Люди можуть прагнути якихось речей і в той же час абсолютно цього не хотіти. Ці почуття можуть співіснувати.
Американського режисера-візіонера Арі Астера ви можете знати за стрічкою «Сонцестояння» 2019 року, або «Спадковість» 2018. Двох неординарних горорів вистачило, щоб Астер набув популярності серед сінефілів, що полюбляють полоскотати собі нерви у кіно. А ще цього виявилося достатньо, аби Астер зміг, нарешті, взятися за довгий процес втілення в життя свого magnum opus «Усі страхи Бо» (Beau Is Afraid).
Сценарій Астер написав ще у 2014 році, а сам проєкт базується на короткометражці «Бо», яку режисер випустив у 2011 році. Та режисеру без імені було б важко вмовити студії профінансувати заплановану чотирьохгодинну стрічку, яка б блукала між горором, саспенсом, філософською притчею та чорною комедією. Тому «Усі страхи Бо» побачили екран лише у 2023 році й стали трохи коротшими – 2 години 59 хвилин (на 8 хвилин довше за режисерську версію «Сонцестояння»), але в решті задумок Астер залишився вірним початковому задуму.
В центрі сюжету – лузер на ім’я Бо Вассерманн, чоловік середнього віку, що явно страждає від Едіпового комплексу, панічних атак, агорафобії та депресії. Він живе через стінку від стриптиз клубу Erectus Ejectus, його сусід просить вимкнути голосну музику, яку Бо ніколи не включав, а під вікнами будинку відбувається якась вакханалія. Або ж вона відбувається у голові самого Бо.
Чоловік боїться зайвий раз вийти на вулицю. Відвідує лише свого психотерапевта. Але на носі – річниця смерті батька, якого він ніколи не бачив, тому йому потрібно летіти в інше місто, де на нього чекає мама Мона і колишня нянька Марта. Ця подорож для хворобливого чоловіка виявиться не з легких.
Взагалі увесь фільм Арі Астера виглядає як психоделічна Одіссея, що починається сценою пологів і закінчується Страшним судом. Астер жартівливо описував свій фільм як єврейську версію «Володаря перснів», з різницею в тому, що Бо просто їде до мами.
От тільки не до кінця зрозуміло, яка частина пригод Бо відбувається насправді, а яка у нього в голові. У стрічці стільки божевільних сцен, а герої почасти несуть таку нісенітницю в діалогах, що у вас є єдина можливість не вийти із зали – сприймати усе, що ви бачите на екрані, не як реальний світ, а як його відображення у свідомості героя.
Наприклад, вихід Бо із дому в магазин навпроти нагадує чорну комедію у стилі фільму «Персонаж», де комічність й нестримний екшн доводять до абсурду. Але, якщо сприймати це як погляд на світ людини, котра страждає на агорафобію, стає зовсім невесело спостерігати, скільки небезпек герою ввижається в буденних для нас речах.
Як зазначив режисер, його стрічка змальовує світ так, неначе ви накачали десятирічку антидепресантами і попросили сходити за продуктами. А скільки людей реально живе в подібному ритмі сьогодні, принаймні у США?
«Усі страхи Бо» у своєму гротеску й задумі дуже нагадують картину «Бардо, хибна хроніка горстки істин» Алехандро Гонсалеса Іньярріту. Це також абсолютно божевільний ледь не тригодинний авторський проєкт, реалізований іменитим режисером в якості експерименту на гроші Netflix.
Головним якорем картини Арі Астера, який має заманити людей в кінотеатри і примусити досидіти до кінця, виступає Хоакін Фенікс, що виконав роль Бо. Актор, як завжди, викладається на повну, створюючи відмінний образ розбитого чоловіка, що живе з почуттям провини та співзалежності до власної матері, не може самотужки прийняти жодного рішення і навіть боїться втратити цноту, бо вірить, що помре в момент еякуляції. Робота виявилася настільки інтенсивною, що Фенікс навіть знепритомнів на зйомках сцени з Петті Люпон, яка виконала роль його матері.
Також у фільмі задіяні менш відомі актори другого ешелону, яких ви, тим не менш, точно бачили: Натан Лейн, Деніс Меночет, Стівен Гендерсон, Джуліан Річінгс. Усі тут на своєму місці, усі так чи інакше божевільні.
Сценарій «Усі страхи Бо» Арі Астер написав ще до «Сонцестояння» та «Спадковості», але мав зняти два успішні саспенс-фільми, щоб потім отримати змогу створити проєкт мрії. Фільм, який люди будуть хвалити, або освистувати, а може навіть відчувати любов і відразу одночасно. Та цей проєкт не про гроші, а про те, як режисер може зняти авторське кіно, виливши на екран будь-які, навіть найбожевільніші ідеї.
Тому, коли наступного разу вам казатимуть, що в Голлівуді знімають лише комерційне кіно, просто згадайте студію А24, яка випустила «Все, завжди і водночас», що тріумфував на останньому Оскарі, «Кита» Аронофскі, за який Брендан Фрейзер заробив найвищу акторську нагороду, а тепер і «Усі страхи Бо». Бюджет у 35 мільйонів доларів – найбільший серед проєктів студії, та він точно себе окупить, якщо не в кінотеатрах (прокат очікувано буде доволі обмеженим), то неодмінним потраплянням в номінанти важливих премій наступного нагородного сезону.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
