Чи всі заслуговують на прощення? Рецензія на фільм “Кит”

27.02.2023 Рецензія

Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
Послання до римлян 8: 12-13

«Кит» (The Whale) – довгоочікуваний фільм оскарівського номінанта Даррена Аронофскі («Чорний лебідь», «Реквієм за мрією»), чия остання стрічка «Мати!» вийшла шість років тому. Картина, яку Аронофскі намагався поставити останні десять років, обіцяла неабияку драму, а заразом повернення на великі екрани Брендана Фрейзера.

Фрейзер на рубежі тисячоліть тримав на собі франшизу «Мумії» й оцінювався у 45 мільйонів доларів, та після проблем зі здоров’ям, непростого розлучення і скандальних судових процесів опустився до ролі робота у коміксовому серіалі «Фатальний патруль». У «Киті» він одягнув на себе спеціальний тяжелезний костюм, щоб зіграти людину вагою 270 кг, вилити у цій ролі увесь свій розпач й отримати номінацію на «Оскар».

Сюжет стрічки заснований на п’єсі Семюеля Д. Хантера і розповідає про викладача літературної стилістики Чарлі (Брендан Фрейзер), що страждає від ожиріння і не має близьких людей. Лише подруга-медсестра Ліз (Хонг Чау) із незрозумілих мотивів піклується про нього й приділяє багато уваги.

Хонг Чау акторка

До такого стану чоловік довів себе сам, адже колись покинув дружину й восьмирічну доньку заради роману зі своїм студентом. От тільки його коханий трагічно помер, а Чарлі почав заїдати стрес і отямився лише тоді, коли опинився на порозі смерті.

В такі моменти люди зазвичай шукають спокути, і наш герой знаходить її у намаганні налагодити стосунки з донькою. Для нього вона – чи не єдине досягнення у житті, шанс не померти повним лузером. Для неї він – негідник, що покинув її у дитинстві. Лише обіцянка татка віддати 120 тисяч доларів заощаджень примушує підлітка навідуватись до хворого батька, бо з матір’ю-випивохою шансів на світле майбутнє дівчина не бачить.

Седі Сінк акторка

Є ще один персонаж – молодий хлопчина з місцевої церкви, що вірить у наближення кінця світу (у п’єсі це був мормон). Він вбачає у Чарлі прекрасного «пацієнта» для проповідей й порятунку душі. От тільки біда в тому, що чоловік не бажає чути про Біблію, бо його померлий коханий був дуже набожним.

Фільм Кит 2022

Прем’єра «Кита» відбулась на Венеційському кінофестивалі 2022 року, і хоч стрічка не отримала призів, проте сподобалась критикам. Фрейзера визнали кращим актором на Critics’ Choice Awards, а Хонг Чау претендує разом з ним на «Оскар» за роль другого плану. Також картина потрапила в номінацію за грим, і тут важко сперечатися, зважаючи на образ Фрейзера на екрані.

У світовому прокаті фільм уже встиг зібрати більше 28 мільйонів доларів. Студія незалежного кіно А24 точно не помилилася, придбавши права на дистрибуцію стрічки, чий виробничий бюджет склав всього 3 мільйони. Воно й не дивно, адже тут немає зіркових акторів, а майже вся дія відбувається у помешканні Чарлі, яке більше нагадує мотель. Живе він, до речі, у містечку Москва, штат Айдахо, де виріс автор сценарію Семюел Д. Хантер.

Це не єдине співпадіння, адже Хантер списав персонажа із себе. Він також гей, вчив студентів писати есе, боровся з хворобливою звичкою заїдати власні неврози. Його п’єса «Кит» мала неабиякий успіх, проте він до останнього не вірив, що зможе перетворити її на фільм на прохання Аронофскі.

Фільм Кит 2022

Та складніше за вмовляння Хантера написати сценарій для Аронофскі виявилося знайти актора на головну роль. Він роками шукав потрібний типаж, аж поки не побачив Брендана Фрейзера у трейлері фільму «Подорож на край ночі». Тим часом стрічку намагалися зняти руками Тома Форда, а на головну роль розглядали комедіанта Джеймса Кордена (серіал «Ссавці»). Та Форд не став знімати через творчі розбіжності, пізніше від режисерського крісла відмовився і Джордж Клуні.

Фільм «Кит» вийшов хорошою камерною драмою про спокуту з першокласним акторським виконанням у замкнутому просторі невеличкої квартири. Це стрічка про порятунок душі, який кожен починає шукати тоді, коли розуміє, що життя не таке довге, як здавалося. Хтось у таких випадках звертається до релігії, інші намагаються лишити після себе слід в історії, та більшість згадує про сім’ю і дітей, як найочевиднішу дорогу до безсмертя.

Аронофскі безперечно й прямолінійно грає на сентиментальності глядачів та намагається, не без успіху, викликати співчуття до свого персонажа. З такою історією, гримом та грою Фрейзера – це не надто складна вправа. Та режисер йде далі, додаючи біблійних мотивів і відповідний музичний супровід, а також приправляє сюжет літературними відсилками, в першу чергу – культовим «Мобі Діком», чому сприяє професія головного героя.

Так фільм не просто виступає сльозогінним, а вступає з глядачем у діалог, немов розмірковуючи на тему гріхів та прощення. З Біблії ми знаємо, що кожен грішник, істинно покаявшись, заслуговує божої благодаті. Так само з дитинства нас вчать не судити за зовнішністю, а за вчинками. Та що робити, якщо вчинки героя виявляються не менш огидними, ніж його вигляд? І де та міра волі людини, яка сама доводить себе до такого стану, і волі випадку, що випробовує або ламає особистість, за допомогою якої можна відділити гріхопадіння від каліцтва, а щире каяття від страху покарання?

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

“Кит”: Даррен Аронофскі знов повертає на великі екрани забуту зірку 90-х

Підтримайте Україну: