Розумний якось розбереться. Рецензія на фільм «Проєкт “Аве Марія”»

15.03.2026 Рецензія

Now it’s time to leave the capsule if you dare.

David Bowie, «Space Oddity»

Шкільний учитель Райланд Грейс (Раян Ґослінг) прокидається один на космічному кораблі за світлові роки від Землі без жодного уявлення про те, як він там опинився. Пам’ять повертається поступово, і Грейс згадує, що він простий шкільний учитель та доктор наук з молекулярної біології, який колись написав у дисертації контроверсійну думку, мовляв, для зародження життя вода не обов’язкова.

На жаль, шанс довести свою правоту йому випав лише тоді, коли життя на Землі виявилося під загрозою. Невідомі мікроорганізми почали буквально «поїдати» Сонце, вочевидь виживаючи без води, і Грейса запросили у секретний космічний проєкт дослідити цю форму життя й зрозуміти, як врятувати нашу зірку і людство. Проте обставини склалися так, що саме шкільний учитель зрештою вирушив у космос.

«Проєкт “Аве Марія”»

Такий синопсис має фільм «Проєкт “Аве Марія”» авторства Дрю Ґоддарда, який адаптував однойменний роман американського фантаста Енді Вейра. Це третій виданий роман письменника, що починав кар’єру у коміксах. Екранізація його першого роману «Марсіянин» від Рідлі Скотта заробила сім номінацій на «Оскар». Ґоддард, що колись прославився небанальним фантастичним трилером «Монстро», зробив доволі вільну адаптацію з помітними спрощеннями та змінами сюжету. Бо хоч стрічка й триває дві з половиною години, вкласти у такий хронометраж пів тисячі сторінок роману навряд чи можливо.

Режисерами стрічки виступили Філ Лорд та Крістофер Міллер, творчий дует, який ви можете знати за комедійною дилогією «Мачо і ботан» та оскароносною анімаційною франшизою про Людину-павука у мультивсесвіті. Вміння поєднати фантастичні пригоди з гумором мають стати запорукою успіху фільму. Космічний проєкт назвали «Аве Марія» не просто так: екіпаж корабля отримує квиток в один кінець, адже пального не вистачить для повернення, а шанси на успіх місії настільки примарні, що доводиться буквально сподіватися на диво. За таких умов лише гумор на екрані може врятувати глядача від мінорного настрою після перегляду.

«Проєкт “Аве Марія”» Раян Гослінг

І провідником для цього виявляється герой Ґослінга – розумний ботан і водночас аматор на серйозному проєкті, що аж ніяк не виглядає рятівником людства, але вимушений ним стати. Амплуа трохи незграбного, проте чарівно добросердечного й самоіронічного героя вже стало для актора візитівкою. Коли шкільний вчитель проводить експерименти у таємній лабораторії за допомогою фанери і клейкої стрічки, це вражає не лише його іменитих колег з міжнародної місії, але й глядачів у залі. Перемога кмітливості й відкритості над жорсткими процедурами та високочолими професорами ідеально пасує масовому кіно, даруючи майже магічну надію на те, що кожен глядач може виявитися важливішим, аніж є насправді.

«Проєкт “Аве Марія”» 2026 фільм

Коли ж Грейс прибуває до потрібної зірки, єдиної, яку не зачепила космічна пошесть, то зустрічає там представника іншої раси. Інопланетянин, котрий нагадує онука Істоти з «Фантастичної четвірки», не має обличчя і покладається на ехолокацію. Його металево-кришталеві технології відрізняються від земних, проте Грейсу вдається налагодити спілкування з колегою по нещастю. Ба більше, після знаходження спільної мови, що нагадує оскароносне «Прибуття» Дені Вільнева, Грейс заводить з прибульцем справжню дружбу. Олюднення інопланетної істоти, яка максимально далека у фізичному плані від землян – це ще один з елементів, який дозволяє стрічці припасти до душі не лише sci-fi ґікам та поціновувачам космічних трилерів, а й максимально широкій аудиторії. Для стрічки з бюджетом у 248 мільйонів доларів це життєво необхідно, як кисень для землян.

«Проєкт “Аве Марія”» Раян Гослінг Сандра Гюллер

Серйозна сторона у фільмі теж присутня, адже місію спіткає багато невдач та провалів ще на етапі планування та розробки. За цю частину історії відповідає Сандра Гюллер («Анатомія падіння»), яка виконала роль керівниці проєкту «Аве Марія». Стрічка Лорда та Міллера вдало балансує між комедією та драмою, тут навіть один скрімер є.

«Проєкт “Аве Марія”» 2026 Сандра Гюллер

Таким чином «Проєкт “Аве Марія”» так і хочеться порівняти з українським хітом «Ти – космос» Павла Острікова. Адже це історії про простих людей, що опиняються в максимально незвичних обставинах і стають рятівниками, хоч ніколи б не назвали себе героями. Це історії про самотність на тлі безмежного всесвіту, коли персонаж розуміє, що ніколи більше не побачить іншої людини, але несподівано отримує сигнал і ладен ризикнути власним життям заради зустрічі.

«Проєкт “Аве Марія”» 2026 Раян Гослінг

З технічної точки зору стрічки теж мають багато спільного, адже інтер’єри кораблів були побудовані вручну. Прибулець Роккі у «Проєкті “Аве Марія”» як і робот Максим у «Ти – космос» зроблені у вигляді ляльок. Лорд та Міллер взагалі не використовували хромакей, зйомки відбувалися з акцентом на практичні декорації та ефекти, космічні сцени знімали на чорному фоні з динамічним освітленням. VFX використовували лише для зображення повних моделей кораблів у космосі, світлових ефектів та анімації ляльки прибульця, аби додати йому своєрідної міміки. Є у картині і традиційні для жанру виходи у відкритий космос, польоти у невагомості з тросом і смертельно небезпечні кульбіти на тлі корабля, що розвалюється на шматки.

«Проєкт “Аве Марія”» Раян Гослінг

Фільм «Проєкт “Аве Марія”» вийшов масштабним космічним полотном, що розгортається перед глядачем, немов повноцінний роман, який уміщує кілька сюжетних ліній і глав, зосереджуючись на питаннях сили науки і кмітливості, здатності експериментувати та мислити нешаблонно, які неодмінно врятують людство від будь-якої загрози. А єдність і співпраця, навіть з тими, хто здається безмежно далекими і нездатними зрозуміти одне одного, стають не лише запорукою успіху в моменті, а й самим сенсом продовжувати боротьбу за виживання у не завжди сприятливих навколишніх умовах.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі фільми про космос

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: