Топ французьких фільмів всіх часів
Французьке кіно різноманітне, чудове та куди більш непередбачуване, ніж звичне голлівудське. Багато успішних французьких стрічок пізніше перезняв Голлівуд, а деякі всесвітньо відомі і без ремейків. Найталановитіші французькі актори підкорювали і Європу, і США, а найбільш успішні режисери з Франції також працювали і на батьківщині, і за океаном. Але, найголовніше, це постійний вплив на індустрію загалом – як французької нової хвилі, так і більш пізніх робіт цього ринку.
Сьогодні ми згадаємо найкращі французькі стрічки за версією рейтингу IMDb. Тут представлені і нульові, і 90-ті, і далекі вже 50-ті. Більшість картин ви, певно, бачили (і не один раз), але окремі фільми можуть стати відкриттям – власне, саме заради таких поодиноких знахідок ми і створюємо ці добірки.
Якщо ця стаття буде для вас цікавою, підтримайте нашу редакцію – ми вдячні за будь-які внески.
Пожежі (Incendies) 2010
IMDb 8.5
Режисер Дені Вільнев

Це останній фільм “канадського періоду” Дені Вільнева. Після цього режисер прибув в Голлівуд, де спочатку створив “Полонянки” і “Ворог”, а потім перейшов в режим бога, знявши поспіль “Сікаріо”, “Прибуття”, “Той, хто біжить по лезу 2049” та трилогію “Дюна”. Втім, незважаючи на ці фантастичні досягнення в режисурі, ми (суб’єктивно) досі вважаємо його найсильнішою роботою саме “Пожежі”.
Ця картина починається як сімейна і воєнна драма, а потім перетворюється на трилер з абсолютно непередбачуваною розв’язкою. Мати залишає дітям (близнюки, брат і сестра) заповіт: вони мають розшукати батька і брата, про яких вони нічого не знали, на Близькому Сході. Подорож в минуле матері стає і небезпечною фізично, і дуже важкою психологічно. Історія родини приховує чимало таємниць, розкривати які стає справжнім випробуванням для головних героїв.
Стрічку створено спільними зусиллями Франції і Канади.
1+1 (Intouchables) 2011
IMDb 8.5
Режисери Олів’є Накаш, Ерік Толедано

Одна з найвідоміших і найулюбленіших стрічок аудиторії з усього набору французького кіно. Такий жанр до вподоби будь-якому глядачу: це і справді дотепна комедія з небанальними жартами, і при цьому драма (що, до речі, базується на реальній історії), яка достатньо серйозна, але не перенавантажує моралізаторством чи похмурою атмосферою та стражданнями. Тобто ти і гарно час проводиш, і при цьому виносиш щось корисне і емоційно наповнене. Звісно ж, відгуки про це кіно переважно позитивні.
Двоє головних героїв – абсолютна протилежність в усіх проявах. Один – багатий та освічений дорослий білий чоловік, що має смак та життєвий досвід, але при цьому паралізований від шиї до кінцівок. А інший, якого наймають, щоб доглядати першого, бідний та нерозважливий темношкірий молодик, що має багатий досвід вуличного життя, який, щоправда, нічого хорошого йому поки не приніс. Втім, ми ж знаємо, куди нас ведуть подібні історії, чи не так? Протилежності притягуються, а різницю у походженні та соціальному статусі нівелює щирість у спілкуванні. Легкий, приємний, але не пустий фільм.
Читайте також: Найкращі комедії 21 століття
Амелі (Le fabuleux destin d’Amélie Poulain) 2001
IMDb 8.3
Режисер Жан-П’єр Жене

Такі фільми вирізняють французьке кіно серед іншого: Жан-П’єр Жене був відомий своєю нестримною фантазією ще після “Делікатесів” та “Міста загублених дітей”, але у “Амелі”, здається, вийшов на пік і форми, і наповнення. Так і головна героїня стрічки, проживши дитячі роки фактично у фантазійному світі, виростає у дивачку, яка не шукає звичних для дорослих людей зайнять і не намагається досягти цілі, які схвалило би суспільство. Вона насолоджується маленькими (і неочевидними) радощами життя, а згодом вирішує втручатися в життя незнайомих людей, щоб принести їм полегшення або вирішити якісь старі наболілі проблеми.
Подібна нетривіальна зав’язка може завести куди завгодно – це одна з тих картин, де більше значення має сама розповідь, ніж її фінал (тобто, процес важливіший за результат). Шлях Амелі складається так, як дозволяє її бачення світу і тисячі дрібних обставин, але при цьому вона ніколи не втрачає віри в те, що вона робить. Що згодом надає їй шанс зустріти свою людину у цьому світі, який ніби для неї абсолютно не призначений.
Ненависть (La haine) 1995
IMDb 8.1
Режисер Матьє Кассовітц

Одну з головних ролей у фільмі вище (“Амелі”) зіграв Матьє Кассовітц (знайомий багатьом за головною роллю у шпигунському серіалі “Бюро легенд”), а цю стрічку він поставив у віці всього лише 28 років (дебютував у режисурі повного метру він в 26). Це стало однією з перших справді великих ролей для Венсана Касселя (який брав участь і у дебютному фільмі Кассовітца). Цікаво, що він настільки переконливо зіграв юнака з “низів” суспільства, що багато хто і досі думає, що саме таким і є походження актора (хоча насправді він з заможної родини, його батько – легендарний французький актор Жан-П’єр Кассель).
Один день з життя юнаків з гетто. Поліцейське свавілля, заворушення після цього, один з головних героїв (його грає Кассель) знаходить пістолет, що загубив поліцейський. Він зі своїми двома друзями вештається по Парижу, де на них чекає купа пригод не найкращої і не найбезпечнішої природи. Рано чи пізно вони можуть знову зіткнутися з поліцією, і хтозна, чим ця зустріч може закінчитися.
Читайте також: Найкращі фільми всіх часів за версією IMDb
Плата за страх (Le salaire de la peur) 1953
IMDb 8.1
Режисер Анрі-Жорж Клузо

Роботу режисера Анрі-Жоржа Клузо ви ще побачите в нашому списку нижче. Цього разу він екранізував книгу Жоржа Арно, який чимало сюжетів зібрав з власних подорожей Південною Америкою, де йому доводилося займатися дуже різними роботами, у тому числі, нелегальними. Приблизно таку роботу, дуже високооплачувану, але ще більш небезпечну, пропонують і головним героям, які зібралися в одному маленькому латиноамериканському містечку через дуже різні причини – але, що більш важливо, у кожного з них є велике бажання вирватися з цієї глушини, і ця робота ледь не єдиний шанс зробити це, адже гроші обіцяють шалені.
Щоправда, ця робота також надає і шанс відправитися до пекла, адже треба перевезти по дорогам у дуже поганому стані нітрогліцерин на великих вантажівках. Вибух може відбутися у будь-який момент і ледь не з будь-якої причини, тож тут або пан (і гроші на путівку з цього богом забутого місця), або пропав (що, у певному сенсі, також дозволить це місце покинути).
Якщо сюжет здається вам знайомим, то це не дивно: через 24 роки Вільям Фрідкін поставив свою версію роману, яка отримала назву “Чаклун” (Sorcerer). Віддамо належне маестро, ця картина також вийшла справжнім шедевром (вельми недооціненим, до речі).
Три кольори: Червоний (Trois couleurs: Rouge) 1994
IMDb 8.1
Режисер Кшиштоф Кесльовський

Кшиштоф Кесльовський, впливовий польський режисер, на пізньому етапі кар’єри декілька фільмів зняв у Франції, зокрема “Подвійне життя Вероніки” і трилогію “Три кольори”, заключною картиною якої стала “Три кольори: Червоний”. Відомий в молодості за документальними фільмами, пізніше Кесльовський почав створювати ігрові повні метри на соціальну тематику, а пізніше перейшов до метафізичних тем.
Дівчина, що працює моделлю, випадково знайомиться з літнім колишнім суддею, збивши його собаку. Незважаючи на різницю у віці і те, що дівчина відкриває, що дідусь прослуховує телефонні розмови сусідів (що є абсолютно нелегальним, ясна річ), між ними виникає симпатія. А далі відбувається ціла низка подій, яка у певний момент зводить персонажів третього фільму з головними персонажами з перших двох.
Читайте також: Найкращі не голлівудські трилери
Дияволиці (Les diaboliques) 1955
IMDb 8.1
Режисер Анрі-Жорж Клузо

Повертаємось до режисера Анрі-Жоржа Клузо – це знову екранізація, цього разу роману двох французьких письменників — П’єра Буало і Тома Нарсежака. Дві жінки, що не мали б об’єднувати зусилля, роблять це: дружина директора школи-інтернату і його коханка вирішують вбити цього тирана, адже він не давав нормально жити жодній з них, а з певного моменту почав ще й розпускати руки. Та здійснення цього плану – лише початок розповіді. Далі відбувається багато чого загадкового, а тому приватному детективу доведеться серйозно попрацювати над справою.
Голлівуд, традиційно, створив ремейк – він вийшов у 1996 році, однак, незважаючи на участь Шерон Стоун, Ізабель Аджані і Чеза Палмінтері, став фактично провальним.
Читайте також:
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati



