Перший фільм про Павучка мені дуже сподобався. Цікавий, живий та прописаний головний герой, хороший гумор, чудовий та неоднозначний антагоніст. Стрічка трішки відрізняється від більшості рядових проектів Марвел своєю глибиною, прописаністю історії та приємним візуалом. При цьому, фільм дає можливість відпочити від всієї тієї глобальності, постійних «порятунків світу», які уже добротно набридли. Ось і вийшов на екрани сиквел, «Людина-павук: Далеко від дому». Кіно класне, вносить щось нове у історію Павучка, не забуваючи, при цьому, про сильні сторони першої картини. Рекомендую без вагань, йдіть у кіно!
Позиція автора може не співпадати з думкою редакції
Візуал крутезний – красивий, простий, але видовищний, у деякі моменти принесли навіть більше задоволення, ніж екшен у Месниках. Це напевне суб’єктивно, та бойові сцени з Павучком, який стрибає по стінах, літає на павутині, виглядають свіжіше, ніж польоти роботів та ідеально поставлені рукопашні зіткнення, які ми споглядаємо уже більше десятка років. Погодьтеся, Людина-павук приніс щось нове у кіновсесвіт Марвел, він поводиться по-іншому, його здібності відмінні від сил більшості інших персонажів. Це цікаво.
Головний герой кльовий, знову ж таки постає перед нами як підліток, не до кінця сформована особистість із відповідними проблемами та переживаннями, як дитина, яка лише вчиться справлятися із отриманою неймовірною силою. Він легко помиляється, піддається емоціям, наївний та недосвідчений. Напевне, ця недосконалість і дає можливість почуватися ближчим до Паркера, співпереживати йому. Звичайно, це не харизма рівня Тоні Старка, але ця простота персонажа та подібність його до звичайних людей (до нас, глядачів), робить Павучка більш живим, реальнішим (наскільки це можливо). Також нам нарешті показали причину такої уваги Старка до Пітера – він не лише хороша людина, але й дуже розумний та здібний юнак.
Гумор. Ну тут у картини проблем немає. Деякі моменти – прямо 10/10. Наприклад, розмова Фюрі з Пітером у готелі, ляпас Флешеві в автобусі. Чудова акторська гра. Технічна складова (як і наповнення) у фільму неперевершена, одна з красивіших стрічок Марвел, яку я точно переглядатиму ще не один раз (як і першого Павучка).
Що стосується останнього пункту, то тут уже мушу попередити про СПОЙЛЕРИ. Хоча, для людей, які хоч трішки знайомі зі всесвітом Людини-павука, головний «несподіваний сюжетний поворот» буде чимось очевидним. Все ж, я попередив, якщо що.
Однією з сильних сторін і без того хорошої стрічки «Людина-павук: Повернення додому» був Стерв’ятник. Один з кращих антагоністів усього кіновсесвіту, сильний, розумний, але й живий персонаж. Він розширював всесвіт Марвел, розповідав цікаву історію, його мотиви були логічні. Окрім всього цього, антагоніста чудово зіграв Майкл Кітон. Кожна сцена з ним – шикарна. Містеріо – один із головних ворогів Павучка, геній маніпуляцій та обманів. Не розумію, на що сподівалися кіношники, коли намагалися подати його у трейлерах, як позитивного персонажа. Ну це неважливо. Чи досягає він рівня Стерв’ятника?
Почну з того, що доля антагоніста міцно пов’язана з Тоні Старком. Пітер Паркер дійсно спадкоємець Залізної Людини, він навіть розправляється з його ворогами. Містеріо та його команда – технологічні генії, які терпіти не можуть Тоні. Вони безпосередньо брали участь у розробці ключових інновацій Старк Індастріс, але постійно перебували у тіні харизматичного директора компанії. Заздрість – ось чим керується Квентін Бек/Містеріо. З одного боку, це робить його не таким глибоким персонажем, як Стерв’ятник, адже для того пріоритетом було благополуччя його сім’ї. З іншого – не всі ж люди сім’янини, амбіції деяких сягають куди інших вершин. Слушно зазначає Квентін, що поки ти не створиш літаючий бойовий костюм з бластерами, на тебе і не подивиться ніхто. От він і створив того, ким захоплюватимуться не менш, ніж Залізною Людиною чи Капітаном Америка – Містеріо, таємничого чоловіка з містичними силами, який готовий пожертвувати собою заради порятунку людей, який трагічно втратив своїх близьких через лиходіїв та жадає справедливості. Він став відомим, проте проклав свій шлях обманом. Високі технології, гострий розум та відданість меті дали можливість Квентіну маніпулювати усім світом. По суті, успішно.
Антагоніст вийшов хорошим, а його візуальні маніпуляцій – шикарні. Перше зіткнення Павучка з ним, як із ворогом, неймовірне. Цікаве, винахідливе, стрімке та напружене. Це при тому, що Бек і не торкався Пітера. Ілюзії та слова – ось зброя Містеріо, за допомогою якої він і перемагає.
Підсумок – фільм чудовий, відповідає стилістиці першої стрічки, додає щось нове, розвиває всесвіт. Крім цього, хочу відмітити надзвичайно важливі сцени після титрів, які впливають на сприйняття як минулих проектів, так і сюжет майбутніх. Без вагань рекомендую до перегляду, дружній сусід Павучок вартий цього!
Олег Ковальський
