Світова премʼєра ігрового фільму Ізабель Штевер та Анни Мєлікової «Я рідко прокидаюсь мріючи» відбудеться в основному конкурсі престижного міжнародного кінофестивалю (Festival del film Locarno) в Локарно (Швейцарія). Фільм створений у копродукції продюсерської компанія Тома Тиквера “X-Filme” та української компанії Наталії Лібет і Ольги Брегман 2Brave Productions. В головних ролях – акторські відкриття Таня Миронишена та Маркус Брайт, оточені зірковим складом у ролях другого плану: Ірина Мак, Віктор Жданов, Олександр Рудинський, Марія Стопнік. Також вперше на екрані з’явиться молода акторка Майя Соболевська.

Кінофестиваль у Локарно, що відбудеться з 5 по 15 серпня, є одним з найстаріших та найпрестижніших кінофестивалів у світі.
За виробництво фільму відповідають німецька продюсерська компанія одного з найвідоміших німецьких режисерів сучасності Тома Тиквера “X-Filme” та українська продюсерська компанія “2Brave Productions”, заснована продюсерками Наталією Лібет та Ольгою Брегман, на рахунку яких премʼєри на головних світових кінофестивалях («Стрічка часу», «Сліди», «Стоп-Земля» тощо) та нещодавнє прийняття запрошення в членство Американської кіноакадемії.
Для титулованої режисерки Ізабель Штевер це вже не перша співпраця з Тиквером — у 2009 році вона зняла короткометражний фільм для кіноальманаху Germany 09, участь в якому також узяв і Тиквер як продюсер та автор одного з фільмів
«Наша співпраця з командою Тома Тиквера – це ще один важливий крок у нашій місії відкривати українським талантам шлях до світової кіноіндустрії. Особливо цінно, що такі можливості народжуються з професійної довіри та міжнародних партнерств, які ми послідовно вибудовуємо. Нашою амбіцією є створювати для українських професіоналів умови, щоб вони працювали поруч із найкращими режисерами й акторами світу, водночас зберігаючи міцний зв’язок з Україною. Попри виклики війни, саме такі міжнародні проєкти допомагають українській кіноіндустрії ставати помітнішою, сильнішою та конкурентоспроможною на світовому рівні»,
– коментують продюсерки Наталія Лібет та Ольга Брегман.
У центрі сюжету «Я рідко прокидаюсь мріючи» — історія Олі та Олега, молодої української квір-пари, чиє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним російським вторгненням. У той час як війна звужує та випробовує межі маскулінності й фемінності, вони намагаються зберегти свої стосунки і самих себе. Що означає бути чоловіком у країні, яка бореться за власну ідентичність і виживання? Фільм заснований на реальній історії.
Основний блок зйомок фільму відбувався в Києві, інша частина зйомок проходила в Німеччині.
Головні ролі виконали молоді непрофесійні актори — український експерт із нейроінклюзії Маркус Брайт та українська журналістка Таня Миронишена. В другорядних ролях – українські актори Ірина Мак (серіал «Спіймати Кайдаша» від СТБ), Віктор Жданов (серіали «Спіймати Кайдаша» та «Прикордонники» від Київстар ТБ), українські актори Олександр Рудинський (фільм-володар BAFTA «Камінь, папір, ножиці» реж. Franz Böhm, серіали «Ховаючи колишню» від SWEET.TV Originals та «Агенція» від Paramount+).
Сценарій стрічки створила дружина режисерки, українська авторка Анна Мєлікова, яка нині також є відбірницею кінофестивалю Берлінале (секція Panorama). В основу історії лягли реальні події з життя друзів авторки.
«Як українсько-німецький творчий дует, ми прагнули створити фільм, який не відвертає погляд від війни, але й не дозволяє їй визначати кожен кадр. Ми поєднуємо жорстокість війни з крихкістю тиші, страх — із ніжністю, виняткове — з повсякденним. Натхненні історією наших українських друзів та їхнім досвідом гендерного переходу, ми досліджуємо, як війна невідворотно проникає в повсякденне життя. Зіставляючи дві глибокі трансформації — одну добровільну, іншу нав’язану, — ми розмірковуємо над тим, що відбувається з ідентичністю людини в екстремальних обставинах»,
— коментують режисерка Ізабель Штеверта та сценаристка Анна Мєлікова .
Світова премʼєра фільму відбудеться в головному конкурсі фестивалю у Локарно – одного з найстаріших та найпрестижніших кінофестивалів у світі. Раніше тут відбувалися премʼєри та отримали нагороди українські стрічки «Як там Катя?» Крістіни Тинькевич, «Степне» Марини Вроди тощо. Фільм «Я рідко прокидаюсь мріючи» змагатиметься за Золотого Леопарда з 16 кінороботами з усього світу. Також поруч з іншими 12 фільмами, які порушують актуальні екологічні, етичні, соціальні та культурні питання, що мають широке суспільне значення, «Я рідко прокидаюсь мріючи» номінований на премію «Pardo for Change». На основі міждисциплінарного відбору, сформованого з робіт як конкурсних, так і позаконкурсних секцій фестивалю, премія «Pardo for Change» буде присуджена фільму, який найяскравіше розкриває ці теми.
Читайте також:
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati



