Шви солідарності. Рецензія на фільм «Кутюр»

06.03.2026 Рецензія

Світ високої моди зазвичай асоціюється з блиском подіумів, бездоганними силуетами і відчуттям холодної краси. Але французька режисерка Аліс Винокур у своїй стрічці «Кутюр» (Couture) навмисно перевертає цю оптику. Її фільм розгортається під час паризького Тижня моди, однак цікавить режисерку не гламур, а люди, які стоять за ним. Передусім жінки, що намагаються зшити своє життя після травм, втрат і невпевненості.

Винокур написала сценарій на основі особистого досвіду перебування в лікарні. Її вразив контраст між бляклим простором хвороби і яскравим світом зовні. Саме з цієї дихотомії й народилася ідея поєднати історію про рак грудей із фоном Тижня моди, одного з найгламурніших ритуалів модної індустрії.

У центрі історії – троє жінок, чиї долі перетинаються у вирі показів, примірок і закулісних драм. Максін (Анджеліна Джолі) – американська режисерка, яка приїздить до Парижа працювати над новим проєктом, стрічкою, що відкриє показ вигаданого модного дому. Проте під час зйомок жінка дізнається про страшний діагноз. Поруч із нею опиняється Ада (Аньєр Аней), дев’ятнадцятирічна модель з Південного Судану, що полишає батьківщину у пошуках кращої долі й потрапляє у складний, часто жорстокий світ модної індустрії. Третя героїня – Анжель (Елла Рампф), французька візажистка, яка роками гарує «за лаштунками» показів, але мріє вирватися зі свого життя і стати письменницею.

Кутюр із Анджеліною Джолі 2026

Фільм знято у співпраці з Chanel, і Винокур отримала безпрецедентний доступ до історичних салонів компанії та ательє на rue Cambon, включно з легендарними сходами, які є символом модного дому. Коли чуєш про такий інсайдерський доступ, очікуєш розкішної візуальної феєрії. Натомість режисерка навмисно знижує градус гламурності. Героїня Анджеліни Джолі більшу частину фільму проводить у простій білій майці і чорному плащі, а справжнє дефіле з вражаючими сукнями з’являється лише у фіналі.

Замість подіумної естетики Винокур уважно придивляється до тих, кого зазвичай не помічають: швачок, асистенток, гримерів, технічних працівниць. В масовці задіяні реальні працівниці модної індустрії. Так режисерка зміщує фокус із чоловіків‑директорів і дизайнерів на жінок, що виконують фізичну роботу, створюючи красу, але залишаючись поза увагою.

Анджеліна Джолі і Луї Гаррель у стрічці “Кутюр”

У цій історії мода стає лише фоном для розмови про значно складніші речі. Передусім – про жіноче тіло і його вразливість. Діагноз Максін зіштовхує її з реальністю, де культура краси раптом виглядає особливо поверхневою. Поруч існує й інша ієрархія – класова: між зірковими моделями подіуму і моделями для примірок, котрі годинами приміряють сукні, в яких ніколи не пройдуть подіумом. Або технічний персонал, як от швачка Катрін, що перешиває головну сукню показу за чужими помилковими мірками. Є й історія міграції та расизму – лінія Ади, яка стикається з холодністю та недовірою у новому для себе світі. Дівчина приховує від тата, що поїхала працювати моделлю, а від матері отримує «підбадьорливі» слова про те, що треба повертатися не можна, треба пробиватися у світі.

Навіть саме слово «couture» у фільмі звучить двояко. З одного боку – це висока мода. З іншого – буквально шви, якими жінки ніби зшивають власні життя після болючих досвідів. Солідарність стає головною темою стрічки. І це може неабияк дезорієнтувати глядача, який очікує від фільму з такою назвою геть інакшої історії.

Кутюр із Анджеліною Джолі

Так, на постерах поруч із Анджеліною Джолі стоїть Луї Гаррель, але у вступних титрах він буде лише четвертим. Чоловіки у цій історії радше фігури системи: голова модного дому, співрежисер Максін (якого і зіграв Гаррель), керівник модельного агентства. Усі вони займають владні позиції, але емоційна й драматична вага історії зміщена на жіночих персонажок.

Кожна з них виглядає успішною, але водночас глибоко вразливою. Максін намагається знімати фільм про вампірку, яка мститься за всіх жінок, зроблених жертвами у класичних горорах, але проблеми зі здоров’ям заважають їй повністю зануритися у роботу. Юна модель Ада стає обличчям цього проєкту і має відкрити модний показ, однак потерпає від невпевненості та браку досвіду. Візажистка Анжель витрачає складно зароблені гроші на послуги літературних редакторів, за допомогою яких сподівається написати книгу про свій досвід у модній індустрії. Проте реальні драматичні епізоди з її роботи видаються редактору неправдивими й нецікавими.

Кутюр із Анджеліною Джолі 2026

У фільмі з’являється і несподівана українська деталь. Одна з моделей виявляється дівчиною із Запоріжжя, якій телефонує брат і розповідає про нічні обстріли. Цей епізод Винокур включила, надихнувшись розмовами з виконавицею ролі – українською моделлю Юлією Ратнер, для якої це дебют у кіно. Винокур познайомилася з Ратнер за лаштунками показів Chanel і запросила її у стрічку.

Попри всі серйозні теми, «Кутюр» залишається фільмом дуже делікатним. Винокур не вдається до різких драматичних жестів, більшість конфліктів не отримують бурхливої розв’язки. Іноді здається, що режисерка навіть надто обережна у своєму викладі. Драма посилюється лише ближче до фіналу: Максін має прийняти складне рішення щодо лікування, а Ада отримує травму напередодні показу. І там, де емоції не заведено виносити назовні, сама природа ніби починає кричати за героїнь – бурею під час дефіле.

"Кутюр" із Анджеліною Джолі

У підсумку «Кутюр» виглядає як тихий, уважний фільм про жіночу працю і солідарність у яскравому, але часто безжальному світі моди. У ньому немає нічого по‑справжньому екстраординарного – ні візуально приголомшливих сцен, ні музики, що врізається у пам’ять, ні драматичних кульмінацій. Тому є ризик, що глядач вийде з показу розчарованим. Але у роботі Винокур є відчуття спільності. І саме ці повторювані між героїнями вирази підтримки мають вселяти надію у глядачів та глядачок.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найбільш очікувані фільми 2026 року

Найбільш очікувані фільми 2027 року

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: