Режисер «Закоханого Шекспіра» Джон Медден зняв по-справжньому захоплююче, дуже захоплююче кіно про війну. Давайте говорити відверто: далеко не кожний хороший фільм є захоплюючим, і тим паче далеко не кожний хороший фільм про війну є захоплюючим. А ось «Операція «М’ясний фарш» із чудовим британським акторським складом на чолі з Коліном Фертом захоплює так, що бондіана відпочиває.
Так, насправді це передовсім шпигунська стрічка, а не воєнна і не політична. Сценарій засновано на реальних подіях, що відбулися 1943 року, коли Британія під керівництвом Вінстона Черчилля задумала обдурити Гітлера і зробити вигляд, ніби має намір напасти на Грецію, у той час як насправді ціллю атаки була Сицилія, що у випадку успіху дозволило б вивести фашистську Італію з війни і тим самим суттєво послабити сили нацистської Німеччини. Аби фюрер повірив у хибні наміри, британська розвідка організувала надсекретну операцію з підкладання фальшивих таємних документів: знайшла випадковий труп безхатька приблизно призовного віку; створила трупові переконливу легенду, ніби це молодий офіцер (з хобі, дитинством, банківським рахунком, незначними боргами, пристрастю до танців… особливо до вальсу… та коханою дівчиною і навіть чеком від покупки обручки в ювелірному), який летів з надважливою депешею, та літак зазнав аварії і впав над іспанськими водами, а затонуле тіло винесло на узбережжя (з розрахунку на те, що широко представлена в Іспанії гітлерівська агентура неодмінно добереться до лжепосланця і розпечатає конверт з липовою кореспонденцією).
Цікаво, що правда про операцію «М’ясний фарш» приховувалася багато десятиліть вже після закінчення війни і перемоги союзників над силами Третього рейху та була оприлюднена аж у кінці 1990-х років.
Фільм Меддена можна порівняти з «Операцією «Валькірія», де Том Круз зіграв німецького полковника Клауса фон Штауффенберга, який очолив заколот проти Гітлера і намагався вбити рейхсканцлера бомбою; «Грою в імітацію», де Бенедикт Камбербетч зіграв математика-криптоаналітика Алана Тюрінга, який створив перший прототип комп’ютера і розшифрував нацистський код «Енігма»; а також «Темними часами», де Ґері Олдмен зіграв Черчилля. Проте у Меддена все набагато легше і веселіше (хоча й драматичної напруги цілком вистачає), і загорнуто у грайливий шпигунський флер бондіани. Режисер дійсно організовує на екрані напрочуд цікаву гру для дорослих поважних чоловіків (котрим, звісно ж, допомагають не менш розумні жінки), що вправляються в інтелекті, кмітливості, винахідливості і майстерності містифікації. І глядач з головою поринає у цю шляхетну «розвагу», від кінцевого результату якої залежать тисячі й тисячі життів рядових солдатів. Тож за фасадом легковажності ненав’язливо ховаються ваги, де на чашах балансують фортуна і трагедія.
Смотрите легально на MEGOGO
Так, назва не бреше. «Операція «М’ясний фарш» звучить як комедія чи пародія, або сатира…, і браку англійського гумору та стриманої «офіцерської» іронії тут немає. І можна сміливо, без докорів сумління реготати над сценами на кшталт тієї, де шпигуни-авантюристи марно намагаються сфотографувати труп на підроблений паспорт так, ніби він є живим, а гуморист-патологоанатом з лондонського моргу (чомусь екранні патологоанатоми завжди ще ті жартівники) зі зверхньою стриманістю індиферентного сноба скалозубить з цього приводу: мовляв, чолов’яга не в тій кондиції, аби щиро посміхатись для портретної зйомки.
Є й романтична лінія. І навіть трохи тактовно-благородного чоловічого суперництва за серце жінки. Проте настроєва допоміжна романтика не відволікає від основної гри, а лишень додає їй альтернативних відтінків. Є й справжня, буквальна війна (та, що на поле битви, з автоматами в руках і насиченою кров’ю землею). Проте її відчутна, але незрима присутність залишається за кадром, аби не перетворювати легку і жваву атмосферу на важкий свинець.
Натомість автори нагадують, що реальне життя і реальні історії все ж цікавіші і неймовірніші за будь-яку вигадку, навіть ту, яка пишеться, спираючись на реальний досвід. Недарма на самому початку оповіді герой Коліна Ферта читає підлітку-синові на ніч інтригуючу книжку про шпигунів, зупиняючись, звісно ж, на найцікавішому місці. А потім виявляється, що кожний другий в британській розвідці пише у вільний від розвідувальної роботи час авантюрні шпигунські романи. Серед цих графоманів – і молодий Ян Флемінг, майбутній автор найпопулярнішого у світі шпигунського циклу про британського суперагента на прізвисько Джеймс Бонд (тут навіть є епізод, що надихнув письменника на створення бондівських супергаджетів: демонстрація інженером розвідки наручного годинника з каверзою у вигляді ріжучих ножів по колу циферблата). Та повторюся: кіно Меддена захопливіше за бондіану.
Анастасія Лях
Операція «М’ясний фарш» (Operation Mincemeat)
2022 рік, Велика Британія
Продюсери: Крістіан МакЛафлін, Саймон Гілліс, Чарльз С. Коен
Режисер: Джон Медден
Сценарій: Мішель Ешфорд, Бен Макінтайр
У ролях: Колін Ферт, Келлі МакДональд, Меттью Макфадієн, Пенелопа Вілтон, Джонні Флінн, Лорн Макфадієн, Джейсон Айзекс, Том Вілкінсон, Марк Ґетісс
Оператор: Себастіан Бленков
Композитор: Томас Ньюман
Тривалість: 128 хвилин/ 02:08
