Ти справді думав, що візьмеш хлопця, який грає у своїй спальні у відеоігри, і посадиш його в ракету, що мчить зі швидкістю триста кілометрів на годину? Вона розірве його на шматки.
Джек Салтер
26 років тому Кадзунорі Ямауті випустив для Sony PlayStation відеогру про перегони Gran Turismo. Японець зі своєю студією Polyphony Digital настільки заморочився з реалізмом, що буквально зробив симулятор гонщика. Все, від кожного метра світових трас до найменшої деталі болідів було відскановано та перенесено у гру.
За 10 років серія Gran Turismo мала десятки мільйонів фанатів по всьому світу. Здавалося б, куди рости далі? Та колишній топ-менеджер європейського представництва Nissan Даррен Кокс придумав як зробити цю гру ще популярнішою. Ідея, яку він запропонував Sony, здавалася очевидною і неможливою водночас. Якщо Gran Turismo – це найбільш реалістичний симулятор перегонів, який дозволяє гравцям відчути себе пілотами болідів, чому б не дати їм шанс поганяти на справжніх гоночних тачках?
Так народилася Nissan GT Academy, спільний проєкт з Sony. Відібрані по всьому світу гравці змагалися спочатку у віртуальних гонках Gran Turismo, а потім на реальних треках. В якості призу переможець цього реаліті-шоу отримував справжній Nissan 350Z. Та результати учасників виявилися настільки переконливими, що Nissan став підписувати з кращими з них справжні спортивні контракти, і вчорашні геймери змагалися у реальних гонках, включно з 24 години Ле-Мана.
GT Academy проіснувала з 2006 по 2016 роки, на піку маючи представництва по всьому світу і вивівши у великий спорт десяток нових імен та привернувши увагу до Gran Turismo мільйонів нових фанів. Самі розумієте, подібна історія просилася бути екранізованою. Адже це не просто американська мрія: видертися з низів на п’єдестал, це ще й приклад усім, що відеоігри – це не завжди дитяча пуста забавка, і навіть ботан, що проводить багато часу у віртуальному просторі, може стати переможцем в реальному житті.
Так народилася стрічка «Ґран Туризмо» (Gran Turismo). Хоча шлях до прем’єри в неї був не легшим за долю учасників GT Academy. Розробку почали ще у 2013, коли проєкт GT Academy був на піку. Проте в подальшому змінювалися режисери й сценаристи, проєкт зупиняли, переписували й перезапускали. В кінцевому варіанті режисером виступив вічно перспективний Ніл Бломкамп («Дев’ятий округ»), а за сюжет відповідали Алекс Тсе («Вартові»), що розробив перший варіант, та Джейсон Холл («Американський снайпер») і Зак Бейлін («Крід ІІІ»), котрі його доробляли.
В основу фільму заклали, звичайно, реалізацію ідеї Дарреном Коксом, якого перейменували на Денні Мура і довірили зіграти Орландо Блуму. Головним героєм зробили Янна Марденборо (Арчі Мадекве) – переможця європейського відбору третього сезону GT Academy 2011 року. Британець обійшов понад 90 тисяч претендентів, щоб стати пілотом Nissan.
Одразу варто відмітити, що автори не намагалися зробити правдиве кіно. Взявши реальну історію та деяких персонажів, вони все ж робили спортивний блокбастер за 100 мільйонів доларів. Тому тут фіналістів сезону, які змагатимуться за контракт з Nissan, стає не 12, а 10. Причому серед них двоє дівчат, чого насправді не було.
Сама історія Янна виглядає напрочуд банальною. Автори немов спеціально наповнили своє кіно максимальною кількістю штампів, від незгоди батька з «дитячим» хобі свого сина, до передбачуваних повчань тренера Джека Слейтера про те, що в разі аварії за іграшковим кермом ви просто перезапускаєте гонку, а в реальному житті – можете загинути.
Персонаж Слейтера, якого зіграв Девід Гарбор, також не відрізняється оригінальністю. Колись він сам керував болідом, проте кар’єра не склалася, і тепер від його нестерпного характеру страждають молоді підопічні. В Марденборо він знаходить віддушину і надію таки потрапити на спортивний Олімп, а хлопець натомість отримує підтримку, якої ніколи не давав йому власний батько.
Перша частина фільму, що присвячена участі героїв в GT Academy, відчувається штучною, немов реклама по телевізору. Власне, це і є одна велика реклама, адже саме заради цього задумав цей проєкт герой Орландо Блума. Ідея «маркетинг усьому голова» досягає апогею на «випускному» заїзді фіналістів проєкту.
Проте далі, як тільки Денні Муру притискають хвоста, «Ґран Туризмо» нарешті знаходить оптимальну траєкторію і набирає обертів. Складається відчуття, що перші півгодини Бломкамп «розігрівав шини», щоб перейти нарешті до задуманого гоночного дійства. Тут фільм розкривається сповна: гонщики витискають педаль газу, автомобілі ревуть, камера Жака Жоффре (франшиза «Трансформери») кружляє навколо траси, графіка у стилі Gran Turismo доповнює атмосферу, і час немов замирає. Та тільки для гонщиків, бо глядачі, навпаки, мимоволі стискають кулаки і слідкують за кожним кадром і поворотом траси.
Фільм «Ґран Туризмо» вийшов хорошою сагою про перегони, що заснована на дивовижній історії поєднання кіберспорту та реального спорту. Нехай вся драматична частина зроблена по знайомим голлівудським лекалам і взагалі не чіпляє, та візуально і атмосферою стрічка стовідсотково дає глядачам відчути себе частиною дійства. Так само, як гра Кадзунорі Ямауті дарує відчуття перегонів геймерам. Це дійсно незвичайна історія сучасного світу, в якому править маркетинг та гроші, а вміння працювати з аудиторією часто не менш важливе, ніж професійні навички. Та все ж стрічка у стилі класичного кіно підносить на п’єдестал скромних і затятих, та, що не менш важливо, демонструє, як людські відносини не втрачають ваги у цифрову еру.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі спортивні драми всіх часів
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
