Двічі в одну Ейву увійдеш. Рецензія на «Аватар: Вогонь і Попіл»

17.12.2025 Рецензія

– Що каже тато?

– Саллі не здаються!

«Аватар: Вогонь і Попіл» (Avatar: Fire and Ash) – головний блокбастер року, претендент на касові рекорди та Оскари у технічних категоріях, magnum opus Джеймса Кемерона, третя частина франшизи, яка забезпечила режисера роботою до пенсії.

Як і два попередніх фільми, «Аватар: Вогонь і Попіл» тримається на двох черепахах і одному киті. Першою «черепахою» є сюжет, який можна поділити на дві складові. Першою і очевидною є історія про хижацьку колонізацію. «Люди з повітря», як на Пандорі називають землян, прибули на планету і всіляко намагаються вичавлювати з неї ресурси: рубають дерева, збирають зразки флори і фауни, вибивають тутешніх китів – тулкунів. У третій частині вони серйозно замислюються над заселенням планети. Та перешкоджають цьому племена аборигенів на’ві і неможливість для людей дихати місцевим повітрям. Першу проблему, як ми вже бачили у минулих стрічках, вони намагаються вирішити вогнем і мечем. А от ключ до дихання на Пандорі Кемерон зі співсценаристами приберегли для третього фільму.

Другою важливою темою франшизи «Аватар» є сімейні цінності. У першому фільмі ветеран-одинак Джейк Саллі (Сем Вортінґтон) віднаходить серед на’ві кохану Нейтірі (Зої Салдана) і починає боротися за неї та її плем’я, виступаючи проти своїх колишніх побратимів, зокрема полковника Майлза Кворіча (Стівен Ленг). У другій частині Саллі виступає вже главою цілого сімейства. Тож він одночасно має і вихованням дітей займатися, і рятувати родину, тікаючи до водного племені на’ві. Фактично іммігранти, вони мають вибороти своє право на життя у новому племені, а Саллі знову належить стати на чолі повстання, коли люди прибувають на узбережжя услід за ним.

Все закінчується черговою перемогою на’ві під проводом Джейка, проте у сутичці гине один з його синів. Прожиття втрати стає ключовим елементом історії сімейства Саллі у третій частині – «Аватар: Вогонь і Попіл». Ми бачимо, як Джей стає авторитарним батьком, який більше не хоче ризикувати життям дітей, тож проявляє гіперопіку, затискаючи їх заборонами, не даючи розвиватися як свободолюбиві на’ві. Нейтірі, у свою чергу, звинувачує у смерті рідного сина їхнього прийомного сина на прізвисько Спайдер (Джек Чемпіон). І з цим персонажем пов’язані найцікавіші пертурбації сюжету, адже він знову стає містком між Саллі, який усиновив малого, та Кворічем, його біологічним татом. Моральні дилеми, які Кемерон і співавтори ставлять перед родиною Саллі у третій частині – прийняття утрати, а також вибір між родиною і соціумом, коли доводиться вирішувати, чи вартує життя одного рідного безпеки цілої раси.

Звісно, нічого екстраординарного в сюжетному плані чекати не варто. «Аватар: Вогонь і Попіл», як і його попередники, – це типовий голлівудський блокбастер, якому конче необхідно зібрати максимальну касу, тому Кемерон з командою завжди обережні з сюжетом і йдуть перевіреними стежками. Зло неодмінно буде покараним, а добро ніколи не відступить від моральних орієнтирів загальнолюдських цінностей. І з цих кліше, що можуть захопити лише дуже невибагливу аудиторію, Кемерон знову вибудовує фільм тривалістю понад три години. Як таке можливо дивитися? Тут ми підходимо до другої складової успіху франшизи.

Рятівним для передбачуваного, хтось скаже навіть ледачого сюжету стає екшн – друга «черепаха», яка тримає на плаву «Аватари». Як і передбачається для тріквелу, екшну стало ще більше, а його масштаб став розміром з кита, або ж правильніше тулкуна, бо дія відбувається на Пандорі. Як уже було сказано, люди не відкидають ідеї таки колонізувати планету, випускаючи проти на’ві все нові й нові підводні, надводні та літальні апарати. А Кворіч все ще зациклений на помсті Джейку. Він у Кемерона виступає традиційним «вбивцею, якого неможливо знищити», як колись Термінатор, який щораз повертається й переслідує героїв, котрі тікають щосили, проте врешті мають зрозуміти, що колись треба зупинитися й дати відсіч, проявивши власну суб’єктність.

Родзинкою фільму «Аватар: Вогонь і Попіл» стає нове плем’я аборигенів, яке, як видно з назви, поклоняється вогню. Клан Мангкван живе на всипаній попелом землі попід вулканом. Його правителька Варанг (Уна Чаплін) уособлює хижацьку природу загарбників, які зневажають богиню-матір Пандори Ейву і виживають за рахунок грабунку інших племен. Наприклад, повітряних торговців, красу візуалізації яких можна побачити у трейлері. А фінальна битва розгортається на фоні гігантської магнітної аномалії, що затягує у себе цілі кораблі.

І тут саме час перейти до третьої складової успіху франшизи, того самого «кита», який переважує кожну з вищезгаданих черепах, – візуальну складову фільмів. «Аватар» свого часу став проривом у технічному плані, заробивши Оскари за візуальні ефекти, декорації та операторську роботу. «Аватар: Шлях води» повторив успіх з Оскаром за візуальні ефекти, а також номінувався за звук і художню постановку. Тому я точно не заздрю тим, хто опинився у короткому списку на Оскар-2026 в номінації «Візуальні ефекти», бо це буде бій Голіафа проти Давидів, тільки без пращі.

Про роботу над спецефектами в «Аватарі» можна писати книгу. Ще з перших своїх картин, як-от «Чужі» та «Термінатор», Кемерон є апологетом технологій у кіно. Сценарій «Аватару» він написав ще у 1995 році, коли не існувало технічних рішень, які б дозволили йому втілити задум. Він навіть заснував власну компанію Digital Domain, яка займається комп’ютерною графікою, зчитуванням руху тіл та інших технологій для його фільмів. І коли у 2009 році вийшов проривний на той час «Аватар», Кемерон все ще не був задоволений результатом, бо герої не виглядали достатньо «живими». Тому до другої частини він через свою компанію витратив 40 мільйонів доларів на розробку нової системи захоплення міміки обличчя, щоб «Шлях води» та «Вогонь і Попіл» стали за рівнем деталізації не гірші за топові відеоігри, де застосовуються схожі технології і розробка яких триває довгі роки.

По суті фільми серії «Аватар» знімають двічі. Перший раз проходять знімання з акторами, яких обліплюють з ніг до голови датчиками захоплення руху. Навіть на обличчя чіпляють спеціальні датчики і шолом з камерою, щоб захопити міміку. Але не треба думати, що це типова робота на зеленому полотні, коли актори уявляють все навколо себе, чи анімація, коли виконавці лише озвучують згенерованих персонажів. Якщо Кемерону треба зняти сцену у воді, то актори реально будуть пірнати. На зйомках вони тижнями вчилися затримувати дихання на цілих 5-7 хвилин, так що їм тепер точно буде про що поговорити з Томом Крузом, ще одним фанатичним прихильником фізичної підготовки і особистого виконання трюків на зйомках.

Потім, коли сцени відзняті, і акторів відпустили, Кемерон з командою переходить до знімань натури. І лише на постпродакшні натурні зйомки доповнюють графікою, додаючи флору і фауну, і вставляють відзнятих людей. Таким чином у стрічці «Аватар: Вогонь і Попіл» немає жодного кадру без використання CGI. У «Термінаторі 2» Кемерон використовував комп’ютерну графіку лише у сценах з рідким Т-1000, таких кадрів за фільм всього 42. У той же час «Аватар: Вогонь і Попіл» налічує 3500 кадрів. Ось який шлях пройшли технології за три десятиліття.

Знімалися друга і третя частини «Аватару» одночасно, три роки між прем’єрами знадобилися для постпродакшну. Як заявив Кемерон: «Ми використали кожну секунду цього часу». Але саме через це не варто сподіватися, що «Аватар: Вогонь і Попіл» стане проривом, бо візуально він недалеко пішов від «Шляху води». Це радше косметичні покращення, аніж революція. До того ж, Кемерон з часів «Безодні», де він уперше застосував CGI до рідини, дуже полюбив водні текстури. Тому третій «Аватар» попри вогонь і попіл у заголовку постійно повертається до води: запливи з тулкунами, сутички з субмаринами і фінальна битва на узбережжі.

Водночас нічого порівнюваного за масштабом та рівнем виконання у кіно за три роки все одно не вийшло. Тому «Аватар: Вогонь і Попіл» має всі шанси зібрати черговий куш у понад мільярд доларів. Саме стільки потрібно стрічці з бюджетом понад 400 мільйонів, аби окупитися і забезпечити знімання п’ятого «Аватару», чия прем’єра запланована на 2031 рік. При цьому четверта частина уже відзнята і знаходиться на постпродакшні, тож ми точно ще зустрінемо нові племена на’ві і старих героїв у 2029 році. А поки, якщо вам сподобався минулий фільм франшизи, спішіть купити хороші місця в IMAX 3D і зануритися в ожилу казку з уяви 71-річного майстра блокбастерів Джеймса Кемерона.

Дмитро Сидоренко