Соромитися себе небезпечніше, ніж інших. Рецензія на фільм «Сусіди зверху»

29.06.2026 Рецензія

Не будь грубим, а ну дивись на її груди!

Анджела

Ніщо так не підкреслює сценарний голод Голлівуду, як європейські стрічки, які отримують американські римейки. Камерна іспанська комедія «Sentimental» Сеска Ґая 2020 року, що виросла з його ж театральної п’єси, до появи англомовного варіанта встигла отримати італійську, швейцарську, французьку, чеську та навіть російську версії. Тепер настала черга американців, хоча цей римейк, що отримав назву «The Invite», а в українському прокаті – «Сусіди зверху», як і назва п’єси, був задуманий набагато раніше.

Сусіди зверху The Invite

Проєкт анонсували у 2021 році, коли продюсер Девід Пермут придбав права на американську адаптацію. Спершу режисерське крісло мали зайняти творці «Маленької міс Щастя» Джонатан Дейтон і Валері Феріс, сценарій доручили Рашиді Джонс і Віллу Маккормаку («Історія іграшок 4»), а в головних ролях планували задіяти Емі Адамс, Пола Радда і Тессу Томпсон. Проте розробка фактично зупинилася майже на два роки. Лише навесні 2025-го проєкт перезапустили: режисеркою стала Олівія Вайлд, вона ж виконала одну з головних ролей, а до акторського складу приєдналися Сет Роґен, Пенелопа Крус і Едвард Нортон.

Історія залишилася майже незмінною. Подружжя Джо й Анджели переживає далеко не найкращий період шлюбу. Він – виснажений викладач музики, вона – безробітна домогосподарка, а їхнє життя давно перетворилося на нескінченне накопичення взаємних претензій. Спроба провести звичайну вечерю із сусідами зверху несподівано перетворюється на психологічний експеримент, де кожне необережне запитання, кожен келих вина, кожен шот текіли, кожен косяк і кожне зізнання поступово оголюють те, про що всі присутні раніше мовчали.

Сусіди зверху The Invite

Попри те, що режисеркою стала саме Олівія Вайлд, і її героїня формально перебуває в центрі історії, увагу дуже швидко перехоплює вогняна Пенелопа Крус. Її персонаж – психологиня, яка вміє слухати інших та не боїться ставити незручні запитання, – стає своєрідним провідником для всіх героїв. Не моралізуючи, вона підштовхує їх до найважливішої розмови – із собою.

Її екранний чоловік, якого грає Едвард Нортон, приносить у фільм іншу інтонацію. За його стриманістю і водночас відвертістю прихована особиста трагедія, що пояснює багато вчинків і реакцій. Натомість героїня Вайлд відповідає за драму, яка наростає просто на очах глядача. Саме через неї стрічка говорить про речі, яких люди найчастіше соромляться: незадоволеність власним життям, втрата близькості у шлюбі, страх чесно озвучити свої бажання та відраза до власного тіла.

Сусіди зверху The Invite

Утім, часом здається, що Вайлд забуває, який саме жанр знімає. «Сусіди зверху» заявлені як драмеді, але перший акт режисерка так перевантажує нервозністю персонажів, незручними діалогами й побутовими конфліктами, що комедія майже не оприявнюється. Наприкінці ж стрічка, навпаки, починає затягуватися, ніби не може наважитися поставити крапку.

Натомість середина «Сусідів зверху» міцна й приємна, як у M&M’s з жовтої пачки. Саме тоді, коли четверо героїв остаточно припиняють підтримувати пристойну світську бесіду і починають говорити відверто, фільм повністю розкриває свій потенціал. Ці сцени водночас смішні й незручні, болючі та зцілюючі. Тут Сет Роґен нарешті перестає грати розгубленого дивакуватого невдаху й згадує, що він комедійний актор. Його іронічні підколки не дозволяють стрічці ставати надто серйозною.

Сусіди зверху The Invite

Водночас фільм не боїться говорити про сексуальність набагато відвертіше, ніж це було в оригіналі. Герої абсолютно спокійно обговорюють подвійне проникнення, бондаж, пеггінг та інші речі, які зазвичай залишаються за кадром або стають приводом для дешевих жартів. Тільки для персонажа Роґена вони лише жартами і залишаються. Утім видно, що автори додали перчику не заради провокації, а тому що вважають секс важливою умовою щасливої пари, про яку люди часто забувають після десятиліть стосунків.

Тому «Сусіди зверху» виявляються не стільки фільмом про шлюб, скільки історією про відвертість. Про те, наскільки руйнівним може бути постійне придушення власних бажань, емоцій і потреб. Причому не лише сексуальних. Стрічка показує, що найнебезпечніша брехня – це та, яку людина роками повторює сама собі.

Сусіди зверху The Invite

Попри окремі проблеми з темпом, американський римейк майже не поступається іспанському оригіналу. Він не намагається механічно повторити вже успішну історію, а додає їй власну інтонацію. Якщо фільм Сеска Ґая був стриманішим і театральним, то версія Олівії Вайлд емоційніша й сміливіша в розмові про сексуальність. «Сусіди зверху» переконують, що чесним у стосунках варто бути не лише з партнером, а й з самим собою.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Фільми з непередбачуваним фіналом

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: