11 комедійних акторів, які успішно змінили амплуа на драматичне

Коміки, які шикарно зіграли драматичні ролі

Бути комедійним актором не легше, ніж бути драматичним актором. Але для публіки і самих акторів, здається, поширене інше сприйняття. І навіть якщо складність завдання оцінюється однаково, то рівень престижу для драматичного амплуа сприймається вищим.

Може це так, може ні, але можливо, що десь подібними думками керуються коміки, які на певній стадії своєї кар’єри стають на шлях драматичного актора. Якою б не була їх справжня мотивація, результат часто виходить дуже гарним. Частина акторів переходить в драму епізодично, а деякі з неї вже і не повертаються. Сьогодні ми згадаємо 11 таких випадків.

Отже, kinowar.com представляє 11 комедійних акторів, які вирішили зіграти драматичну роль і зробили це не гірше за свої попередні роботи. Підтримайте нас донатом, якщо цей матеріал вам сподобається.

Стів Карелл

Стів Карелл, мабуть, один з найвдаліших прикладів такої метаморфози. Суто комедійний актор (чудовий), який стартував ще в далекому тепер вже 1991 році, знявшись в епізоді у стрічці  «Кучерявка Сью», спочатку спробував щось нестандартне для себе, а потім залишився у новому амплуа. І кожна нова його спроба якщо не сильніша за попередню, то точно варта уваги.

Отже, якщо згадувати його комедійний шлях, то відразу спадають на думку такі фільми як «Брюс Всемогутній», «Сорокалітній незайманий», «Трошки вагітна», «Будь кмітливим», «Це безглузде кохання», а також серіал «Офіс» та робота з Джоном Стюартом у якості кореспондента гумористичної ТБ-програми «The Daily Show». Але потім наступив 2014 рік і все змінилося в одну мить – вийшов фільм «Мисливець на лисиць».

У цій трагічній драмі за реальними подіями Карелл зіграв мільярдера Джона дю Понта, який захоплювався вільною боротьбою та мав непомірне его. Тому він зібрав найкращих борців США до себе в команду і намагався самостверджуватись за рахунок цих видатних атлетів. Але на цьому історія не зупинилась: параноїдальні настрої почали домінувати у поведінці ексцентричного багатія, що згодом призвело до фатальних наслідків (чудові акторські роботи також у Марка Руффало та Ченнінга Тейтума).

Далі була більш комедійна «Гра на пониження», але в основі все ж таки була драма сучасного обличчя капіталізму та суспільства споживання. І найбільше цю драму відігравали двоє людей: Бред Пітт і Стів Карелл. От тільки у Пітта було десь хвилин п’ять екранного часу, а от Кареллу було де розгорнутися. Всі навколо, здається, кайфували від того, що світова економіка зараз обвалиться за декілька місяців, і тільки Пітт і Карелл сприймали це як особисту трагедію (незважаючи на те, що вони встигли на цьому заробити декілька сотень мільйонів доларів).

«Світське життя» Вуді Аллена, «Битва статей» про реальний тенісний поєдинок чоловіка і жінки (Карелл проти Емми Стоун), «Влада» того ж режисера Адама Маккея, який поставив “Гру на пониження” – більш легкі, більш розважальні, але все ж драми в портфоліо актора (це точно не рівень жартів “Сорокалітнього незайманого” чи “Трошки вагітна). Але новим драматичним проривом став «Гарний хлопчик», в якому Стів зіграв батька хлопця, який розчиняється у морі наркотиків, незважаючи на любов родини і гарне виховання з її боку. Потужний дует з юним Тімоті Шаламе – і незабутнє кіно за реальною історією.

Вінс Вон

У Вінса Вона поки що немає такого потужного драматичного портфоліо, як у Стіва Карелла, але його поява у другому сезоні “Справжнього детектива” вразила публіку. Його образ суворого бандита, який залишив кримінальне минуле позаду (як йому здавалося), а тепер змушений знов поринути у цей жорстокий світ, виглядав максимально органічно. Якщо у драматичних спроможностях Коліна Фаррелла і Рейчел Макадамс сумнівів і не було, то своєрідного дебюту Вона у новому середовищі очікували з певними побоюваннями (можна зрозуміти, у його портфоліо здебільшого були такі комедії як “Старскі та Гатч”, “Містер і місіс Сміт” або “Розлучення по-американськи”) – як виявилось, даремно.

Далі були також два жорстких олдскульних бойовики – гротескна “Бійка в блоці 99” та брутальний “Закатати в асфальт” (до речі, дуже рекомендуємо до перегляду). Це, звісно, не трагедії Шекспіра, але образи все ж були драматичними – і знов Вінс впорався чудово.

Джейсон Бейтман

Джейсон Бейтман має ще менше драматичне портфоліо – із суто драматичних ролей у нього хіба що серіали “Аутсайдер” та “Озарк”. Однак і в тому, і в іншому, він виступив режисером декількох епізодів, а в “Озарку” ще й одним з виконавчих продюсерів. І щось підказує, що саме по цьому шляху він далі і піде. Хоча і в комедіях у нього все чудово – і в кіно, і на телебаченні – але чим далі розвивається кар’єра актора, тим більше розуміння, що і з точки зору можливостей, і з точки зору впливу, і з точки зору грошей є й інші, більш вигідні варіанти.

Джим Керрі

Джим Керрі не тільки зміг побудувати собі нове амплуа, але й встиг отримати за це кілька нагород від критиків. Хто б міг подумати про таке після “Ейса Вентури” чи “Тупий та ще тупіший”. Але коли усвідомлення прийшло до актора, він вирішив міняти щось на принциповому рівні. Результати знають всі (ну, як всі, чимала кількість прихильників актора і деякий процент загальної аудиторії):

• Шоу Трумена – життя звичайного хлопця виявляється одним великим реаліті-шоу (і він дізнається про це)
• Вічне сяйво чистого розуму – дует з Кейт Вінслет у нестандартній драмі від Мішеля Гондрі
• Справжні злочини – американсько-польський драматичний детектив, де вагу персонажу Керрі додає розкішна сива борода

Але, мабуть, найглибше в драму і свій образ у ній Керрі поринув під час знімання фільму “Людина на Місяці”. Біографічна драма про коміка Енді Кауфмана змусила актора не тільки працювати з чисто зовнішніми проявами емоцій та поведінки Кауфмана (тут Керрі допом”іг його багатий досвід пародій), але й обмірковувати, як відображається цей світ в голові Кауфмана. За цю роль, як і за попередню у фільмі “Шоу Трумена”, Джим Керрі отримав Золотий глобус. А з точки зору самореалізації як актора ці дві стрічки стали можливістю попрацювати з двома легендарними режисерами, з якими Керрі навряд чи зустрівся б в комедійному жанрі – Пітер Вір (“Пікнік біля Навислої скелі”, “Спілка мертвих поетів”) та Мілош Форман (“Пролітаючи над гніздом зозулі”, “Амадей”).

Том Генкс

Про кількість і якість драматичних ролей Тома Генкса не варто і нагадувати – дворазовий (поспіль) лауреат Оскару (за “Філадельфія” (на фото) і “Форрест Ґамп”) став одним із найавторитетніших акторів сучасного кіно. Тут, скоріше, навпаки, ми хотіли б нагадати, що починав актор саме з комедійного амплуа – чудові комедії “Великий”, “Холостяцька вечірка”, “Тернер і Гуч”, “Передмістя”, “Сплеск”, а вже потім перейшов на бік драми.

Цікаво, до речі, що свою першу оскарівську номінацію актор отримав саме за комедію – “Великий”. Але, незважаючи на те, що Том був дійсно чудовим комедійним актором, ми все ж радіємо, що в певний момент він вирішив змінити амплуа і зайнятися зовсім іншими жанрами фільмів.

Джона Гілл

Один з найталановитіших молодих коміків вирішив змінитися зовні (Джона дуже помітно схуд) і обрав інший напрямок продовження кар‘єри. Зірка “Мачо і ботан” і “Суперперців” спочатку почав з’являтись у не суто комедійних фільмах (хоча все ще у здебільшого комедійному амплуа) – “Волк з Волл-стріт”, “Джанґо вільний”, а потім поступово перейшов до більш серйозних стрічок:

• Хлопці зі стволами – про торгівлю зброєю в дуеті з Майлзом Теллером
• Не хвилюйся, він далеко не піде від режисера Гаса ван Сента, історія коміка, який стає інвалідом
• Маніяк – чудовий мінісеріал про жорсткий медичний експеримент із групою людей з хворою психикою

І тепер, коли він з’являється у більш легкому і розважальному “Не дивися вгору”, це вже не виглядає як “ще одна комедійна роль” – а отже, спроба перейти у розряд драматичних акторів працює.

Білл Мюррей

Геній комедії став настільки впливовим актором, що почав допомагати запускати кар’єри молодих режисерів (причому, не комедіантів). Чого варті приклади співробітництва з Джимом Джармушем та Весом Андерсоном, у стрічках яких, до речі, Мюррей мав змогу працювати і в жанрі комедії, і в жанрі драми (і навіть іноді одночасно).

Ще одним прикладом допомоги молодим режисерам своєю участю у проєкті стала друга режисерська робота Софії Копполи. “Труднощі перекладу” – чи не найкраща роль Білла у кар’єрі, якщо розглядати саме драматичну її частину, за яку, на жаль, він не отримав Оскар (але хтозна, шанси поки що є).

А якщо згадувати драматичні ролі загалом, можна також пригадати участь у сучасній версії “Гамлета” 2000-го року, де актор зіграв Полонія (Гамлета тут зіграв Ітан Гоук).

Сет Роґен

Сет не тільки знімався у багатьох комедіях, він ще й знімав багато комедій. Писав сценарії для комедій. Був продюсером у комедійних фільмах. Але й драма не пройшла осторонь.

Спочатку він зіграв Стіва Возняка у фільмі про Стіва Джобса (фільм так і називався, “Стів Джобс”). Потім він звично знявся у купі розважальних комедій (хоча біографічну “Горе-творець” суто комедійною стрічкою також не назвеш), але нарешті дістався участі в фільмі не кого-небудь, а самого Стівена Спілберга – “Фабельмани”. І хтозна, що буде далі.

Джейсон Сіґел

Ще одне зовсім неочікуване перетворення – деяких акторів ти не очікуєш побачити у драматичній стрічці навіть потенційно. Джейсон Сіґел напрочуд органічно виглядав в комедіях «Як я зустрів вашу маму» (звісно), «Трішки вагітна», «Училка», «Секс-відео», але за останні три роки двічі з’явився у тотально несподіваних образах:

• спершу це була нелегка драма про втрату “Друзі назавжди”, де він був поруч з Дакотою Джонсон і Кейсі Аффлеком
• а потім вийшов серіал “Час перемагати: Піднесення династії Лейкерс”, де він зіграв помічника головного тренера. І хоча тут він спочатку виглядав як звичний комедійний типаж у власному виконанні, згодом Джейсон настільки серйозно розкрив характер персонажа, показав його поступову еволюцію, що в голові вже вдруге виникло запитання: чому він вирішив робити щось подібне тільки зараз?

Адам Сендлер

Про некомедійні ролі Адам Сендлера ми навіть писали окрему статтю, а отже, не будемо повторюватись. Відзначимо лише, що у подібних проєктах він бере участь вже понад двадцяти років, а той факт, що за “Неграновані коштовності” у нього не було номінації на Оскар – питання, в першу чергу, до американської кіноакадемії (і це також і їх проблема).

Читайте також: 5 найкращих ролей Адама Сендлера у серйозному кіно

Бен Стіллер

Бен Стіллер пішов ще далі: він не тільки бере участь у драматичному кіно, він також його режисує та продюсує. Так серед іншого він поставив “Втеча з в’язниці Даннемора”, “Таємне життя Волтера Мітті” та нещодавній “Поділ”. А з акторських робіт можна ще додати “Історії сім’ї Мейровіц”, у якому зіграв, до речі, і Адам Сендлер зі списку вище.

Цікаво, що Бен Стіллер також поставив фільм про актора бойовиків, який дуже хоче бути серйозним драматичним актором і отримати Оскара. Він навіть знімається в стрічці, де грає розумово неповноцінного персонажа, але це призводить до повного провалу. Тоді він береться за воєнний фільм на кшталт “Апокаліпсис сьогодні” та “Взвод”, бо це має бути гарантованим хітом і шляхом до нагород.

Зіграв цього актора Стіллер сам, а компанію йому склали Роберт Дауні-молодший, Джек Блек та Том Круз. Як ви зрозуміли, ця комедія має назву “Грім у тропіках”. А доля героя Стіллера відображає психологію чималої кількості комедійних акторів, які прагнуть одного дня стати серйозними драматичними митцями. І як видно з нашого списку, деяким це навіть вдається.

Читайте також:

Найкращі некомедійні фільми з Адамом Сендлером

Підтримайте Україну:

• фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
• фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
• Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
• дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

• facebook — facebook.com/goodkino
• YouTube — youtube.com/c/kinowar
• Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
• twitter — twitter.com/kinowar_com
• Telegram — t.me/kinowarcom