Найбільш цікаві документальні фільми останніх кількох років
Ми точно не є спеціалістами у документальному кіно. Тому ми навмисно навіть не намагаємось зробити заголовок на кшталт “найкращі документальні фільми”. Адже для того, щоб окреслити коло найкращих, потрібно переглянути достатньо робіт загалом.
Але ми любимо документальне кіно. І регулярно його дивимось. А тому вирішили відмітити те найяскравіше і найпомітніше, що вийшло останнім часом. Мабуть це ті фільми та серіали, які набули найбільшої популярності, тому чогось принципово нового ми не відкриємо для читачів. Але будемо сподіватися, що це буде корисно для тих, хто як і ми час від часу шукає щось цікаве для перегляду у світі документального кіно.
Єдине виключення – фільми про природу. Їх надто багато, для цієї категорії доведеться створити окрему статтю, до цієї добірки стрічки про тваринний та рослинний світи ми не включали.
Отже, kinowar.com представляє 10 найяскравіших документальних фільмів та серіалів останніх кількох років.
Винахідниця: Жага крові в Силіконовій долині (The Inventor: Out for Blood in Silicon Valley) 2019
У 2000-х та 2010-х після буму стартапів у Силіконовій долині Голлівуд захлеснула хвиля документальних і художніх стрічок про успішні компанії та їх засновників. Джобс, Гейтс, Маск, Ма, Безос та багато інших надихаючих фігур були зображені з тим чи іншим ступенем точності. Але після цього утворилась нова хвиля робіт. У них автори звернулися до провалів великих стартапів. Адже більше 90% стартапів зазнають невдачі, то як можна не звернути увагу на історії факапів?
Втім, у випадку Елізабет Голмс це була історія не тільки провалу, але й зухвалого шахрайства. Дівчина була одержимою ідеєю “бути як Стів Джобс”, “виконувати місію”, “значити щось у цьому житті”, але докладала для цього зусилля, що були помножені на брехню та маніпуляції. Незважаючи на дуже юний вік, їй вдалося не тільки заснувати компанію, але й знайти шалені інвестиції під проєкт нового приладу для аналізу крові. Цей прилад мав бути дешевим, його планували розміщувати у будь-якій лікарні або навіть аптеці, а для аналізу достатньо було однієї лише краплі крові. Звучить фантастично, чи не так?
На жаль, ця ідея так і залишилась ідеєю, жоден прототип так і був робочим. Але через кілька років компанія Theranos оцінювалась вже в 9 мільярдів доларів, а залучені інвестиції склали декілька сотень мільйонів доларів. У правління входили такі титани світової політики як Генрі Кіссінджер і Джордж Шульц, були люди з міністерства оборони. Інтерв’ю всіх великих видань, обкладинка Fortune, список найвпливовіших жінок світу від Forbes… здається, Елізабет досягла всього, про що мріяла. Але оскільки її компанія була побудована на брехні, яка з часом тільки збільшувала масштаби, то піраміда з часом розвалилася. Наслідки були жахливі, але на щастя горе-підприємці не встигли заподіяти шкоди надто великій кількості людей.
Як досвідчені інвестори та політики могли прогледіти таке відверте шахрайство? Саме для того, щоб зрозуміти це, варто подивитися цей документальний фільм від HBO. Культ візіонерів з проривним баченням, на жаль, не завжди мотивує людей робити правильні речі.
Останній танець (The Last Dance) 2020
Навіть якщо ви не фанат баскетболу, ви будете в захваті від цього спільного документального серіалу Netflix і ESPN. Вони розібрали історію великого Майкла Джордана від початку його кар’єри у студентській лізі до повернення у великий баскетбол після паузи у пару років, коли він повторно виграв з Чикаго Булз три чемпіонати НБА поспіль. Останній сезон і протистояння з Юта Джаз видався надскладним, а тренера, який приводив команду до успіху всі ці роки, Філа Джексона, вирішили звільнити після його закінчення. Тому для наставника і зіркової команди це справді був останній танець, який вони прагнули зробити незабутнім.
Розповідь постійно відбуває у минуле, а потім знов повертається до цього останнього сезону Майкла з Булз. Проблем з кадрами ігор і тренувань не було, це ж ESPN, але кадри знакових ігор фанати баскетболу того часу і так знають напам’ять. А от багато інтерв’ю із колегами по команді, тренерами, суперниками, функціонерами, менеджментом чиказького клубу стали дійсно відкриттям. Як насправді ставилися до Майкла одноклубники та інші суперзірки НБА, які закулісні ігри відбувалися у 90-х у Чикаго, як Майкл сприймав суперників, друзів та ворогів – у 90-ті інтернету у сучасному вигляді ще не було, єдиним джерелом інформації були традиційні масмедіа (ТБ, преса, радіо), а тому доводилось збирати її по крихтах. Тому дізнатися, що насправді відбувалося тоді у Булз та поруч з ними – це як повернутися у казку, але тепер прочитати її, коли ти вже став дорослим.
10 серій можна переглянути за один день, тому що відірватися неможливо. Ми бачили багато спортивних документальних фільмів, але “Останній танець” став якщо не проривом, то чимось значно більшим ніж стандартна розповідь про видатного спортсмена або команду. Так само як і Джордан став чимось більшим, ніж ще одна зірка у величезному пантеоні богів баскетболу.
Читайте також: Найкращі спортивні драми всіх часів
Аферист із Tinder (The Tinder Swindler) 2022
Цей фільм Netflix наробив галасу. Ще б пак, Тіндер – застосунок відомий, багато хто з глядачів їм користується, а тут історія такого рівня шахрайства, якого не очікував ніхто. Це вам не шахраї на OLX, які намагаються отримати пару тисяч на карту. Тут хлопець керувався принципом “якщо красти, то мільйон”.
Перша думка, яка виникає при перегляді (а потім вона постійно знаходиться у голові глядача), це “як?!”. Як це можливо? Хіба можна стільки часу не помічати відверте шахрайство? Але це легко казати, коли перебуваєш у якості глядача перед екраном. Жертвам було куди складніше. Отже, Саймон Леваєв, досвідчений аферист, розробив амбіційну, але як потім виявилось, робочу схему обману жінок. Він знайомився з ними у Тіндері і представлявся дуже багатим бізнесменом. І не просто розповідав про це. Він вражав дівчат розмахом, вони літали у інші країни, він тратив шалену кількість грошей на ресторани, клуби, готелі та інші розваги. Він був цікавим, чемним, адекватним і щедрим. Здається, він був ідеальним супутником, а тому жінки продовжували з ним спілкування, яке переходило в роман і відносини.
Леваєв не поспішав переходити до наступної фази. Лише через кілька місяців він приголомшував розповіддю про те, що за ним почали полювання, його життя у небезпеці, на нього було скоєно замах, а тому зараз від переховується від ворогів. І звісно, що йому потрібні гроші. Фокус був у тому, що грошей він просив небагато, декілька тисяч. Оскільки до цього він витрачав на жінку значно більше, його було важко запідозрити у тому, що він просто почне викачувати гроші, у такій шаленій кількості, що глядач знов повертався до питання: “Як?!”. Його жертви не були багатими. Але заради свого коханого вони йшли на те, щоб закласти майно, щоб передати аферисту сотні тисяч доларів та євро.
“Але ж вони були з ним, тому що він був багатим!” – прогнозовано казали глядачі у досить великій кількості. Можливо. Але це не повинно зміщувати акцент із злочинця на жертву. Те, що робив Саймон Леваєв – жахливо. А на те, як він це робив, варто поглянути у цьому захоплюючому документальному фільмі.
The Beatles: Get Back (2021)
Пітер Джексон – це не лише “Володар перснів” та “Кінг Конг”. Він так само ретельно працює з документальними стрічками, як і з художнім кіно. Цього разу він взяв якусь неймовірну кількість відеоматеріалу з архіву легендарного ліверпульського гурту та перетворив це на три серії документальної історії про те, як The Beatles створювали альбом Let It Be. Але ці три серії вам не вдасться переглянути за один вечір: це не формат серіалів від Марвел та Зоряних війн, де тривалість епізоду сягає 20-30 хвилин. Загальна тривалість цього документального серіалу 468 хвилин (для тих, кому з математикою складно, це 7 годин і 48 хвилин).
Тут немає закадрового голосу та паралельної розповіді від автора. Матеріал змонтовано таким чином, що ви ніби проводите декілька тижнів разом з бітлами. Це та частина їх історії, коли гурт був близький до розпаду через постійні конфлікти між учасниками. Власне, незабаром він дійсно припинив своє існування, а відлуння конфліктів ми дійсно бачимо на екрані. Але спілкування четвірки не є постійними суперечками чи чимось подібним. Насправді, тут дуже багато бесід як про музику, так і про зовсім не пов’язані з нею речі, багато жартів, багато пошуку нового звучання, багато прогонів однієї і тієї ж теми – тобто, бітли виглядають як звичайні люди, які працюють, грають разом, спілкуються та іноді втомлюються.
Через 50 років після культового вже концерту на даху Пітер Джексон повертається до історії його створення. Крім режисера у проєкті також взяли участь Пол Маккартні та Рінго Старр. Мабуть для них самих це погляд на минуле як на майже вже незнайому історію, як і для глядачів, адже у 1970 році їм ще не було й тридцяти, а зараз їм 80 і більше. Це зовсім інші люди, які встигли стільки зробити за межами легендарних The Beatles, що це майже як прожити ще декілька життів. А з цим документальним фільмом ми можемо дуже швидко прожити з гуртом яскравий момент їх спільного життя.
Вони не постаріють (They Shall Not Grow Old) 2018
Ще один документальний проєкт Пітера Джексона – тут він також опрацював величезну кількість архівних плівок, додавши колір до чорно-білої хроніки. “Вони не постаріють” – сумна констатація факту про тих, кого ми бачимо на цих кадрах. Адже мова про солдат та офіцерів Першої світової війни.
За останні п’ять років з’явилося два помітних проєкта про цю війну. Другим став чудовий художній фільм режисера Сема Мендеса “1917”, який частково базується на розповідях його дідуся про події тієї війни. А першим став саме документальний історичний фільм Джексона (його дідусь також був учасником Першої світової, і саме йому режисер і присвятив цю роботу).
Крім кольору були додані також звукові ефекти та голосові інтерв’ю учасників подій. Цінність фільму також у тому, що більша частина матеріалу раніше ще не була показана. Матеріали було надано BBC та Імперським воєнним музеєм Великобританії. Перший досвід Джексона як документаліста видався дуже вдалим.
ЮКІ (UKE) 2020
ЮКІ – це скорочена назва українців у Північній Америці, тобто у США та Канаді. А що поєднує США та Канаду ледь не в першу чергу? Звісно, що хокей та НХЛ. Українці та гравці українського походження зробили (і продовжують це робити) значний внесок в історію цього спорту. Багато імен з тих українців, про яких розповідають у цьому документальному фільмі, відомі лише хокейним вболівальникам чи фанатам хокейної історії, адже розповідь сягає у тому числі і періоду 50-х-60-х років минулого століття. Але деякі імена знайомі навіть тим, хто хокеєм ніколи не цікавився.
Скажімо, Вейн Грецкі. Ви чули це імя, тому що він вважається найкращим гравцем всіх часів. Він чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Едмонтон Ойлерз. Він у певному сенсі синонім хокею на НХЛ. Його батька, Волтера Грецкі, називають батьком канадського хокею. Так, вони теж українського походження (власне, у фільмі ви зможете побачити, як Вейн Грецкі каже, що він українець). Але не тільки Грецкі. Джефф Чикрин, Джонні Буцик, Едді Шек, Ерік Нестеренко, Кен Данейко, Орест Кіндрачук, Руслан Федотенко – гравці теперішнього і минулого, багаторазові володарі Кубка Стенлі, розповідають історії своїх батьків та дідусів, які емігрували у Канаду, рятуючись від радянської влади, щоб побудувати нове життя. І тепер, коли вони вже кілька поколінь живуть у Канаді чи США, вони пам’ятають, звідки вони родом, і активно розповідають про це.
Після повномасштабного вторгнення рф історичні відсилання звучать ще більш очевидними та гіркими. Наш багаторічний ворог, росія, кілька століть змушує людей кидати свої домівки у пошуках безпеки.
Режисером та продюсером виступив Володимир Мула. Однозначно рекомендується до перегляду як всім шанувальникам спорту, так і тим, хто досить далекий від цього. Дуже мотивуюче кіно, яке поширює кругозір, але при цьому дивитися його справді цікаво та легко.
Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго (2019)
Ще один український документальний фільм, мабуть, найвідоміший у останні п’ять років. Шалена ідея показати побут Івано-Франківськтеплокомуненерго, повсякденну роботу працівників та те, як у вільний час вони співають у хорі, несподівано реалізується у документальний фільм, який виглядає як майже художній фільм. У ньому, можна сказати, нічого не відбувається, але глядач бачить чіткий зріз сучасного українського суспільства. У нього не було навіть якогось конкретного сценарію, і може завдяки цьому він звучить дуже поетично.
Режисеркою виступила Надія Парфан, продюсером Ілля Гладштейн. Шаленою їх ідею ми називаємо тому, що важко навіть уявити, які аргументи потрібно було навести, щоб отримати для цього проєкту гроші. Але коли ти бачиш результат, повага до зусиль, які було докладено, подвоюється. Права на показ фільму придбали чеські та японські телеканали, але найголовніше, що в Україні це дуже нішове за природою своєю кіно побачила досить помітна за розміром аудиторія – декілька сотень тисяч людей (не кожен художній фільм в Україні може похвалитися подібною аудиторію, і ми маємо на увазі не тільки українські фільми, а взагалі ті фільми, які виходять в прокат в Україні).
Після перегляду в черговий раз підсилюєш рівень вдячності працівникам комунальних підприємств, які роблять свою справу у вельми важких умовах, за дуже невеликі гроші та частіше за все, не отримуючи помітної подяки від користувачів.
Фільм можна переглянути на Takflix за посиланням
Король тигрів: Вбивство, хаос та божевілля (Tiger King: Murder, Mayhem and Madness) 2020
Незважаючи на те, як кумедно виглядає цей чоловік на фото, це кримінальний документальний серіал. Так, біографія цієї людини містить чимало цікавих та веселих фактів (вона така ж яскрава, як його зовнішній вигляд), але при цьому, на жаль, все закінчується звинуваченням у вбивстві.
Підґрунтя для цього також несподіване: суперництво між двома власниками приватних зоопарків. Головний герой серіалу (Джо Екзотік) та його конкурентка (Керол Баскін) займаються майже однією і тією самою справою, вони опікуються дикими тваринами, великими кішками. Але Джо є власником приватного зоопарку, а Керол – директор заповідника. Вона вважає себе захисницею тварин, а Джо вважає, що вона просто конкурує з ним, хоча займається тим самим, що і він.
На життєвому шляху Джо були балотування на пост президента США та мера Оклахоми, потрійній (неофіційний) гомосексуальний брак, спроба зробити серіал зі свого відеоблогу, але закінчується все звинуваченням у спробі вбивства своєї конкурентки. Що призвело до цього, показує цей документальний серіал.
Американська фабрика (American Factory) 2019
Так, цей серіал вже не такий яскравий, як пригоди Джо Екзотіка, але якщо вас цікавить, як виглядає робота та життя працівників американської промисловості, то цей фільм точно вартий уваги (певним чином, це американська відповідь нашому “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго”).
У цьому фільмі стикаються США та Китай, адже китайський мільярдер відкриває фабрику у штаті Огайо. Очікування і реальність, як завжди, помітно розходяться, адже менталітет працівників у Китаї та США, підходи до роботи та технологій, помітно різняться.
Ще одним фактором, який може підігрівати інтерес до перегляду цієї документалки, є те, що “Американська фабрика” є першим фільмом, придбаним Higher Ground Productions, продюсерською компанією Барака та Мішель Обами. І якщо цього недостатньо, додамо також, що ця стрічка отримала Оскар за найкращий документальний фільм у 2020 році.
Бесіди з убивцею: Записи Теда Банді (Conversations with a Killer: The Ted Bundy Tapes) 2019
Завершуємо ще однією кримінальною історією. Тед Банді – серійний вбивця, який закінчив життя більше, ніж тридцяти жінок. Документальний серіал про цього монстра певним чином нагадує деякі мотиви серіалу “Мисливець за розумом”, адже тут також використовуються інтерв’ю не тільки зі свідками злочинів, учасниками судових процесів та поліцейськими, що вели справу, але й фото, відео, інтерв’ю самого маніяка.
Читайте також: Найкращі серіали про маніяків та серійних вбивць
Чотири серії, що розкривають деталі кількох справ, двох успішних спроб втечі з в’язниці та внутрішнього світу вбивці. Банді було страчено тридцять років тому, але його постать та злочини були настільки резонансними, що до них час від часу повертаються як документалісти, так і автори кіно художнього (остання помітна спроба (досить непогана) була зроблена у 2019 році – у фільмі “Звабливий, поганий, злий” маніяка зіграв Зак Ефрон).
Читайте також:
Найкращі серіали за реальними подіями
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
Коментарі закрито.