Педро Альмодовар у ХХІ столітті відкопує традиційні сімейні цінності
Tell your children not to walk my way
Tell your children not to hear my words.
Danzig, Mother
Дженіс (Пенелопа Крус) – успішний фотограф, Ана (Мілена Сміт) – студентка. Вони зустрічають одна одну у пологовому відділенні. Їхні вагітності – випадкові та незаплановані. Жодну з них не провідують чоловіки, бо Дженіс завагітніла від одруженого коханця, Ана ж узагалі не знає, хто саме батько її дитини. Непрості долі жінок та їх донечок переплітаються у кращих традиціях мелодрам.
Такий синопсис нового фільму «Паралельні матері» (Parallel mothers) найбільш знаного у світі іспанського режисера Педро Альмодовара. Роботу над сценарієм митець почав більше десяти років тому. Це могла би бути класична драма про переплутаних немовлят, проте автор не раз змінює траєкторію оповіді, якою веде глядачів.
Від самого початку нас занурюють у пекло, яким звикли лякати неодружених дівчат деякі матері та бабусі: «не вийдеш заміж – пропадеш». Дженіс уже майже 40 років, вона знайомиться з Артуро і їхня іспанська пристрасть швидко обертається вагітністю. От тільки Артуро одружений, і дитина на стороні йому аж ніяк не потрібна. Можна було б зробити аборт і чекати, поки коханий таки піде від дружини. Та Дженіс вирішує сама порвати з Артуро і виховувати дитину самостійно, як це робили її мати та бабуся. А якщо буде складно, ліпша подруга завжди підкине роботу у глянці та допоможе морально.
Ана ще навіть не відсвяткувала своє повноліття, як необачність з алкоголем, наркотиками та вибором коханого призвела до незапланованої вагітності. Її батько, щойно дізнавшись про вагітність, відправляє дочку назад до матері, з якою давно розлучився. Проте матір не надто радіє звістці про онуку, адже в неї саме в розпалі театральна кар’єра, а поєднувати гастролі й роль няньки не вийде. Добре, що хоч грошима вона може допомогти Ані. І сусідка по палаті Дженіс стає для дівчини ледь не єдиною подругою і підтримкою у цілому світі.
Всю першу половину фільму «Паралельні матері» прикидаються обнадійливою стрічкою про емансипацію. Сильні жіночі персонажі примудряються і сімейні справи якось вирішувати, і власні кар’єри будувати, і виглядають при цьому лиш трохи втомленими. А чоловіки, здається, якщо і з’являються в кадрі, то лише для того, аби зачати дитину і зніяковіло злиняти.
Та згодом Альмодовар розвертає драматизм історії зовсім в іншу сторону, і одиноким матерям стає геть не переливки. Починається справжнє фестивальне кіно, яке примушує глядача прокинутися після повільного початку і уважно слідкувати за сюжетом. А Пенелопа Крус видає перформанс, за який отримала нагороду кращої актриси у Венеції та декількох американських фестивалях.
Проте не поспішайте радіти, феміністки й прихильники емансипації, бо дуже швидко автор збавляє обороти й повертає сюжет у русло звичних сімейних цінностей. І ось ми бачимо, що вся драма й стоїцизм героїнь, усі лесбійські сцени, фізична й психологічна близькість жінок на екрані виявляються не нормою, а девіацією. І все, що переживають героїні – лише наслідок відсутності чоловіка поруч. А як тільки такий чоловік таки з’являється, всі негаразди й тривоги одразу відступають, і сходить сонце. Альмодовар називав свою картину історією про материнство у стилі Дон Кіхота. Неначе жінки борються проти повітряних млинів, замість зайнятися справді важливими речами.
Фільм «Паралельні матері» вийшов дещо затягнутою, але цікавою драмою про сімейні цінності. Педро Альмодовар дістає класичні стосунки з під пилу й бруду, як героїня Пенелопи Крус намагається відкопати останки предків з рідного селища, розстріляних під час воєнного терору. Режисер за дві години хронометражу проводить екскурс історією людських взаємовідносин. Від війни, яка фактично практично прибирала чоловіків з рівняння «мама-тато-я = щаслива сім’я», до ХХІ століття, де норма стосунків має безліч форм і варіантів. Та як би класичні сімейні цінності не розсипалися під дією часу, вони продовжують стояти, немов єгипетські піраміди, принаймні у європейському кіно.
Дмитро Сидоренко
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
