Будь-яка дівчина, що проявляє до тебе інтерес — диявол. Рецензія на аніме «Людина-бензопила: Резе Арка. Кіно»
Продовження одного з найгучніших японських мультсеріалів останніх років вийшло в українських кінотеатрах.
На сеансі разом зі мною в наполовину заповненому залі були виключно молоді люди до 20 років. Під час титрів вони почали гучно аплодувати та кричати. На виході з залу дівчина, активно жестикулюючи руками, розповідала, як її настільки переповнюють емоції, аж слів не вистачає, на що її друзі відповідали кивками головами. Тому якщо ви цільова аудиторія цього фільму, дивились серіал “Людина-бензопила”, полюбляєте японську анімацію в цілому, тоді просто купуйте квитки в кіно. Це аудіовізуальний емоційний атракціон, який не варто пропускати, навіть якщо ви читали мангу, і знаєте сюжет даної стрічки.
Для тих, хто іноді дивиться аніме і нормально його сприймає, але пропустив оригінальний серіал — спробуйте його подивитись. Якщо він не викличе алергічної реакції, йдіть на фільм, бо він кращий за серіал.
Для інших, хто не розуміє всі ці дивні “дитячі” мультики — перегляд кіно про Людину-бензопилу навряд пробудить вашу таємну анімешну чакру і перетворить вас на кошкодівчинку. Втім, здебільшого саме для вас спробую пояснити, в чому феномен даного твору.
Жив собі 16-річний підліток Денжі разом зі своїм улюбленцем Почітою. Батьків у нього не було, тому він по суті бомжував, іноді заробляючи на життя вбивством дияволів. Звідки в цьому світі, який мало чим відрізняється від нашої сучасності, з’явились дияволи, достеменно невідомо. Втім вони є уособленням страхів людства, тому томатний диявол буде доволі слабким, адже томатів бояться хіба що люди з алергією, або не смішні коміки. Інша справа могутній Диявол Бомба, антагоніст Арки Резе, адже одна згадка про вибухи викликає занепокоєння навіть у тих, хто не переживав особисто терористичні акти або військові дії.
На початку історії Почіта, жертвуючи собою, дає Денжі здібності Диявола-бензопили, аби той не загинув. Виявляється, Бензопилодиявол має особливий статус в ієрархії цих потвор, які його бояться та називають “вбивцею дияволів”, та водночас полюють за його серцем. Тому на головного героя одразу виходить керівниця елітного загону мисливців на дияволів на ім’я Макіма, і робить йому пропозицію, від якої неможливо відмовитись. Він або буде працювати повний робочий день вбивцею дияволів, ще й отримає соцпакет у вигляді житла та триразового харчування, або його вб’ють. Хлопець що веде злиденне життя має психічний розвиток шестирічного, тому мінусів не бачить, і приєднується до різноманітної команди цікавих особистостей, пригодам якої був присвячений перший сезон.
Кіно Резе Арка, пряме продовження серіалу, наративно просто, втім ефектно сконструйоване. Перша половина присвячена знайомству головного героя з дівчиною Резе. Все відбувається в спокійному темпі, зосереджуючись на побутових деталях та настрої моменту. Ось котик ховається від дощу під рекламним штендером, тут найдеталізованіше промальована сміттєва урна, яку бачив світ мультиплікації. Протягом фільму нам декілька разів повільно показують, як Денжі та Резе ходять одним і тим самим маршрутом. Від першої половини віє настроєм гіфок під lo-fi музику, проте в цьому є сюжетний сенс. Обидва центральних персонажі не мали нормального життя. В той короткий проміжок, коли вони отримають ілюзорний досвід побуту звичайного підлітка, для них має цінність кожна мить. Друга половина картини — довга божевільна бойова сцена, яка ідеально працює на контрасті. Навіть після неї зберігається надія на звичайне життя для героїв, що вщент розбивається у знову спокійному, але трагічному фіналі.
Така структура сюжету справляє враження через емоційні гірки, проте призводить до того, що кіно не вистачає часу, щоб більше розказати про справжню Резе. Половину стрічки вона прикидається, іншу половину стрибає в спідній білизні. В кінці нам швиденько розповідають про її трагічне шаблонне минуле, в якому не обійшлось без радянського/російського сліду. За підсумком в картині, побудованій навколо однієї персонажки, симпатію до неї намагаються викликати тими фактами, що вона приваблива і її шкода. Доволі маніпулятивний метод, який прикриває відсутність цікавого характеру або психічної глибини персонажки. Але добре працює в рамках всієї історії, адже це лише черговий етап еволюції Денжі, який переосмислює власні цінності.
У фільмі неймовірна режисура, втім це більше заслуга автора манги-першоджерела за авторством Тацукі Фуджімото, аніж режисера Тацуї Йошихара. Скажений сінефіл, він малює панелі своєї манги як ідеальні готові розкадрування, завжди знаходячи найбільш винятковий спосіб презентувати сцену. І у фільмі один в один відтворюють намальоване мангакою, тільки розширюючи повсякденні сцени й додаючи скажену динамічну анімацію в бойові. У серіалі-приквелі обрали гіперреалістичний стиль та бляклу кольорову гаму, щоб підкреслити зв’язок твору з різноманітними кінофільмами, що повпливали на Фуджімото. Рішення цікаве, втім насичені кольори та експресивна поведінка персонажів з Арки Резе значно краще передає дух оригіналу.
Композитор Людини-бензопили Кенсуке Ушіо в серіалі написав саундтрек ніби на автопілоті. У той час як його робота для фільму нагадує, що він один з найкращих з нині живих композиторів не тільки Японії, а і світу. Формально його саундтрек дуже простий — одна мелодія, яка стає лейтмотивом фільму, і трансформується протягом сюжету. Але неоціненно те, як глибоко він зображує мінливі почуття моменту, стаючи повноцінним співавтором стрічки.
Загалом Тацукі Фуджімото нетривіальний епатажний автор, який постмодерністські перекроює розказані тисячу разів до нього сюжети. Він вправно знаходить нові способи здивувати, заграючи з очікуваннями читача/глядача. Це не беззмістовні ігри, але і не якісь висловлювання стосовно гострих тем. Втім в його творах завжди є живі щирі почуття автора, які прориваються через іронічну посмішку божевільної різанини. І Резе Арка, здавалося б, лише шматочок загальної історії Людини-бензопили, в якості окремого фільму стала ідеальним втіленням бачення мангаки, для якого презентація історії невіддільна від сюжету. Адреналіновий атракціон по неочікуваним поворотам сюжету та хайповим моментам в компанії експресивних психопатів. Спочатку буде весело й прикольно, але у фіналі залишаться лише люди в кінозалі, головний образ у творчості Фуджімото, і несправедлива мінлива реальність, яку можна лише або прийняти, або підірвати.
Артем Поблажкін
Людина-бензопила: Резе Арка. Кіно (劇場版 チェンソーマン レゼ篇, Gekijō-ban Chensō Man Reze-hen)
2025, Японія
Продюсери: Макото Кімура, Манабу Оцука, Кейсуке Сешімо
Режисер: Тацуя Йосіхара
Сценарій: Хіроші Секо, Тацукі Фудзімото
У ролях (озвучка): Кікуносуке Тоя, Томорі Кусунокі, Шьоґо Саката, Файруз Ай
Оператор: Теппей Іто
Композитор: Усіо Кенсуке
Тривалість: 100 хвилин / 01:40
