, яка працює в жанрі ігрового кіно. На данний момент в її доробку короткометражні фільми «Знебарвлена», «Чоловіча робота» та повнометражний фільм «Стрімголов». Ця психологічна драма розповідає про Антона, який повертається з рехаба, та Катю, яка також загубилася в житті. Історія кохання, яка змінить обох героїв і глибоко вплине на них обох. Стрічка отримала схвальні відгуки українських та іноземних кінокритиків. Фільм брав участь в головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.
Олександра Чупріна
З 2014 року режисерка є учасницею волонтерського кіноколективу #BABYLON’13. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого у 2016 році і є режисеркою, співрежисеркою та режисеркою монтажу короткометражних та повнометражних документальних фільмів. Працювала першою асистенткою режисера та режисеркою монтажу як в українських, так і в міжнародних командах. Нині є аспіранткою Університету Іллінойса в Чикаго зі стипендією Fulbright. Останній її документальний фільм «Перлина абсурду» – дослідження історичної пам’яти Одеси, рідного міста режисерки, та сучасного контексту міста.
Олена Дем’яненко
Кінорежисерка, продюсерка, сценаристка. Членкиня Національної спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії (з 2017) та Європейської кіноакадемії (з 2018). На сьогоднішній день її найяскравішими роботами є повнометражні фільми «Моя бабуся Фанні Каплан» та «Гуцулка Ксеня». Останній – це мюзикл, який поєднує у собі історичну тематику, мелодраму, карпатські краєвиди та запальний саундтрек від гурту Dakh Daughters. Фільм знятий за мотивами оперети Барнича. На четвертій кінопремії «Золота Дзиґа» в 2020 році, фільм був представлений у дев’яти номінаціях і отримав перемогу у двох — «Найкраща музика» і «Найкраща пісня».
Христина Сиволап
Режисерка, кліпмейкерка, з 2017 року членкиня Української кіноакадемії. Її комедійна короткометражка «Давай не сьогодні» здобула перемогу в конкурсі короткометражних робіт на Трієстському кінофестивалі в Італії. Повнометражний режисерський дебют «Віддана» – це екранізація роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Цей фільм розповідає історію відношень двох дівчат, які намагаються зрозуміти хто вони одна для одної: сестри, подруги, чи пані та служниця. Дія фільму відбувається в 19 столітті в Станіславові (Івано-Франківськ), а елементи магічного реалізму гарно доповнюють історію.
Анастасія Фалілеєва
Українська режисерка та сценаристка анімаційних фільмів. В її доробку вже є анімаційні короткометражки «Поки не почорніє», «Papier-mâché» та «Тигр блукає поруч». У більшості своїх стрічок режисерка відтворює японську стилістику, працює з різними техніками. «Тигр блукає поруч» увійшов до офіційної конкурсної програми міжнародного фестивалю Short Shorts Film Festival & Asia у Токіо (Японія). Фільм досліджує тему психічного здоров’я та підліткової депресії. Крізь призму тривожних фантазій вона розповідає історію старшокласниці Кацумі, яка переживає депресивний розлад і зневірилася у підтримці та любові навіть найближчих.
Сценаристка та режисерка короткометражних і повнометражних фільмів. Перш ніж потрапити до кінематографу, працювала журналісткою, публіцисткою, театральною критикинею, є авторкою серії новел, що виходили в літературному альманасі «Святий Володимир». Її повнометражним дебютом став фільм «Коли падають дерева», який крізь призму магічного реалізму та світу дитинства розповідає про 90-ті роки та історію кохання двох підлітків. Наразі Марися Нікітюк працює над фільмом «Я, Ніна», який заснований на реальних подіях з життя Яніни Соколової та присвячений темі онкології.
Читайте також:
Сучасні режисерки, яких варто знати
Найкращі фільми 2020 року від жінок-режисерок
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
