Підліткова гіперболізація. Рецензія на фільм «Буремний перевал»

17.02.2026 Рецензія

– Я гончаків на тебе спущу.

– Для мене кожен укус буде як твій солодкий поцілунок.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights) – нова екранізація роману англійської письменниці Емілі Бронте, виданого 1847 року під псевдонімом Елліс Белл. І хоч це був єдиний твір письменниці, яка померла у 30-річному віці від туберкульозу, він був і лишається одним із найскандальніших та провокативних творів ХІХ століття, адже говорить про темні часи сегрегації, де заборона проявів пристрасті й міжкласових союзів є лише частиною жорстоких норм. Роман, який свого часу називали вульгарним і не хотіли публікувати, пройшов крізь віки і набув такої популярності, що перелічити його екранізації на великих і малих екранах майже неможливо, кількість обчислюється десятками.

Новий проєкт народився у 2024 році з ініціативи Марго Роббі та її компанії LuckyChap, яка запропонувала Еміральд Феннелл стати режисеркою. Феннелл, що з 14 років фанатіє від твору Бронте, одразу погодилась. Ще одним продюсером став Бред Пітт через свою компанію Plan B, а фінансування проєкту вартістю 80 мільйонів доларів забезпечила компанія MRC.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

Сформувавши пакет з оскароносної режисерки та двох зірок-акторів, команда фільму вивела проєкт на ринок, де за право його дистрибуції змагались Netflix та Warner Bros. Перші пропонували 150 мільйонів доларів і реліз на стрімінгу, другі – компенсувати виробничий бюджет та випустити стрічку у широкий кінотеатральний прокат. Автори обрали пропозицію голлівудського мейджора. Чи виграють вони від цього, покажуть касові збори, які за попередніми прогнозами не вселяють оптимізму.

Востаннє роман Бронте перекладали на мову кіно 2011 року – це була стрічка Андреа Арнольд з Каєю Скоделаріо і Джеймсом Ґоусе у головних ролях. Фільм мав прем’єру на Венеційському кінофестивалі, де Роббі Раян отримав приз за найкращу операторську роботу. Цікаво, що Арнольд стала першою жінкою, котра екранізувала цей роман. У своєму кіно вона зосередила багато уваги на природі Йоркширу на півночі Англії, де проходить дія.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

Авторка свіжої екранізації – Еміральд Феннелл, яка у 2021 році заробила Оскар за сценарій фем-трилеру «Перспективна дівчина», а потім зняла претензійний «Солтберн» – теж багато уваги приділяє локаціям. Проте, якщо у Арнольд вічнозелений верес буквально оживав, додаючи глибини оповіді, то у Феннелл сувора природа й ландшафти нагір’я Йоркширу є лише однією з деталей, які стають підпіркою для сюжету.

Стрічка, синопсис якої обіцяє найвеличнішу історію кохання, а трейлер – готичну романтичну провокацію, починається зі стогонів чоловіка. Утім ці стогони хоч і супроводжуються ерекцією, але викликані не пристрастю, а мотузкою, що обвилася навколо шиї. Саме так, у першому акті фільму «Буремний перевал» Феннелл демонструє свято повішення, одразу налаштовуючи глядача, що чекати варто не її дебютну «Перспективну дівчину», а більш неоднозначний «Солтберн». Тим паче, що на роль головного героя-спокусника режисерка знову запросила австралійця Джейкоба Елорді.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

Глядача проводять розбещеним натовпом, у якому в священному екстазі перед тілом, що здригається у петлі, стоять заворожено і діти, і стара монахиня. Серед присутніх бачимо й малу Кетрін, дочку містера Ерншо, що розбагатів на землеволодінні, а потім програв усі статки й спивається у старому маєтку Буремний перевал. З душевної доброти (насправді з п’яна) він викуповує у батька хлопчика Гіткліфа, якого «дарує» доньці в якості слуги і «цуцика». Знав би він тоді, як повернеться доля, придушив би малого першої ж ночі.

Роки йдуть, Гіткліф зростає покірним і терплячим слугою у злостивого хазяїна, що карає за найменшу провину усіх включно з улюбленою донькою. Ця нелегка доля зближує Гіткліфа та Кетрін настільки, що між ними зажевріло кохання. Проте злидні через борги батька зробили Кетрін заручницею ситуації, тож коли поряд оселяється багатій містер Лінтон, юна дівчина свідомо обирає золоту клітку з ним замість кохання під дірявим дахом з Гіткліфом. Парубок у розпачі полишає Буремний перевал, але повертається за декілька років, уже з грошима та новою зачіскою (бо до цього виглядав немов Ісус). Після його повернення, затаєне кохання розгорається з такою силою, що перетворюється на жерло вулкану.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

Те, за що мільйони читачів полюбили роман Бронте – пристрасть та психологізм, суспільні вади та родові травми у Британській імперії – у Еміральд Феннелл перетворюється на калейдоскоп дитячих спогадів, найсильнішими з яких виявилися ігри з бажанням, аб’юз і самознищення. Режисерка попереджала, що це не буквальна екранізація, а її суб’єктивні спогади від книги, прочитаної в юності.

Можливо саме через це стрічка дуже часто прискорюється, нагадуючи відеокліп на псевдоісторичну тематику, де красиві актори займають фотогенічні пози перед об’єктивом камери під саундтрек гіперпоп-королеви Charli XCX. Зрозуміло, що весь сюжет не вкладеш в один фільм, тому щось треба упускати, проте видається, немов режисерка промотує забагато цікавого, включно з еротичними сценами, які глядач очікує після нарочито провокативного трейлера. Натомість у моменти сповільнення, стрічка тягнеться резиною, яку попервах рятує акторська майстерність Елорді та Роббі, але чим далі, тим більше проявляється уся поверховість цих патетичних діалогів та заламувань рук, нарікань на долю і недомовок у найважливіші моменти.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

Звісно, у часи постмодерну екранізація власних переживань від твору, завше розглядається цікавішим варіантом, ніж прямий виклад літературної основи. Тому батько Кетрін може жити набагато довше, аніж йому було відведено на сторінках книжки, адже у фільмі він виступає чи не єдиним виправданням учинкам норовливої доньки, яку усі називають собакою на сіні. І Гіткліф, який у книжці зображувався темношкірим і мав невизначене походження, на екрані легко стає блідолицим красенем, що носить бакенбарди.

Проте переживання не можуть підміняти собою роботу зі сценарієм, адже донесення до глядачів самих лише відчуттів тінейджерки Феннелл без переосмислення їх дорослою жінкою Феннелл може зазнати краху. Натомість режисерський талант проявляється хіба що у вмінні прикрити мізерність сценарію ефектністю костюмів, локацій, кадрів, перетворюючи фільм немов на промокампанію дорогого бренду одягу чи парфумерії, де в якості lookbook та mood board використали «Легенду про Зеленого лицаря» Девіда Ловері та «Позамежжя» Тарсема Сінха. От тільки перед нами не рекламний ролик, а повнометражний фільм тривалістю більше двох годин.

«Буремний перевал» (Wuthering Heights)

«Буремний перевал» вийшов візуально вражаючим, готично химерним, зірково розкрученим і сенсовно мілким фільмом для ока, а не для душі. Продюсерка і виконавиця головної ролі Марго Роббі називає стрічку великою епічною романтикою. Натомість маємо історію, дивитися яку так само цікаво, як дорослій людині слухати розповідь заплаканої дитини про її перше нещасне кохання і неможливість жити далі після розриву. Дуальність безмежного кохання і такої ж нестримної жорстокості, що проступають в персонажах Бронте, які люблять одне одного до знищення, якраз і притаманна підліткам, котрі не терплять компромісів.

У фільмі Еміральд Феннелл все, від фонтанів крові, коли ріжуть свиней, до оголеного Джейкоба Елорді, який скирдує сіно, підпорядковане відчуттям і йде урозріз із логікою. Тут все гіперболізовано, але не ереговано, авторка переборщує з дощем і хронометражем, зовнішньою помпезністю намагається прикрити внутрішню куцість. Як пишні сукні Кетрін не можуть компенсувати відсутність кохання до чоловіка, а пристрасть і підступність неочевидно розвиваються у героїв на екрані, так і враження глядачів, спантеличених напочатку, лишають ледь відчутний солоний присмак під кінець, немов висохлі сльози на бездоганному обличчі Марго Роббі.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Топ фільмів, замішаних на сексі

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: