Одразу слід зазначити, що в оригінальній назві підзаголовка «Остання глава» немає, тож, цілком можливо, Дензел Вашингтон в образі того, хто збалансовує сили зла і добра, ще повернеться. Хоча актор, вочевидь, вже трохи застарий для бойовиків. І мабуть, саме тому третя частина на бойовик і не схожа, і екшна в ній практично немає. Це швидше екзистенційна драма про останній прихисток для стомленого одинокого вовка.
Цього разу колишній морпіх і оперативник ЦРУ Роберт МакКолл, котрий колись інсценував власну смерть і «вийшов на пенсію», зіштовхується з неаполітанською мафією – каморрою. Як і у попередніх частинах, ідеологія цього народного месника полягає не в тому, аби мати достатньо амбіцій і фантастичних ілюзій, щоб знищити світове зло як таке, а у тому, аби кожна беззахисна перед системою добра «маленька людина» мала шанс вирватися з лещат того цупкого непоборного лиха.
Так, приміром, у першому фільмі МакКолл знищує бостонський осередок російської мафії лише задля того, аби одна малолітня повія, котру сутенер не лише продає, а й добряче лупцює, отримала шанс на краще життя, на освіту, на нормальну роботу, на право робити власний вибір і діяти за власною волею. Тобто він аж ніяк не йде проти бандитського угруповання через те, що воліє викоренити гангстерську заразу. Адже спершу навіть пропонує босові взяти гроші у якості викупу за дівчину і розійтися по-тихому.
Так само і в третій частині МакКолл не планує кидати виклик каморрі, одній з найжорстокіших мафій світу, котра настільки глибоко проросла в італійську державну систему та італійське суспільство, що стала невід’ємною частиною його культури і ментальності, єдиним «законником» замість судів і поліції. Тож так, МакКолл не має такого божевільного наміру. Але мовчки та бездіяльно спостерігати за тим, як мафія пресує, спотворює, перетворює на суцільний страх маленькі життя хороших маленьких людей (привітного господаря рибної крамнички чи чарівної власниці затишної кав’ярні), він не здатен. Адже існувати зло може (від того нікуди не дітись і то ніяк не змінити), проте воно не повинно порушувати баланс і запускати щупальця туди, де йому не місце.
Смотрите легально на MEGOGO
Дія триквела повністю розгортається на мальовничому півдні Італії і повністю знята на натурних локаціях. Режисер Антуан Фукуа, що був постановником і двох попередніх частин, фільмував на півострові Сорренто і безпосередньо в самому Неаполі. І цього разу він абсолютно точно посунув сюжет та екшн на задній план, сфокусувавшись на Вашингтонові та на гармонійному поєднанні актора з насиченим колоритним тлом. Старий стомлений американець, що не має родини і дому, після років виснажливої тіньової боротьби з несправедливістю сам на сам нарешті знаходить тиху гавань, ідеальне місце, де можна просто жити і радіти у злагоді та щасті із самим собою та оточуючим буттям: з ароматами пасти, песто, середземноморського марліна і блакитного тунця; з дзвонами стародавніх церков, із шепотом вузьких провулків вистелених бруківкою старезних кварталів; із нафталіном вінтажного капелюха, котрого йому напарив верткий балакучий крамар…
Тож, мабуть, уперше Роберт МакКолл б’ється не лише за інших, слабких та скривджених, а й за самого себе, за власний шанс жити кращим, спокійним та мирним життям. За шанс вийти на справжню пенсію і позбутися темної сторони свого «я». Адже цього разу Фукуа зумисно підкреслює, наскільки жорстоко і кровожерливо герой розправляється з усіма поганцями. Ймовірно, він навіть отримує від такої кривавої розправи задоволення. І на якусь долю свого «я» він напевно є монстром…
«Не знаю», – відповідає МакКолл на запитання, хорошою людиною він є або поганою (бо ж він не праведник, а саме еквалайзер). Проте точно знає, що не має ані сенсу, ані бажання повертатись у Бостон чи взагалі куди-небудь їхати, бо маленьке італійське містечко на березі моря поблизу Неаполя його прийняло і зачарувало…
Анастасія Лях
Праведник 3: Остання глава (The Equalizer 3)
2023 рік, США
Продюсери: Тодд Блек, Джейсон Блументаль, Стів Тіш, Дензел Вашингтон, Антуан Фукуа
Режисер: Антуан Фукуа
Сценарій: Річард Венк
У ролях: Дензел Вашингтон, Дакота Феннінг, Соня Бен Аммар, Ремо Джіроне, Андреа Додеро, Еудженіо Мастрандреа, Андреа Скардуціо, Сальваторе Руокко, Даніель Пероне, Гайя Скоделларо
Оператор: Роберт Річардсон
Композитор: Марсело Зарвос
Тривалість: 109 хвилин/ 01:49