Надпродуктивний Раян Мерфі випустив на Netflix іще один серіал – заснований на реальних подіях детективно-психологічний трилер «Наглядач», в якому зіграли Наомі Воттс, Боббі Каннавале, Міа Ферроу та інші. Він вийшов майже паралельно з іншим міні-серіалом від сценариста та продюсера Мерфі, так само заснованим на реальній історії психологічним трилером «Монстр: Історія Джеффрі Дамера». І обидва шоу паралельно були подовжені на другі сезони, таким чином перетворившись на проєкти-антології. «Монстр», судячи з усього, буде розповідати про знаменитих американських серійних убивць-маніяків, а «Наглядач», мабуть, буде присвячений страшним терор-історіям навколо американських будинків, як жанр «дім з привидами», але без привидів.
Із метушливого Нью-Йорка до спокійного передмістя переїжджає інтелігентна родина: подружжя з двома дітьми-підлітками. Він – перспективний менеджер, що от-от стане партнером у фірмі. Вона – мисткиня, що власноруч ліпить з глини дизайнерські горщики. Старша дочка перебуває у тому віці, коли в голові лише хлопці і хочеться фарбувати губи червоною помадою, а молодший хлопчик цілими днями грається зі своїм ручним тхором. Вони здаються ідеальним подружжям, що навіть підкреслюється їх гардеробом у теплих пастельних тонах. І вони доклали усіх зусиль, аби придбати «будинок мрії» вартістю три з гаком мільйони доларів. Стародавня будівля, що є пам’яткою архітектури, з одного боку, має усі сучасні блага для максимально комфортного проживання, включно з величезним басейном; з іншого – є не просто коробкою, а справжнісіньким арт-об’єктом з обличчям епохи, характером і душею.
Хіба не про це із віком мріє кожний мешканець мегаполісу? Аби залишити брудне місто, тісні квартири, громадські прибудинкові території, на яких спочивають бомжі; божевільне метро, де регулярно хтось кидається чи падає на колію; кримінальні квартали, де за поворотом може чекати грабіжник з ножем чи наркоман…, і перебратися до приватного котеджу на лоні природи, із зелененьким газоном, свіжим повітрям, парканом, членством у престижному заміському клубі, безмежним простором для вільного дихання, творчості і гармонії… У тихе, безпечне місце, де поліція нікуди не поспішає і прохолоджується без докору сумління, бо ж немає злочинців; де сусіди завжди посміхаються і всі між собою знайомі; де можна навіть не зачиняти вхідні двері на ключ…
Але ж ідеальних пар не буває. І вочевидь, не буває ідеальних будинків. Тож дуже скоро з’ясовується, що годувальник і захисник родини Дін має звичку приховувати від дружини свої значні фінансові труднощі, а красуня Нора має звичку бути трохи «сліпою» і літати у хмарах, ліплячи свої креативні вазончики і забуваючи про прозаїчну реальність. А старий будинок, яким би не був новісінький ремонт, ховає свою багаторічну історію, ховає темне минуле… Та й сусіди виявляються геть неадекватними. Один розумово відсталий проникає в будинок, аби покататися на старезному кухонному підйомнику. Його божевільна сестра-стара діва репетує, що нові власники не мають права нічого змінювати в інтер’єрі та екстер’єрі будинку, бо це є спаплюженням архітектурної пам’ятки, тим паче змінювати мармурову стільницю на плебейську дерев’яну, адже це кричущий несмак. Підозріле подружжя пенсіонерів вважає цілком прийнятним перелізти на сусідську ділянку і копирсатися, наче у себе вдома, бо ж їх рукола розрослася і перекинулася через огорожу… До того ж починають надходити дивні анонімні листи, автор яких одержим історією і красою будинку, знає інтимні подробиці з життя Нори і Діна і попереджає, що завжди буде за ними спостерігати… Власне, він саме так себе й називає – Наглядач.
Смотрите легально на MEGOGO
Цікаво, що роль однієї з сусідок виконала Міа Ферроу, зірка культового містичного горору 1960-х «Дитина Розмарі», де за сюжетом молоде подружжя переїжджало до нового помешкання, а їх начебто привітні сусіди виявлялись сатанинським культом. У «Наглядачі» дуже багато різноманітних ниточок та версій щодо того, яке ж коріння і походження того терору, що падає на плечі Діна і Нори. І одна з версій – якраз сатанинська секта з кривавими ритуалами і жертвоприношеннями. Але повірте, це найменш цікава з усіх хибних та нехибних доріжок, що ведуть до розкриття таємниці будинку під номером 657.
«Дім, милий дім»… «Наглядач» – це така дуже американська історія (котра дійсно сталася насправді у Нью-Джерсі у 2014 році із подружньою парою на ім’я Дерек і Марія Броаддус, що придбали «будинок мрії» із шістьма спальнями за адресою Бульвар 657 у Вестфілді, але через лячні епістолярії якогось незнайомця змушені були тікати від власної мрії як від прокази) про красиву «американську мрію», що обертається на суцільне жахіття. Власний будинок у передмісті, ідеальний «дім Барбі» в ідилічному «субурбіконі» – це такий собі фетиш кожного американця, ідея фікс, мета, до якої треба дертися крізь терни, аби нарешті потрапити у казку. І всі зусилля, всі кров та піт, всі ґарування, безсонні робочі ночі, усі старання направлені на цю заповітну ціль – на споруду посеред підстриженої травички. Та якщо у великому місті можна буть невидимкою серед безкінечного лісу відсторонених, відчужених одне від одного людей, то тут, у будинку серед буколіки доводиться відчувати себе одиноким деревом на галявині, мішенню для зацікавлених очей, що завжди воліють за кимось спостерігати.
Проте «наглядання» тут використано не в одному, а одразу в кількох значеннях. Наглядання – це, так би мовити, м’яка форма маніакальної одержимості. Невипадково, почергово усі без винятку персонажі стають підозрюваними в терорі анонімного адресанта, включно із самим власником. Бо кожний із фігурантів є тією чи іншою мірою одержимим. Одержимим «будинком мрії», одержимим самою «мрією», одержимим «фетишизацією американської мрії». Кожний певною мірою є Наглядач, що тероризує якщо не когось іншого, то самого себе.
Можливо, історія ця могла б уміститися у повнометражний трилер, котрий вийшов би у порівнянні із серіалом щільнішим, напруженішим, динамічнішим. Але на великому екрані оповідь, скорочена згідно з кінотеатральним форматом і адаптована відповідно до жанру, ризикувала перетворитися на черговий жахастик про страшний будинок без схованої за фасадом філософії. Тоді як у серіалі повільний темп викладу ідеально римується із пасторальним ритмом життя, до якого так прагнуть стомлені від мегасіті протагоністи. А страшним виступає зовсім не будинок, а той футляр, котрим обмежуються наші великі надії і прагнення.
Анастасія Лях
Наглядач (The Watcher)
2022 рік, США
Продюсери: Раян Мерфі, Ієн Бреннан
Режисери: Раян Мерфі, Періс Барклай, Дженніфер Лінч, Макс Вінклер
Сценарій: Раян Мерфі, Ієн Бреннан, Рейлі Сміт, Тодд Кубрак
У ролях: Наомі Воттс, Боббі Каннавале, Міа Ферроу, Террі Кінні, Річард Кайнд, Нома Думезвені, Дженніфер Кулідж, Крістофер МакДональд, Марго Мартіндейл, Джо Мантелло
Оператори: Масео Бішоп, Джейсон МакКормік, Стенлі Фернандес-молодший
Композитори: Морган Кіббі, Девід Клотц
