kinowar.com

Найкращі французькі фільми згідно рейтингу IMDb

 12.04.2026  Добірки

Топ французьких фільмів всіх часів

Французьке кіно різноманітне, чудове та куди більш непередбачуване, ніж звичне голлівудське. Багато успішних французьких стрічок пізніше перезняв Голлівуд, а деякі всесвітньо відомі і без ремейків. Найталановитіші французькі актори підкорювали і Європу, і США, а найбільш успішні режисери з Франції також працювали і на батьківщині, і за океаном. Але, найголовніше, це постійний вплив на індустрію загалом – як французької нової хвилі, так і більш пізніх робіт цього ринку.

Сьогодні ми згадаємо найкращі французькі стрічки за версією рейтингу IMDb. Тут представлені і нульові, і 90-ті, і далекі вже 50-ті. Більшість картин ви, певно, бачили (і не один раз), але окремі фільми можуть стати відкриттям – власне, саме заради таких поодиноких знахідок ми і створюємо ці добірки.

Якщо ця стаття буде для вас цікавою, підтримайте нашу редакцію – ми вдячні за будь-які внески.

Пожежі (Incendies) 2010

IMDb 8.5
Режисер Дені Вільнев

топ фільмів з несподіваним фіналом

Це останній фільм “канадського періоду” Дені Вільнева. Після цього режисер прибув в Голлівуд, де спочатку створив “Полонянки” і “Ворог”, а потім перейшов в режим бога, знявши поспіль “Сікаріо”, “Прибуття”, “Той, хто біжить по лезу 2049” та трилогію “Дюна”. Втім, незважаючи на ці фантастичні досягнення в режисурі, ми (суб’єктивно) досі вважаємо його найсильнішою роботою саме “Пожежі”.

Ця картина починається як сімейна і воєнна драма, а потім перетворюється на трилер з абсолютно непередбачуваною розв’язкою. Мати залишає дітям (близнюки, брат і сестра) заповіт: вони мають розшукати батька і брата, про яких вони нічого не знали, на Близькому Сході. Подорож в минуле матері стає і небезпечною фізично, і дуже важкою психологічно. Історія родини приховує чимало таємниць, розкривати які стає справжнім випробуванням для головних героїв.

Стрічку створено спільними зусиллями Франції і Канади.

 

1+1 (Intouchables) 2011

IMDb 8.5
Режисери Олів’є Накаш, Ерік Толедано

1+1 (Недоторканні) (Intouchables) 2011

Одна з найвідоміших і найулюбленіших стрічок аудиторії з усього набору французького кіно. Такий жанр до вподоби будь-якому глядачу: це і справді дотепна комедія з небанальними жартами, і при цьому драма (що, до речі, базується на реальній історії), яка достатньо серйозна, але не перенавантажує моралізаторством чи похмурою атмосферою та стражданнями. Тобто ти і гарно час проводиш, і при цьому виносиш щось корисне і емоційно наповнене. Звісно ж, відгуки про це кіно переважно позитивні.

Двоє головних героїв – абсолютна протилежність в усіх проявах. Один – багатий та освічений дорослий білий чоловік, що має смак та життєвий досвід, але при цьому паралізований від шиї до кінцівок. А інший, якого наймають, щоб доглядати першого, бідний та нерозважливий темношкірий молодик, що має багатий досвід вуличного життя, який, щоправда, нічого хорошого йому поки не приніс. Втім, ми ж знаємо, куди нас ведуть подібні історії, чи не так? Протилежності притягуються, а різницю у походженні та соціальному статусі нівелює щирість у спілкуванні. Легкий, приємний, але не пустий фільм.

Читайте також: Найкращі комедії 21 століття

 

Амелі (Le fabuleux destin d’Amélie Poulain) 2001

IMDb 8.3
Режисер Жан-П’єр Жене

Амелі (Le fabuleux destin d'Amélie Poulain) 2001

Такі фільми вирізняють французьке кіно серед іншого: Жан-П’єр Жене був відомий своєю нестримною фантазією ще після “Делікатесів” та “Міста загублених дітей”, але у “Амелі”, здається, вийшов на пік і форми, і наповнення. Так і головна героїня стрічки, проживши дитячі роки фактично у фантазійному світі, виростає у дивачку, яка не шукає звичних для дорослих людей зайнять і не намагається досягти цілі, які схвалило би суспільство. Вона насолоджується маленькими (і неочевидними) радощами життя, а згодом вирішує втручатися в життя незнайомих людей, щоб принести їм полегшення або вирішити якісь старі наболілі проблеми.

Подібна нетривіальна зав’язка може завести куди завгодно – це одна з тих картин, де більше значення має сама розповідь, ніж її фінал (тобто, процес важливіший за результат). Шлях Амелі складається так, як дозволяє її бачення світу і тисячі дрібних обставин, але при цьому вона ніколи не втрачає віри в те, що вона робить. Що згодом надає їй шанс зустріти свою людину у цьому світі, який ніби для неї абсолютно не призначений.

 

Ненависть (La haine) 1995

IMDb 8.1
Режисер Матьє Кассовітц

лучшие французские фильмы

Одну з головних ролей у фільмі вище (“Амелі”) зіграв Матьє Кассовітц (знайомий багатьом за головною роллю у шпигунському серіалі “Бюро легенд”), а цю стрічку він поставив у віці всього лише 28 років (дебютував у режисурі повного метру він в 26). Це стало однією з перших справді великих ролей для Венсана Касселя (який брав участь і у дебютному фільмі Кассовітца). Цікаво, що він настільки переконливо зіграв юнака з “низів” суспільства, що багато хто і досі думає, що саме таким і є походження актора (хоча насправді він з заможної родини, його батько – легендарний французький актор Жан-П’єр Кассель).

Один день з життя юнаків з гетто. Поліцейське свавілля, заворушення після цього, один з головних героїв (його грає Кассель) знаходить пістолет, що загубив поліцейський. Він зі своїми двома друзями вештається по Парижу, де на них чекає купа пригод не найкращої і не найбезпечнішої природи. Рано чи пізно вони можуть знову зіткнутися з поліцією, і хтозна, чим ця зустріч може закінчитися.

Читайте також: Найкращі фільми всіх часів за версією IMDb

 

Плата за страх (Le salaire de la peur) 1953

IMDb 8.1
Режисер Анрі-Жорж Клузо

Плата за страх (Le salaire de la peur) 1953

Роботу режисера Анрі-Жоржа Клузо ви ще побачите в нашому списку нижче. Цього разу він екранізував книгу Жоржа Арно, який чимало сюжетів зібрав з власних подорожей Південною Америкою, де йому доводилося займатися дуже різними роботами, у тому числі, нелегальними. Приблизно таку роботу, дуже високооплачувану, але ще більш небезпечну, пропонують і головним героям, які зібралися в одному маленькому латиноамериканському містечку через дуже різні причини – але, що більш важливо, у кожного з них є велике бажання вирватися з цієї глушини, і ця робота ледь не єдиний шанс зробити це, адже гроші обіцяють шалені.

Щоправда, ця робота також надає і шанс відправитися до пекла, адже треба перевезти по дорогам у дуже поганому стані нітрогліцерин на великих вантажівках. Вибух може відбутися у будь-який момент і ледь не з будь-якої причини, тож тут або пан (і гроші на путівку з цього богом забутого місця), або пропав (що, у певному сенсі, також дозволить це місце покинути).

Якщо сюжет здається вам знайомим, то це не дивно: через 24 роки Вільям Фрідкін поставив свою версію роману, яка отримала назву “Чаклун” (Sorcerer). Віддамо належне маестро, ця картина також вийшла справжнім шедевром (вельми недооціненим, до речі).

 

Три кольори: Червоний (Trois couleurs: Rouge) 1994

IMDb 8.1
Режисер Кшиштоф Кесльовський

топ кінотрилогій, де всі три фільми класні

Кшиштоф Кесльовський, впливовий польський режисер, на пізньому етапі кар’єри декілька фільмів зняв у Франції, зокрема “Подвійне життя Вероніки” і трилогію “Три кольори”, заключною картиною якої стала “Три кольори: Червоний”. Відомий в молодості за документальними фільмами, пізніше Кесльовський почав створювати ігрові повні метри на соціальну тематику, а пізніше перейшов до метафізичних тем.

Дівчина, що працює моделлю, випадково знайомиться з літнім колишнім суддею, збивши його собаку. Незважаючи на різницю у віці і те, що дівчина відкриває, що дідусь прослуховує телефонні розмови сусідів (що є абсолютно нелегальним, ясна річ), між ними виникає симпатія. А далі відбувається ціла низка подій, яка у певний момент зводить персонажів третього фільму з головними персонажами з перших двох.

Читайте також: Найкращі не голлівудські трилери

 

Дияволиці (Les diaboliques) 1955

IMDb 8.1
Режисер Анрі-Жорж Клузо

Дияволиці (Les diaboliques) 1955

Повертаємось до режисера Анрі-Жоржа Клузо – це знову екранізація, цього разу роману двох французьких письменників — П’єра Буало і Тома Нарсежака. Дві жінки, що не мали б об’єднувати зусилля, роблять це: дружина директора школи-інтернату і його коханка вирішують вбити цього тирана, адже він не давав нормально жити жодній з них, а з певного моменту почав ще й розпускати руки. Та здійснення цього плану – лише початок розповіді. Далі відбувається багато чого загадкового, а тому приватному детективу доведеться серйозно попрацювати над справою.

Голлівуд, традиційно, створив ремейк – він вийшов у 1996 році, однак, незважаючи на участь Шерон Стоун, Ізабель Аджані і Чеза Палмінтері, став фактично провальним.

Читайте також: 

Найкращі французькі комедії

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Підтримайте Україну:

Коментарі