Топ 8 фільмів жанру касетний футуризм

18.08.2026 Добірки, Фантастика

Найкращі фільми в жанрі касетного футуризму (формікапанк)

Ми продовжуємо нашу подорож в світ ретрофутуризму – і сьогодні ми розглянемо течію під назвою касетний футуризм (cassette futurism). Після декількох напрямків, які містили в своїй назві частину “панк”, навіть трохи дивно бачити абсолютно іншу структуру найменування. Але насправді, від “панку” нікуди не подітися: інша назва цього жанру – формікапанк (formicapunk). Formica – це твердий пластик (ламінат для меблів), яким свого часу було покрито все навколо. Як будь-який маркер епохи, пластик міг стати складовою частиною одного з ретрофутуристичних напрямків – так і відбулося з касетним футуризмом.

Назва доволі чітко окреслює, щонайменше, візуальний стиль: компакт-касети, бобіни, вініл, перфокарти (а крізь призму ламінату також глянцевий пластик, шаруватий ламінат, груба пластмаса, матове скло), кінескопні монітори, зелені текстові дисплеї, клавіатури з високими клавішами, безліч кнопок і перемикачів. Величезні кнопки, що гучно клацають. Громіздка техніка, але ергономічний дизайн. Відразу пригадуєте сцени з “Того, що біжить по лезу”? Абсолютно вірно, він також є одним з найвідоміших представників цього стилю. Втім, оскільки ми вже згадували про нього у статті про кіберпанк, у сьогоднішній добірці будуть інші фільми.

Належність фільму водночас до кіберпанку і касетного футуризму не має бентежити: якщо коротко, до кіберпанку відноситься загальна філософія фільму («high tech, low life» – технології не допомагають людству запобігти занепаду та бідності, а лише підсилюють контроль великих корпорацій), а візуальний стиль тут базується і на канонах кіберпанку (постійний дощ у похмурому місті, темні хмарочоси та брудні провулки, багато неону та азійські закусочні та вивіски повсюди), і на складових формікапанку (що не дивно, зважаючи на рік створення картини – у 1982-му касети, важкі клавіатури та громіздкі комп’ютери з зеленими дісплеями були основою тогочасних нових технологій, а тому і майбутнє показано крізь їх призму).

Нагадаємо також, що раніше ми вже оглядали найкращі фільми в жанрах ретрофутуризму:

Ретрофутуризм дозволяє подивитись на майбутнє або альтернативну версію минулого крізь технології, якими їх бачили люди минулого. У випадку касетного футуризму це технології 1970-х – 1980-х років. Деякі фільми були створені в той час – і це погляд на майбутнє крізь технології сьогодення того часу, а деякі були створені набагато пізніше, і у цьому випадку це ніби погляд людей минулого на наше майбутнє.

Чужий (Alien) 1979

IMDb 8.4

Чужий (Alien) 1979

Сер Рідлі Скотт подарував нам не тільки еталон кіберпанку у вигляді “Того, що біжить по лезу”, але й еталон касетного футуризму у вигляді іншої ікони фантастичного жанру – космічного горору “Чужий”. Вийшло це ненавмисно: у 1979 році великі комп’ютери, величезні клавіши, що клацають, зелені монітори з текстом кепс локом були поточною реальністю нових технологій. Але тепер, коли ми дивимось на космічний корабель з такою начинкою, ми сприймаємо це зовсім інакше. І не тому, що ця картинка застаріла – навпаки, вона створює особливий вайб майбутнього, якого не існує (а це і є сутність ретрофутуризму).

Звісно ж, основні креативні і художні зусилля режисера і великої команди були зосереджені на створенні реалістичного монстра, що мав стати новою загрозою, яку світ кінематографа ще не бачив. У певному сенсі тогочасні технології також додали комплексності цій картинці формікапанку, адже комп’ютерні візуальні технології тоді ще не були на високому рівні, а тому і монстра створювали на базі практичних ефектів, а не комп’ютерних. “Живий” монстр, тумблери, люмінесцентні екрани, бежеві та сірі пластикові корпуси – все зійшлося в єдину мозаїчну картину альтернативного майбутнього в космосі.

Чужі (Aliens) 1986

IMDb 8.4

найкращі продовження фільмів в історії кіно

Естафету Рідлі Скотта підхопив інший монстр фантастичного жанру – Джеймс Кемерон. Буквально перед цим він створив “Термінатора” практичного з гімна і палок, даруйте за професійну термінологію, а тепер у нього в руках опинився бюджет під двадцять мільйонів доларів (так, сьогодні така цифра не вражає, але це 1986 рік – якщо зробити поправку на інфляцію, це приблизно 60 мільйонів, а у першого “Термінатора” бюджет склав приблизно шість мільйонів – як то кажуть, відчуйте різницю). Звісно ж, ресурси для створення реалістичної картинки ворожого людині космосу були помітно більші.

Але не варто забувати, що хоча ми і бачимо на екрані далеке майбутнє (2122 рік), створювали його в не менш (ну, трохи менш) далекому минулому (1986 рік). А тому ми знову бачимо чудовий прояв касетного футуризму в високобюджетному голлівудському блокбастері: магнітні та паперові носії повсюди, аналогові прилади, бортовий комп’ютер MU/TH/UR 6000, що є, по суті, штучним інтелектом, але в баченні майбутнього в 1986 році все ще є громіздким суперкомп’ютером з зеленим монохромним текстом на моніторі з електро-променевою трубкою, великі клавіши, які є основним інструментом спілкування з бортовою системою.

Чужий: Ромул (Alien: Romulus) 2024

IMDb 7.1

чужий ромул

Пройшло тридцять років – і режисером нового покоління “Чужого” став Феде Альварес, який довів свою професійність на фільмах зі скромним бюджетом, а тепер отримав чималенькі 80 мільйонів доларів. Звісно ж, тепер і він, і команда фільму, знають про існування рідкокристалічних моніторів і гладеньких металевих поверхонь та розумного скла. Але з поваги до першоджерела та для створення унікальної атмосфери, закладеної у ДНК франшизи, автори працюють в тому ж стилі касетного футуризму, який ми бачили у різних частинах “Чужих” раніше:

ті самі монохромні екрани комп’ютерів, що мерехтять – жодних голограм
тумблери, великі кнопки – жодних тачскринів чи тачпадів
космічні кораблі наповнені датчиками, гідравлікою, кабелями – ніби промислова база у космосі
навіть нові винаходи “Ромулу” (портативний рентген-сканер, ручна зброя з автоматичним наведенням тощо) виконані в дизайні перших домашніх комп’ютерів та ігрових консолей того часу

Події “Чужий: Ромул” відбуваються між першим фільмом Скотта і другим фільмом Кемерона – дивно було б, якби в цей часовий проміжок технології персонажів драматично змінилися. Одна зі складових успіху картину – саме увага до деталей і першооснови (але не в фанатичному релігійному поклонінні і надуманих канонах, а в усвідомленому ставленні до того всесвіту, в якому ти продовжуєш створювати нові події).

Перспектива (Prospect) 2018

IMDb 6.3

Перспектива (Prospect) 2018

Втім, залишимо франшизу про ксеноморфів. У цієї незалежної стрічки (яка, на жаль, пройшла доволі непоміченою) бюджет склав менше 4 мільйонів доларів (якщо пам’ятаєте, вище ми згадували бюджет першого “Термінатора” у 1986 році – так от, навіть тоді вні склав 6 мільйонів, тобто зараз автори фільму працювали з тим, що прийнято називати “мікробюджетом”). І тут знову повертаємось до порівняння з першим “Чужим”: задля економії, щоб втілити космічне майбутнє на екрані, творчій групі довелося покладатися на практичні ефекти. Можливо через вони також зробили крок в бік аналогових технологій, а не хай-тека, що створило ідеальну картинку касетного футуризму у вже сучасному проєкті.

Громіздкі скафандри, ретро-інтерфейси космічних кораблів, навіть кольорова гама не неонова чи кислотна, а тьмяно-зелена, світло-коричнева, земляна та бежева. Знімали у дощових лісах в одному з національних парків, без зеленого екрану та інших сталих вже сучасних прийомів. Батько (Педро Паскаль) і його дочка-підліток (Софі Тетчер) прибувають на лісову планету за дорогоцінним камінням, але не вони одні хочуть його здобути.

Зовнішньозем’я (Чужа земля) (Outland) 1981

IMDb 6.6

Зовнішньозем'я (Чужа земля) (Outland) 1981

Цей фільм з Шоном Коннері називають наступником відразу двох фільмів: стилістично (і саме це нас сьогодні цікавить з точки зору касетного футуризму) він надихається фільмом Рідлі Скотта вище зі списку (“Чужий”), а сюжетно є схожа лінія з культовим вестерном 1952 року “Рівно опівдні” з Гері Купером. Коннері грає федерального маршала на титановій шахтарській колонії, яка розташована на супутнику Юпітера Іо. Умови праці не витримують жодної критики, але за це корпорація платить чималі премії. Але це не виправляє загальну ситуацію: Коннері бачить серійну аномалію, шахтарі ніби скаженіють та гинуть. Причини можуть бути різні, або дивна поведінка загиблого, або самогубство, але закономірність його точно не влаштовує. З часом з’ясовується причетність до цих смертей керівника шахти, а коли персонаж Коннері не погоджується на угоду з ним, на шахту вирушають професійні вбивці. Як і в “Рівно опівдні”, маршал намагається отримати підтримку від колективу, але врешті-решт залишається один на один з небезпекою.

Візуально це класичний формікапанк. Громіздки аналогові пристрої, ЕПТ-монітори, важкі клавіатури, а найголовніше – суворий промисловий інтер’єр шахти, де немає жодної ергноміки, всюди обірвані кабелі, труби, камери спостереження.

Відеодром (Videodrome) 1983

IMDb 7.2

Відеодром (Videodrome) 1983

Касетний футуризм у “Відеодромі” поєднаний з боді-горором (як інакше, це ж Девід Кроненберг) та техно-сюрреалізмом, але відеокасети і опуклі кінескопи тут настільки значуща деталь розповіді, що в належності до жанру сумніві немає. Всі події обертаються навколо VHS та Betamax, адже головний герой – цинічний продюсер невеликого кабельного телеканалу, який спеціалізується на сексі та насильстві задля вищих рейтингів. У пошуку більш шокуючого контенту персонаж Джеймса Вудса натрапляє на зашифрований сигнал «Відеодром», де людей жорстоко катують. Він починає фанатично споживати цей контент, що згодом відкриває набагато більш небезпечну і масштабну змову.

Касети та ТБ-обладнання тут зливаються з людським тілом і виступає як зброя, настільки картина концентрується на темному боці медіа в сучасному суспільстві.

Зоряні війни (Star Wars) 1977

IMDb 8.6

Один з найвідоміших фільмів в історії кінематографу, що дав старт одному з наймасштабніших всесвітів в кіно, був створений у 1977 році, а тому візуальні прояви технологій були новаторськими в той час, але сьогодні виступають чудовим проявом формікапанку. Є поширений термін стосовно такої демонстрації техніки та інтер’єрів – «вживане майбутнє» (used future), що означає показ нових технологій у пошарпаному, брудному, неідеальному стані з іржею та подряпинами, не стерильному і відполірованому, а ніби полагоджених десь у гаражі, перемотаних скотчем.

Наведення ракет на ядро Зірки Смерті – ледь не найкращий приклад технологій майбутнього в уявленні людей з минулого (як і будь-які екрани в “Зоряних війнах”). Та й ручне керування космічними кораблями також було характерною ознакою серії, адже навіть перед стрибком у гіперпростір треба серйозно так потягнути на себе важелі, а якщо щось не працює, то стукнути по панелі приладів.

Згадати все (Total Recall) 1990

IMDb 7.5

топ фільмів про космос

Це вже майже повноцінні 90-ті, але аналогові пристрої на колонізованому Марсі все одно домінують. Все громіздке, без сенсорів, на ручному керуванні, хоча й технології з майбутнього (та й до червоної планети людство поки так і не дісталося). Навіть прилади, які стирають пам’ять і завантажують нові спогади все одно базуються на використанні чогось на кшталт дискет та картриджів. Пол Верговен вже з’являвся в наших добірках про ретрофутуризм у статті про кіберпанк з фільмом “Робокоп”, а тепер представлений і в жанрі касетного футуризму з іншим своїм олдскульним хітом.

Читайте також:

Найкращі фільми жанру кіберпанк

Найкращі фільми жанру стімпанк

Найкращі фільми жанру дизельпанк

Найкращі фільми жанру посткіберпанк

Найкращі фільми жанру атомпанк

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах: