Покарання є абсолютним, покарання є благом.
Мати-настоятелька, «Тиха ніч, смертельна ніч» (1984)
У 1984 році світ побачив різдвяний слешер Чарльза Сельє-молодшого «Тиха ніч, смертельна ніч» про парубка Біллі Чепмена, який спершу став свідком убивства його батьків чоловіком у костюмі Санта Клауса, а потім виховувався у жорстоких умовах католицького сиротинця. В результаті хлопця так поплавило, що у дорослому віці на Різдво він переодягається Сантою і влаштовує різанину.
Стрічка викликала таке невдоволення, що була знята з прокату вже за тиждень. Але навіть за цей час встигла окупитися і з часом стала культовою у середовищі фанатів слешерів за цікаве тлумачення різдвяної туги. «Тиха ніч, смертельна ніч» навіть отримала чотири продовження, щоправда частина з них оминула великі екрани.
У 2012 році світ побачив рімейк від автора посередніх жахів та бойовиків Стівена Міллера. А сьогодні маємо нове переосмислення цієї історії – «Однієї тихої ночі» (Silent Night. Deadly Night) від Майка Нельсона, який спеціалізується на горорах категорії Б на кшталт сьомої частини «Повороту не туди».
Для «Однієї тихої ночі», яка теж стала сьомим фільмом у франшизі, Нельсон наново переписав сценарій, бо історія від попередніх авторів, які розробляли стрічку з початку 2020-х, була про робота-Санту, який поламався. Стрічка Нельсона знову повертає глядача до історії Біллі Чепмена (Роан Кемпбелл), на чиїх очах маніяк у костюмі Санти вбиває батьків. Проте жодного сиротинця чи аб’юзу вже немає, проте й самого вбивства вистачає, щоб хлопець шизанувся й отримав роздвоєння особистості.
У житті він тихий і скромний парубок Біллі, що подорожує маленькими містечками й шукає підробіток. Але всередині нього живе Чарлі, який постійно підбиває парубка вбивати, через що той і не може лишатися довго в одному місці. Та якщо у минулих стрічках франшизи Санта-маніяк карав людей, що були формальними «неслухами», наприклад, міг відрубати голову за подружню зраду, то герой фільму Нельсона колошкає виключно маніяків, яких йому допомагає ідентифікувати Чарлі. Звісно, де ж ще шукати схиблених убивць, як не у маленьких американських містечках?
Цікаво, що Біллі-Чарлі не тільки перевдягається Сантою й бере до рук сокиру, він ще й заповнює свій адвент-календар краплями крові убитих. Нельсон розповідав, що хотів переосмислити жанр різдвяного горора, звернувшись до таких стрічок, як «Порок» Білла Пакстона. Проте глядачі швидше проведуть паралелі з серіалом «Декстер», де герой мав подібний кодекс добору жертв і ритуал з їхньою кров’ю.
Фільм «Однієї тихої ночі» декларує інтерес до теми прихованих внутрішніх демонів, однак зосереджується переважно на зовнішньому ефекті: замість моральних виборів та психологічної напруги глядач отримує грубе видовище з кров’ю й кишками від кожного змаху сокири. Це слешер категорії Б, який уникає гострих мотивів оригінальної стрічки 1984 року й натомість користується перевіреними жанровими прийомами та популярною нині ідеєю «виправданого зла», скоєного заради благої цілі. У дусі фільмів на кшталт «Люта нічка» чи «Кодове ім’я “Червоний”» він зсуває акценти з різдвяної меланхолії і сезону самогубств на образ Санти як умовного месника, що діє ефективніше за прогнилу правоохоронну систему.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Топ брутальних серіалів для дорослих
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
