Коли мисливець стає здобиччю. Рецензія на фільм «Хижак: Дикі землі»

07.11.2025 Рецензія

Батько каже – я найслабший. Тож маю перемогти найсильнішого.

Дек

Ден Трахтенберг, який заробив премію американської гільдії режисерів за фільм «Вул. Монстро, 10» 2016 року, віднедавна став справжнім месією франшизи про Хижака. Він витягнув її із забуття у 2022 році своїм стримінговим фільмом «Здобич», який випустили на Hulu. Стрічка вистрілила, і материнська компанія Disney виділила режисеру фінансування одразу на два проєкти – мультиплікаційну антологію «Хижак: Вбивця вбивць», яка теж вийшла на Hulu поточного року, та фільм «Хижак: Дикі землі» (Predator: Badlands), знятий для кінотеатрального прокату включно з технологією Imax 3D.

«Хижак Дикі землі» (Predator Badlands) 2025

Кожна нова робота Трахтенберга у франшизі Хижака, які він пише спільно зі сценаристом Патріком Айсоном (серіал «Джек Раян»), виходить кращою за попередню. І справа не у більших бюджетах, хоч «Дикі землі» і можуть похвалитися масштабнішим екшном та спецефектами, ніж були у «Здобичі» (бюджети 105 і 65 мільйонів доларів відповідно). Головне, що спінофи, якими де-факто є фільми Трахтенберга, розширюють всесвіт Хижака набагато глибше за оригінальні фільми франшизи.

«Хижак Дикі землі» (Predator Badlands) 2025

«Хижак: Дикі землі» став шостим фільмом у серії, сьомим, якщо рахувати мультфільм, та дев’ятим, якщо брати до уваги кросовери. Якщо у «Здобичі» та «Вбивці вбивць» йшлося про візити Хижака на Землю у різні історичні епохи, то «Дикі землі» повертаються назад у часі і стартують на рідній планеті Хижаків – Яуті Прайм.

Яутя на ім’я Дек проходить ритуал посвяти в клан, що за традиціями раси міжгалактичних воїнів передбачає поєдинок. Та Дек провалює випробування і не отримує ані плаща-невидимки, ані слави. Тепер єдиний його шанс довести свою хоробрість та мисливські вміння батьку – голові клану, це вполювати небезпечного монстра.

Впертий і присоромлений Дек обирає в якості здобичі для випробування смертельного Каліска, якого допоки не зміг вполювати жоден його одноплемінник. Проблема в тому, що водиться цей альфа хижак на планеті Генна, де флора і фауна готові вбити непроханого гостя за лічені хвилини. Це Дек розуміє, ледь не давши дуба одразу після приземлення на Генні.

хижак дикі земл

І тут починається найцікавіше, адже рятує Дека синтетик Вейланд-Ютані на ім’я Тія, з яким яутя, що завше полює один, формує несподіваний союз. А Трахтенберг таким чином поєднує фантастичний сетинг Хижака з його висадками на планети й полювання на монстрів з використанням плазмових мечів та наплічних гармат, і ретрофутуризм Чужих з притаманними їм синтетиками, дослідженнями біологічної зброї та ШІ «Матір».

За формою «Хижак: Дикі землі» вийшов першокласним екшном з вигадливими сценами боїв, зброєю та ворогами. Ну де ще ви побачите, як ноги й тулуб однієї особи б’ються як окремо, так і в тандемі? Трахтенберг демонструє, що доволі другорядна екшн-складова його «Здобичі» була радше виключенням, аніж правилом. Цього разу режисеру дали розгулятися, тому яутя на повному ходу розрізає навпіл космічного носорога.

«Хижак Дикі землі» (Predator Badlands) 2025

Ель Фаннінґ (серіал «Велика»), що грає Тію, запрограмовану співчувати, додає гумору. Емпатичний синтетик, вірніше її верхня половина, намагається подружитися з суворим воїном яутя, який співчуття вважає слабкістю. Такий тандем просто приречений на веселі ситуації. Зіграв Хижака Дімітріус Шустер-Колоаматанґі, якого ви не впізнаєте, навіть якщо бачили актора у серіалі «Крайня Північ».

Сюжет не відстає від візуальної частини. «Хижак: Дикі землі» починається як справжня грецька трагедія, що примушує яутя Дека вирушити у своєрідну одіссею, під час якої він не стільки здобуває бажаний трофей і підвищує власну самооцінку, скільки сам стає здобиччю, завдяки чому набуває емпатії та починає розуміти, що справжній альфа-самець: він як вовк, дбає, передусім, не про себе, а про свою зграю.

Дмитро Сидоренко

хижак дикі землі