«Панове та пані, ось момент, на який ви чекали! Режисер «Найвеличнішого шоумена» Майкл Ґрейсі повернувся з новим електризуючим і дещо божевільним музичним байопіком»,
– так емоційно починає свою рецензію IndieWire. І емоції автора неважко зрозуміти, адже цей байопік – «Роббі Вільямс: Better Man» – був створений настільки «електризуючим і божевільним» саме для того, щоб розповісти історію легенди поп-музики максимально проникливо, яскраво і чесно. Так, щоб нікого не лишити байдужим.
Світова прем’єра фільму, який виходить в українських кінотеатрах 9 січня 2025 року, відбулася на кінофестивалі у Торонто. І переважна більшість критиків, котрі вже встигли подивитися стрічку, у справжньому захваті від неї. Ми зібрали головні тези з їхніх рецензій.
«Фанати Вільямса відразу помітять, що пісня Me and My Monkey стала натхненням для фільму – і не лише тому, що Роббі у фільмі представлений у вигляді CGI-мавпи, створеною командою майстрів спецефектів, яка працювала над «Володарем перснів»,
– пише оглядач Time Out.
Журналіст прозоро натякає на те, що пісня Роббі Me and My Monkey насправді розповідає про все те божевілля, яке співак свого часу творив під впливом алкоголю та наркотиків. «Пісня відображає боротьбу Вільямса з наркозалежністю і його шлях до примирення із самим собою, і фільм слідує подібному сценарію, – пише він. – Більшість музичних байопіків грішать надмірним возвеличенням головного героя, але «Роббі Вільямс: Better Man» відрізняється тим, що Вільямс не приховує своїх «скелетів у шафі». Що робить все настільки зворушливим – це готовність співака визнати свою відповідальність за власні помилки. Іноді навіть здається, що він надто суворий до себе за юнацькі дурниці».
Роббі-мавпу за допомогою технологією захоплення руху створила компанія Wētā FX, яка раніше, крім «Володаря перснів», також працювала над CGI-персонажами для «Планети мавп» і «Аватара». А захоплювали рухи як самого Роббі, так і ще трьох людей: Асмари Фейк і Картера Дж. Мерфі, котрі зіграли Роббі-дитину, та актора Джонно Девіса, який втілив співака у підлітковому й дорослому віці.
«Вільямс сам озвучує себе у фільмі й «позичає» герою свої очі, але те, що глядачі бачать на екрані, – це обличчя й тіло мавпи, – пише The Hollywood Reporter. – Кульмінацією фільму стає грандіозна концертна сцена, в якій Роббі-мавпа зачаровує публіку і водночас знаходить примирення зі своєю сім’єю».
Entertainment Weekly пише, що «Роббі Вільямс: Better Man» – це «унікальний музичний байопік», який «хоча й використовує знайомі штампи поп-зіркових байопіків, здається свіжим і оригінальним завдяки використанню музики та гумору. І хоча стрічка не уникає темних сторін слави, вона ніколи не заглиблюється у безнадійність. Це може бути заслугою самого Вільямса, чий геніальний гумор став його захисним механізмом. Важко знайти байопік, який настільки демонстративно дотепний і яскравий, але при цьому зберігає гостроту. Це емоційно насичена та смілива робота, яка могла б бути ще сильнішою, якби образ примата використовували обережніше».
Головний герой байопіку про музичну суперзірку у вигляді мавпи – це було справді ризиковане рішення. Але Майкл Ґрейсі і Роббі Вільямс усвідомлено прийняли його разом. Адже, на думку Роббі, саме цей образ як найкраще відповідає його особистості. І, здається, їхня ризикована ставка зіграла.
«Це все одно що запросити собачку Лессі на роль Френка Сінатри. Добре, можливо, не настільки абсурдно, але близько до того. І знаєте що? Це справді працює»,
– пише Deadline, називаючи фільм «дивовижним музичним байопіком».
The Guardian пише про цей фільм, що він «є одночасно «Рокетменом» і «Планетою мавп», і тут буде доречним додати, що Майкл Ґрейсі мав безпосередній стосунок до створення «Рокетмена» – феєричного байопіку-мюзикла про Елтона Джона – щоправда не як режисер, а як виконавчий продюсер. І так само, як і в «Рокетмені», у байопіку про Роббі Вільямса не приховуються найбрудніші сторінки особистої історії співака.
«Вільямс завжди відрізнявся відвертістю щодо своїх помилок, і фільм не боїться показати його у невигідному світлі. Ми бачимо його як поганого хлопця, недбалого сина, жахливого друга й неприємного колегу. І стрічка не пояснює всі ці вади лише дитячими травмами чи надмірним вживанням кокаїну (хоча кокаїну у фільмі більш ніж достатньо), – пише The Guardian. – У порівнянні зі стриманим байопіком про Емі Вайнгаус Back to Black, «Роббі Вільямс: Better Man» сміливо досліджує потворну сторону залежності й проблемні стосунки героя з батьком. Це – масштабний, емоційний мюзикл із жорстким рейтингом R, насичений британськими попкультурними референсами. І ще й з мавпою. Це – фільм, який існує на межі розпаду, але ви будете здивовані, наскільки він насправді цілісний».
Стрічка розповідає всю історію Роббі – від дитячого захоплення музикою крізь злет у складі Take That до шалених сольних досягнень – і не оминає при цьому його чисельних публічних скандалів.
«Якщо ви хочете чотири години захоплюватися хлопцем із бойз-бенду, який сольно став суперзіркою, то дивіться документальний серіал «Роббі Вільямс» на Netflix. Але якщо вас цікавить мавпа, що нюхає кокаїн разом з учасниками Oasis, то це ваш фільм»,
– пише про «Роббі Вільямс: Better Man» Variety.
Оглядач видання зазначає, що фільм «страждає від тих самих проблем, що й інші байопіки про попзірок: замість того, щоб вибрати значущу главу з життя своїх героїв, вони, як правило, використовують підхід “від колиски до могили” (або “від колиски до реабілітації”, залежно від ситуації). Ця стратегія працює для документальних фільмів, але у драматичних адаптаціях вона змушує навіть найбільш захопливих персонажів вкладатися у стандартні арки розвитку героя: спершу вони демонструють природний талант, потім стають багатими й знаменитими, а далі руйнують усе через залежність, зраду та власне его». Та навіть попри це критичне зауваження, Variety зазначає, що «комп’ютерна мавпа виявляється набагато більш експресивною, ніж більшість акторів-людей, і фільм, побудований на анімаційній грі, виявляється достатньо потужним, щоб зворушити до сліз».
А видання Empire резюмує:
«Це масштабна, наповнена величчю музична феєрія від режисера «Найвеличнішого шоумена», але тут немає жодної секунди, яка б не здавалася відвертою сповіддю. Важко уявити інший музичний байопік настільки чесний і щирий, як цей».
Та навіщо уявляти, якщо можна просто побачити у кіно з 9 січня.
Читайте також:
Найкращі музичні фільми всіх часів
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
- фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
- дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- facebook — facebook.com/goodkino
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
- Telegram — t.me/kinowarcom
