Перл (Pearl)

Це, так би мовити, ще більш вінтажний приквел вінтажного слешера «Х» (взагалі режисер і сценарист Ті Вест планує випустити трилогію). І це так само стильна історія провінційної дівчини з великою «американською мрією». Технічно це теж слешер, але з точки зору маніяка, а не жертв. І водночас це особиста драматична історія розчарування та краху надій в «країні можливостей».

Фільм «Х» був очевидним омажем 1970-тим, епосі найперших слешерів і зокрема «Техаській різні бензопилою». За сюжетом маленька знімальна група орендувала будиночок на віддаленій техаській фермі, аби знімати там кіно для дорослих в сільських декораціях, з сінком, коровами, доїнням, бризками молока… Та ферма та була з сюрпризами. В озері плавали крокодили, а хазяї, дуже старе і відверто потворне подружжя, відчували до молоді та сексу, до радощів і мрій фривольної юності якусь нехорошу заздрісну цікавість… Особливо стару господиню на ім’я Перл зацікавила юна та багатообіцяюча порнозірка Максін, приваблива провінційка з амбіціями і мріями про Голлівуд, в котрій зморшкувата й плішива бабуня побачила себе молоду (бо ж, як відомо, всі історії рано чи пізно повторюються).

Зірка «Німфоманки» Міа Ґот зіграла і Максін, і Перл. У приквелі дія переноситься із 1970-х у роки Першої світової війни. Декорації – та сама техаська ферма на озері з крокодилами. Тільки цього разу ця місцина пахтить не нафталіном і старістю, а життям і сподіваннями (принаймні до фіналу, коли аромати зміняться гниллям і мертвечиною, буквальною і фігуральною). Юна дівчина на ім’я Перл сповнена типових дівочих мрій. Вона хоче стати танцівницею і буквально одержима думкою про втечу у великий світ, якомога далі від ненависної ферми, де вона змушена слухатись деспотичну матір (яка намагається приховати від людей своє німецьке походження і тому не тримає зв’язків і не дозволяє їх доньці), доглядати паралізованого батька, доїти корів (не для порно-сцени, а по-справжньому, хоча тему порнографічної індустрії режисер, звісно, і тут не оминув, бо ж якщо у 1970-х разом із сексуальною революцією цей бізнес розквітнув, то на початку двадцятого сторіччя він тільки виник і пробивався виключно підпільно крізь застарілу мораль, що тяглася зі сторіччя дев’ятнадцятого, так би мовити виповзав потихеньку з мушлі). І ще змушена чекати новоспеченого чоловіка, за котрого лишень встигла вийти заміж, як той відправився на фронт.

Якщо в «Х» була певна палітра персонажів, то в «Перл» відповідно до назви все обертається виключно навколо Перл, котра молиться і просить бога зробити її найвеличнішою зіркою, справжньою перлиною. І як справжня перлина, вона схована у твердій зачиненій мушлі на самому дні в надії, що колись якийсь затятий пірнальник її віднайде і розкриє… Хіба не про це мріють усі дівчата?

Смотрите легально на MEGOGO

Цього разу Ті Вест стилізує свій горор зовсім не під горори. І від того ще цікавіше, бо влучно спрацьовує стилістичний обман. Так, з одного боку, сюжетно (стосунками героїні з матір’ю) і навіть назвою «Перл» нагадує культовий горор за Стівеном Кінгом «Керрі» (знову-таки привіт 70-тим). Але подача відсилає до староголлівудських класичних мелодрам, збудованих на цеглинах казки про Попелюшку (крізь фокусування на порно Ті Вест насправді іронічно звертається до «фабрики мрій», і в «Х» він жартома чи всерйоз ностальгує за Новим Голлівудом, а в «Перл» – за Старим).

Те, як юна вродлива фермерка крадькома вдягає мереживне плаття замість свинарського комбінезона (і зрештою вона таки підкладе своїм батькам свиню прямісінько до сімейного обіднього столу) і мрійливо кружляє в танці, малюючи в голові тріумфальний виступ на сцені й гучні оплески, – типовий початок феєрії про перетворення замурзаної тихоні на принцесу. Це той самий вічний сюжет мелодрами «Зірка народилася», розпочатий ще у 1937 році, про офіціантку, що стала кінодівою (а в пізніших ремейках співачкою). Та звісно, Ті Вест приготував своїй героїні цілковито інший шлях (і фільм «Х» – то величезний спойлер, бо зрозуміло, що Перл зістариться на ненависній фермі).

Якби «Перл» була мюзиклом, танець і навіть поцілунок із кукурудзяним опудалом (кукурудзяне поле – один з найстаріших і найтиповіших горор-образів того ж самого Стівена Кінга) були б грайливим хореографічним номером. І майстерний стилізатор Ті Вест цю театралізовану грайливість американського musical play відмінно пародіює. Лишень додаючи, і вельми елегантно, легкий маніакальний флер.

«Перл» – це про те, що сталося б із Попелюшкою, якби принц не забрав її до королівського замку і якби в бідолашної безталанниці врешті-решт урвався терпець. Ну, і якби вона від народження була трошечки соціопаткою.

Анастасія Лях