Оголошено програму 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю

21.08.2020 Новини, Українське кіно, Фестиваль

На прес-конференції 11-го ОМКФ, що відбулася 20 серпня у Києві оголосили Міжнародну конкурсну програму

ОМКФ 2020

У прес-конференції у Києві взяли участь генеральна продюсерка ОМКФ Юлія Сінькевич, програмний директор ОМКФ Антельм Відо, програмний консультант ОМКФ Алік Шпилюк, куратор Конкурсу європейських документальних фільмів Сергій Буковський, Голова Правління АТ “ТАСКОМБАНК” Володимир Дубєй, директор каналу “Україна” Вікторія Корогод, бренд-менеджерка ТМ ARARAT Олена Пилипенко, начальниця проєктного відділу Українського культурного фонду Тетяна Лишневець та генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко.

На участь у конкурсних програмах 11-го ОМКФ було подано 964 фільми. Селекційна комісія відібрала 12 повнометражних фільмів з Німеччини, Італії, Аргентини, США, Судану, Франції, Єгипту, Норвегії, Катару, Словакії, Румунії, Чехії, Ірландії, Південної Кореї, Ливти, України, Латвії, Іспанії, Угорщини (враховуючи країни копродукції). Вони змагатимуться за Ґран-прі ОМКФ — “Золотого Дюка” — та інші нагороди Міжнародного конкурсу.

ФІЛЬМИ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРСНОЇ ПРОГРАМИ:

Драматична антиутопія Валентина Васяновича “Атлантида” (Atlantis) розповідає про Україну в найближчому майбутньому. Після вторгнення Росії в 2014 році значна частина східної частини країни перетворилась на пустелю, непридатну для людей. Місцеві змушені шукати свій шлях, як жити далі. *Головна нагорода програми “Горизонти” Венеціанського кінофестивалю (2019)
“Невидимий” (Nematoma) режисера Іґнаса Йонінаса — копродукційна стрічка Литви, України, Латвії та Іспанії. Вона розповідає про Йонаса, якого переслідують тіні минулого і пригнічує рутина. Чоловік проводить час в Карпатах, допоки на танцях у санаторії його не помічає продюсер і пропонує спробувати себе у телепроєкті в Литві. Водночас на Йонаса чекає його старий ворог Вітас, який щойно вийшов із в’язниці. *Прем’єра на кінофестивалі в Сан-Себастьяні (2019)
Південнокорейський кримінальний трилер “Звірі, які чіпляються за соломинку” (Beasts clawing at straws) — повнометражний дебют режисера Кіма Йон-Хуна. За сюжетом власник ресторану, який доглядає за своєю хворою мамою, знаходить сумку з грошима в шафці сауни. Водночас митник потрапляє в халепу, коли його дівчина тікає з грошима, позиченими у лихваря. *Спеціальна нагорода жюрі Роттердамського кінофестивалю (2020)
Драма Івана Остроховського “Служителі” (Servants) знята в копродукції Словакією, Румунією, Чехією та Ірландією. Це історія про двох студентів теологічної семінарії у тоталітарній Чехословаччині. У них є вибір: піти на співпрацю або знаходитися під наглядом таємної поліції. *Світова прем’єра на 70-му Берлінале
Французька комедія “На абордаж!” (À l’abordage) Ґійома Брака зосереджена на пригодах дуже дивного тріо, яке вирушає з відчайдушною романтичною місією в імпровізовану поїздку у сільську місцевість. *Світова прем’єра на Берлінському кінофествиалі (2020)
Повнометражний дебют режисера Амджажа Абу Алали “Ти помреш у двадцять” (You will die at twenty) створений у копродукції Судану, Франції, Єгипту, Німеччини, Норвегії та Катару. В основі історії — передбачення сільського святителя. Після народження Музаміля він сказав, що хлопчик помре у 20 років. Батько Музаміля не витримав прокляття та пішов з дому, залишивши Сакіну виховувати сина самотужки. Але скоро Музімалю виповнюється 19 і до виконання пророцтва лишається зовсім мало часу. *Приз Луїджи Ді Лаурентіса 76-го Венеціанського кінофестивалю
Комедійний франко-туніський “Арабський блюз” (Arab blues) режисерки Манель Лабіді знайомить глядача із Сельмою. Після кількох років, проведених у Парижі, дівчина повертається додому в Туніс з мрією — відкрити власну психотерапевтичну практику. *Світова прем’єра на Венеціанському кінофестивалі (2019)
Драма “Материнство” (Maternal) для режисерки Маури Дельперо перший художній фільм. Знята в копродукції Італії та Аргентини стрічка розповідає про Лу. Вона бунтівна матір-підліток, яка живе з донькою Ніною в жіночому притулку, яким керує група монахинь. Прибуття сюди Паоли, симпатичної італійської монахині, співпадає зі зникненням Лу. *Три нагороди кінофестивалю у Локарно (2019): Europa Cinemas Label, приз екуменічного журі, спеціальна згадка
“Добровільний рік” (A voluntary year) — німецький драматичний фільм, який зняли режисери Ульріх Колер та Геннер Вінклер. Урс — одинокий лікар, який доглядає свого брата-алкоголіка. Чоловік прагне дати дочці Джетті краще життя, аби вона не застрягла у їхній провінції, і вмовляє її стати волонтером у Південній Америці. *Світова прем’єра на кінофестивалі у Локарно (2019)
Трагікомедія “Вечеря в Америці” (Dinner in America) розповідає про панк-рокера та молоду жінку, одержиму своїм гуртом. Несподівано вони закохуються та вирушають в епічну подорож занепалими передмістями Середнього Западу Америки. Стрічку зняв американський режисер Адам Ремейєр. *Прем’єра на кінофестивалі “Санденс” (2020)
Франко-бельгійський драматичний трилер “Палке кохання” (Adoration) режисера Фабріса дю Велза розповідає про 12-річного Пола. Він живе разом з матір’ю, яка працює в психіатричній лікарні у лісі неподалік їхнього будинку. Одного разу хлопчик зустрічає нову загадкову пацієнтку Глорію, у яку швидко закохується. Глорія переконує Пола разом втекти.
“Товариш Дракуліч” (Comrade Drakulich) — угорська казка Марка Бодзсара про вампірів часів Холодної війни. Коли один з них прибуває у В’єтнам, за ним встановлюється стеження. Молода пара має дізнатися секрет вічної молодості незнайомця, але раптово між ними виникає любовний трикутник.

До Національної конкурсної програми увійшли 7 повнометражних та 11 короткометражних стрічок

Національна програма фестивалю

До Національної конкурсної програми 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який відбудеться онлайн з 25 вересня до 3 жовтня, увійшли 7 повнометражних фільмів:

Анімаційна фантастична стрічка “Віктор_Робот” Анатолія Лавренишина – це історія про дружбу та пригоди, які відбуваються у далекому майбутньому. Штучна зірка, яка має забезпечувати енергією планети навколо себе, не працює. Єдиний, хто здатен її полагодити – дідусь маленької Віки, який і створив зірку. Але він загадково зник. Разом з помічником роботом Віктором дівчинка вирушає на пошуки дідуся.
Художній фільм “Урсус. Кавказький бурий ведмідь” розповідає про трьох невдах – грузинського кінорежисера, українського каскадера та канадської захисниці диких тварин, які в 1992 році здійснюють відчайдушну подорож з охопленої вогнем громадянської війни столиці Грузії до Берліна. Копродукційний фільм України, Грузії, Німеччини та Болгарії зняв режисер Отар Шаматава.
Документальна стрічка Єгора Трояновського “Бєс” розслідує викрадення і ймовірне вбивство добровольця у 2014 році на Донбасі. Його батько, літній рибалка з півдня України, вирушає слідами викрадачів, намагаючись знайти свідків останніх хвилин життя молодого солдата.
Ігровий фільм “Мій милий дім” Сергія Сторожева описує сварку між трьома дітьми померлої матері. Вони не можуть поділити спільну квартиру, в якій провели все своє дитинство. Наймолодший Паша проти продажу квартири, але сестра і брат вважають інакше. Коли у рідних закінчаться аргументи, вони почнуть робити жахливі, незворотні речі.
Комедійна драма Джейдена Стівенса “Родина”, знята у копродукції України та Австралії, розповідає про самотнього чоловіка, який шукає емоційного притулку в організації та документуванні сімейних моментів. До цього він залучає низькопробних імітаторів. Та одного разу стосунки героя з фальшивою сестрою опиняються на межі справжніх.
Документальна стрічка “Поміж кадрами” режисерки Анастасії Тихої — це історія виняткових стосунків між актором, Тарасом Денисенком, та студентами, що виховувалися в його творчій майстерні.
Українсько-румунська документальна стрічка Адріана Пірву та Олени Максьом “Не все буде добре” – драма про чорнобильське покоління, яке намагається осмислити своє місце в сучасному світі. 25-го квітня 1986 року молода румунська дівчина на 6-му місяці вагітності відправилась в Україну на екскурсію. Наступного дня вибухнув 4-й реактор найбільшої в Європі атомної електростанції, а у кінці липня повністю сліпим народився Адріан Пірву, син цієї молодої румунки. Лише в результаті фантастичної материнської жертовності й зусиль лікарів дитині частково повернули зір.

Також у Національній конкурсній програмі будуть показані 11 короткометражних стрічок:

Від цього моменту й назавжди, режисер Ігор Стеколенко (Україна, 2020)
Прощавай, Головін, режисер Мат’ю Ґрімар (Канада/Україна, 2019)
Нетерпимість, режисер Станіслав Битюцький (Україна, 2020)
Двоє, режисер Владислав Вітрів (Україна, 2020)
Ой!, режисерка Ольга Золотарьова (Україна, 2020)
Ще нам усміхнеться доля, режисерка Жоанна Ракотоарізоа (Україна/Франція, 2020)
Шибайголови, режисер Микола Рідний (Україна/Італія/Німеччина, 2020)
Альфа, режисерка Олена Рубашевська (Україна, 2020)
Поміж тіней, режисер Олександр Стеколенко (Україна, 2020)
Чачьо, режисер Віталій Гавура (Україна, 2020)
Слава, режисери Марина Нікольчева, Максим Васянович (Україна, 2020)

Цього року в Конкурсі європейських документальних фільмів Одеського міжнародного кінофестивалю візьмуть участь 8 стрічок з 9 країн світу

документальні фільми ОМКФ 2020

Куратором Конкурсу європейських документальних фільмів ОМКФ третій рік поспіль став український режисер-документаліст Сергій Буковський. У програмі конкурсу 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю візьмуть участь 8 стрічок з Фінляндії, Швейцарії, Туреччини, Ізраїлю, Франції, Німеччини, України, Чехії та Іспанії (всі країни копродукції враховуються):

“Диригування” (Conductivity, реж. Анна-Карін Ґренрус) – це фільм про творче лідерство, розказаний через історії трьох молодих диригентів престижної Академії Сібеліуса в Гельсінкі.
“Конкурс краси” (The Pageant, реж. Ейтан Іпекер). Щорічно з 2011 року у Хайфі проводиться унікальний конкурс краси. Учасниці – жінки, які пережили Голокост. У розпал цього яскравого видовища їхні особисті травми залишаються такими ж глибокими, як і раніше.
Фільм “Воєнні канікули”(Summerwar, реж. Моріц Шульц) слідує за двома 12-річними дітьми, яких батьки записали у літній табір полку “Азов”. Тут навчають бути бійцями, проводять тренування, занурюють у мілітаризоване середовище і готують до того, аби загинути за свою країну у бойових діях.
“Я – сонце” (I am the sun, реж. Іларія Ґамбареллі) – інтимний портрет італійського дизайнера Лоренцо Ріви та його стосунків з колишнім партнером Луїджі Валієтті. Після краху свого бренду пара змушена працювати в тіні, намагаючись повернути собі престиж у світі моди.
Стрічка “Я хочу тебе, якщо ти насмілишся” (I want you if you dare, реж. Даґмар Смржова) пропонує абсолютно новий погляд на життя бідної сім’ї, яка живе у селі. Мати-одиначка Мартіна виховує двох доньок, одна з яких народилася з вадами зору, а інша отримала інвалідність після поліомієліту.
“Сестри Росінанта” (Las hermanas de Rocinante, реж. Александра Кауфман) схожий на кінематографічний роман про дитинство у селі та про першу зустріч зі смертю. В результаті економічної кризи тисячі іспанських коней були покинуті власниками. Група дівчат зібралась, аби дати непотрібним тваринам нове життя.
“Пророк і прибульці” (The Prophet and the Space aliens, реж. Йоав Шамір) розповідає глядачеві про Раеля, якого прибульці після їхньої раптової зустрічі призначають “останнім пророком”. Так він стає засновником та лідером найбільшої у світі релігії НЛО. Пошуки вірних послідовників допоможуть віднайти відповіді на деякі питання віри.
Земля Гевара (Gevar’s land) режисера Кутайби Бархамджи розповідає про Гевара, який після приїзду із Сирії оселився зі своїм сином та партнером у передмісті Реймса. Чоловік вирішив інвестувати в оренду невеликої ділянки землі, щоб вирощувати там овочі. Режисер знімає компанію протягом чотирьох сезонів, спостерігаючи за тим, як земля часто бунтує проти їхній сподівань.