kinowar.com

Сьоґун (Shōgun)

Зачекайте, будь ласка...

Цей історичний міні-серіал від Hulu та FX вдруге екранізував однойменний роман Джеймса Клавелла і переосмислив старий серіал-адаптацію, що вийшов 1980 року. Очевидно, що автори і продюсери вклали у шоу не тільки удосталь грошей, аби воно виглядало епічно, масштабно, видовищно, а й удосталь зусиль і антиголлівудщини, аби воно виглядало історично правдоподібно й автентично.

Події «Сьоґуна» розгортаються в Японії 1600 року (і всі провідні персонажі мають реальних історичних прототипів). Після смерті імператора встановлюється режим регентства з кількох регентів-феодалів на чолі з лордом Йоші Торанагою (Хіроюкі Санада), який засідає в Осаці. Тимчасове усунення з престолу монаршого роду (неповнолітній син імператора правити поки не в змозі) провокує феодальні міжусобиці, і Торанага готується до того, що решта регентів проголосують за його відставку. Переломним каменем японської історії несподівано стає англійський мореплавець і торговець з побитого штормом і цингою голландського судна Джон Блекторн, котрому доведеться переосмислити свій світогляд і стати самураєм, а лорду Осаки, який використає англійського протестанта, аби посіяти розбрат у прохристиянських (прокатолицьких) японських містах, доведеться стати сьоґуном – авторитарним очільником самурайського уряду (сьоґунату), котрим його династія (в реальності династія Токуґави Іеясу) заправляла майже триста років аж до відновлення прямого імператорства.

Японія цього серіалу – це Японія після подій, які ми спостерігали у драмі Мартіна Скорсезе «Мовчання», де португальські священики, католики-місіонери прибули у далеку східну країну насаджати християнство. Місія мала частковий успіх, і якраз у шоу ми бачимо, як японці розділилися на охрещених і неохрещених, а португальська церква зайняла певний сегмент авторитету і впливу. Їх позиції ясно що почали хитатися після прибуття до японських берегів першого англійця і першого протестанта (протестантська Англія і католицька Португалія перебували тоді у стані війни, а японці про існування англійців і загалом інших окрім португальських європейців узагалі нічого не знали, як і про існування альтернативних гілок християнства).

У свою чергу лоцман Джон Блекторн (в реальності Вільям Адамс) бреше, що загубився у морі, відхилився від курсу і абсолютно випадково приплив до японських берегів, тоді як насправді він прибув цілеспрямовано з конкретною місією: лобіювати тут торговельні інтереси протестантських Англії та Нідерландів та витіснити з японського ринку католицьких конкурентів, тобто купців Іспанії та Португалії. Зрештою англійський лоцман не лише став самураєм і особистим радником сьоґуна Токуґави Іеясу із зовнішньополітичних питань, не лише допоміг збудувати японський флот за західним зразком, але й посприяв повній забороні християнства в Японії.

Смотрите легально на MEGOGO

Можна сказати, що хронологічно «Сьоґун» є сиквелом «Мовчання» і приквелом «Останнього самурая», адже титулована стрічка з Томом Крузом якраз розповідає про так звану епоху реставрації Мейдзі, тобто епоху реставрації імператорського правління в Японії після майже трьох століть сьоґунату. Причому прийнято вважати, що реставрація шляхом скасування самурайської управлінської системи дозволила країні еволюціонувати від відсталої аграрної території до однієї з провідних і найбільш розвинених держав світу. Але серіал «Сьоґун» показує і стверджує, що Осака процвітала і дивувала прогресом набагато раніше. І до речі, саме кінець сьоґунату позначився кількома збройними конфліктами між Японією і західними країнами, зокрема Великою Британією, після чого японці під загрозою потенційної колонізації відмовилися від категоричного антиіноземного курсу й уклали з британцями мир (ну і історія западенця, що із захопленням і повагою переймає японські традиції і стає самураєм, теж ріднить Джона Блекторна з капітаном Натаном Олгреном, і в «Останньому самураї» так само знімався Хіроюкі Санада).

Серіал 1980 року крім того що був дещо незграбним, ще й позначився відвертим євроцентризмом. Сучасний «Сьоґун» очевидно є прояпонським, більш зосередженим і на японській культурі, і на японських персонажах, тоді як в старому шоу центральним героєм був Блекторн (прозахідністю грішить і першоджерело, роман американського письменника Клавелла). Тут же монументальний образ, створений Хіроюкі Санадою, однозначно керує авансценою, тоді як англієць у виконанні Космо Джарвіса перебуває на сцені позаду.

«Сьоґун» – це така японська і реалістична версія фентезійної «Гри престолів». Або японська реалістична версія науково-фантастичної «Дюни», котра побудувала свій вигаданий міжпланетний конфлікт на основі класичних феодальних міжусобних воєн. І між іншим, при всьому видимому патріархаті жінки тут так само відіграють набагато більш значущу, ніж здається, роль. А коли японська жінка, котра нібито тихо стоїть у тіні, бездоганно знає португальський і приховано контролює переклад португальських священиків, які спілкуються з англійським «засланим козачком», то взагалі вся сила влади перебуває в її тендітних руках, і саме від її тихого слова залежить, хто з іноземців відправиться варитися живцем у чані з окропом. Ну а інша не менш слабка й беззахисна на вигляд жіночка, що прикидається служницею й покірно хилить голову, виявляється віртуозною асасинкою і, беззвучно пливучи кімнатами, вирізає пів будинку.

Анастасія Лях

Сьоґун (Shōgun)

2024 рік, США

Продюсери: Ерін Сміт, Хіроюкі Санада, Еріко Міяґава, Джеймі Вега Віллер, Том Вінчестер, Едвард Л. МакДоннелл, Джастін Маркс, Рейчел Кондо, Ендрю МакДональд, Аллон Райх, Майкл Де Лука, Мікаела Клавелл

Режисери: Фредерік Е. О. Тоє, Джонатан ван Таллекен, Такеші Фукунага, Хіромі Камата

Сценарій: Меган Хуан, Рейчел Кондо, Джастін Маркс, Емілі Йошіда, Джеймс Клавелл

У ролях: Хіроюкі Санада, Космо Джарвіс, Анна Савай, Асано Таданобу, Такехіро Хіра, Томмі Бастоу, Фумі Нікайдо

Оператори: Сем МакКарді, Марк Лаліберте, Крістофер Росс, Еріл Ретблад

Композитори: Аттікус Росс, Леопольд Росс, Нік Чуба

Зачекайте, будь ласка...

Відгук про серіал Сьоґун (Shōgun)

Коментарі