Іван Довженко розповів про роль Лукʼяна та стосунки з батьком на знімальному майданчику фільму “Мавка. Справжній міф”

06.03.2026 Інтерв'ю, Українське кіно

1 березня на великі екрани вийшло романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф». Головну чоловічу роль — студента Лук’яна — виконав Іван Довженко. Для молодого актора цей фільм став справжнім іспитом на професійну зрілість. Його герой Лук’ян — допитливий студент-біолог, який через кохання до міфічної істоти відкриває глибини власної душі. Глядачі вже встигли полюбити Івана за вроду та щирість у кадрі, а ми розпитали його про те, як це — бути актором нового покоління та як знімальний майданчик допоміг йому зблизитися з батьком.

Іван Довженко Мавка. Справжній міф

Про пошук себе та дух часу

— Іване, у чому бачите вашу головну силу та слабкість, як актора нового покоління?

Наша сила — у свободі мислення, внутрішній волі та постійному пошуку себе. Ми дуже чутливі. При цьому в мені іноді прокидається глибоке шанування традицій, щось, що пов’язує зі старшими. Це проявляється навіть у музиці: мій плейлист — це суміш усього підряд.

— Ви сказали, що ваше покоління — особливе. Про що воно для вас?

Моє покоління — це про війну. Для моїх ровесників це втрачена молодість, випускні під обстрілами, університет під час ковіду. Це важкість через російську агресію. Але водночас це про те, що ми йдемо далі. Ми бачимо майбутнє України, хочемо творити тут і прагнемо свободи.

— Чи відчувається різниця у мисленні зі старшими колегами на майданчику?

У реальному житті ми, молоді, вільні та пристосовані до нового часу, до змін і новаторства. А на знімальному майданчику я помітив, що у старшого покоління значно більше досвіду. Вони бачили більше, можуть дати влучну пораду, поки ми тільки вчимося.

— Що заповнює ваше життя поза зніманнями? Чого глядач про вас точно не знає?

Я пишу музику, час від часу люблю складати вірші. Володію кількома музичними інструментами, а зараз освоюю ще один — поки не хочу казати який. Музика мені дуже подобається, у ній я відчуваю себе поза реальністю. Для мене кіно поки що — це суміш багатьох технічних факторів і живого мистецтва. Справжнє починається тільки після команди «камера, мотор».

— Що кіно забрало у вас, а що дало натомість?

Кіно забрало в мене відпочинок, а натомість дало неоціненний досвід.

Іван Довженко Мавка. Справжній міф

Лук’ян та магічний світ «Мавки»

— Чи є у вашого героя щось, що ви впізнаєте в собі?

Так, це прагнення до нового, постійне навчання та бажання щось досліджувати. А головне — пошук себе. У цьому містичному всесвіті Лук’ян, як і я у своєму віці, намагається зрозуміти, чого він хоче від життя і ким він є насправді. Завдяки Мавці він занурюється у глибини власної душі.

— Кохання Лук’яна до Мавки — це сила почуттів чи просто юнацьке бунтарство?

Це саме сила кохання. Це не бунтарство проти батьків, які щось забороняють. Це стик двох абсолютно різних світів: міфічного та реального. У тому, як з’єднуються реальна людина та міфічна істота, і полягає справжня міць їхніх почуттів. Свого персонажа я б описав трьома словами: свобода, вірність і кохання.

Іван Довженко Мавка. Справжній міф

Робота з батьком та руйнування міфів

— Як це — працювати з батьком (В’ячеславом Довженком) на одному майданчику?

Особисті стосунки на роботу не впливали, ми абсолютно сепарувалися. Ми могли жартувати, але він ніколи не давав мені порад — навіть під час навчання в університеті. Він дивився мої дублі, але принципово нічого не коментував. Я б і сам не просив, навіть образився б, бо мені важливо все зробити самому. Батько теж каже в інтерв’ю: «Хай синок сам набиває гулі». Але в особистому плані цей проєкт нас зблизив. Ми обоє багато працюємо і рідко бачимося, а тут провели час разом, і від цього повіяло чимось дуже теплим.

— Ви тільки починаєте шлях. Який міф про акторські династії вам хочеться зруйнувати?

Саме той, що «генетика на дітях відпочиває». Це не завжди так. Є багато світових прикладів, і в Україні багато акторських сімей. Коли кажуть: «Зрозуміло, це діти акторів, вони нічого не вміють» — це міф. Я не готовий терпіти, коли про мене говорять лише як про «сина акторів». Дуже важко, коли люди думають, що за тебе хтось домовився. Ти сам обрав цю професію, сам нею гориш, а тобі кажуть: «Все куплено». Це стає «моторчиком» — хочеться попри все творити.

Іван Довженко Мавка. Справжній міф