Я диявол, але прагну бути богом.
Скелетор
Американська компанія-виробник іграшок Mattel давно й упевнено почувається на телебаченні й стримінгах. Hot Wheels, American Girl, Monster High – це лише частина її адаптацій у форматі багатосерійних шоу та анімаційних фільмів. А от до великого екрана франшизи Mattel дістаються значно рідше. Тут можна згадати нещодавній тріумф «Барбі» Ґрети Ґервіг або давніший фільм «Кіт Кіттредж: Американська дівчина» Патриції Розема. Тепер до цього переліку додаються й «Володарі Всесвіту» (Masters of the Universe) – літній блокбастер за однойменною лінійкою іграшок 1982 року.
Це вже друга кіноадаптація після стрічки 1987 року, яку зняв Ґері Годдард. Той фільм виявився відверто невдалим, а його касовий провал остаточно добив Cannon Films. Дольф Лундґрен, який тоді виконав головну роль, згодом назвав її найменш улюбленою роллю у своїй кар’єрі й відмовився повертатися до сиквелу.
Нова версія добиралася до екранів довго й непросто. З 2007 року фільм намагалися запустити Warner Bros., Sony та Netflix, аж поки проєкт врешті не опинився в Amazon MGM, тоді як Sony стала світовим дистриб’ютором. Студії роками відступали через надто великі бюджети й амбіції продюсерів, які хотіли зробити з «Володарів Всесвіту» щось на кшталт нового «Володаря перснів». У підсумку бюджет стрічки оцінюють у 170–200 мільйонів доларів, тож називати її блокбастером можна без жодних застережень.
Не менш непростою виявилася історія з підбором виконавця головної ролі. Спершу хотіли підписати Ноя Сентінео, відомого за роллю Атомного руйнівника у «Чорному Адамі» та анонсованою роллю Джона Рембо у приквелі культової франшизи. Потім розглядали Кайла Аллена з рімейку «Вестсайдської історії». Зрештою контракт уклали з Ніколасом Голіциним – 30-річним красенем, який переважно знімається в романтичних комедіях і зовні нагадує молодого Лундґрена чи Шварценеггера, хіба що без такого ж вольового підборіддя. Сам Лундґрен також погодився з’явитися у фільмі в невеликому камео.
За 17 років проєкт пережив щонайменше десятьох режисерів. Зрештою стрічку довірили Тревісу Найту, який уже виводив на великий екран іграшки іншої американської компанії – Hasbro – у «Бамблбі». Сценаристів у фінальній версії аж четверо. Серед них – Кріс Батлер, аніматор студії Laika, який працював над «ПараНорманом» і саме він переписував сценарій востаннє. Йому допомагали брати Ні, найуспішнішим фільмом яких є «Загублене місто» із Сандрою Буллок та Ченнінґом Тейтумом.
Головний герой цієї історії – принц Адам із вигаданої планети Етернія. Його дім захоплює владолюбний Скелетор, який бере батьків Адама в полон і прагне заволодіти Мечем Сили – артефактом, що наділяє свого власника майже божественною могутністю.
В останню мить добра чаклунка у виконанні Морени Баккарін («Дедпул») відправляє малого принца разом із мечем на Землю. Щоправда, під час невдалого приводнення меч губиться. А за 15 років, які для глядача минають одним секундним титром, на екрані постає вже статний парубок Адам у виконанні Голіцина. Він працює у відділі кадрів, але насправді марить лише поверненням додому. Звісно, меч він таки знайде, а разом із ним – і смертельно небезпечні пригоди спершу на Землі, а потім на рідній Етернії.
Очікувати особливої драматургічної винахідливості від літнього блокбастера, заснованого на дитячих іграшках, мабуть, не варто. Але автори «Володарів Всесвіту» не дотягують навіть до скромних стандартів жанру. Історія принца Адама ніби намагається проповідувати мирне врегулювання конфліктів, бо після роботи у відділі кадрів герой явно перейнявся медіацією. Проте на практиці він усе одно раз у раз пускає в хід кулаки – як найпереконливіший аргумент у суперечках зі Скелетором та його посіпаками. Як для дитячого кіно, тут навіть забагато вбивств, що приємно дивує дорослу аудиторію.
Сам Скелетор, до речі, залишається чи не єдиним справді нетиповим персонажем у цьому дійстві. З одного боку, він називає себе уособленням зла. З іншого – демонструє явну невпевненість дитини, якій колись забракло батьківської любові й підтримки. Тому магію Меча Сили він сприймає як єдиний спосіб убезпечити себе від втрати влади, бо піддані, на його думку, тільки й думають, як скинути його з трону.
До Адама, або Хі-Мена, як той називає себе після отримання сили з меча, Скелетор ставиться неоднозначно. Він звертається до парубка фразами на кшталт «мій м’язистий пончик» і «білява булочка», а коли у фіналі промовляє до принца: «Ой, встав!», це звучить уже зовсім двозначно. Скелетора виконав Джаред Лето. Проте, зважаючи на провальні касові результати останніх фільмів за участю актора, студія фактично не залучала його до промокампанії.
Візуальну складову фільму справді можна похвалити. За ефекти відповідали Тім Берк і Девід Вікері, які працювали над франшизою «Гаррі Поттер» і номінувалися на «Оскар». До роботи над стрічкою залучили кілька студій, зокрема Industrial Light & Magic – компанію, засновану творцем «Зоряних війн» Джорджем Лукасом. Завдяки якісній графіці та масштабним візуальним ефектам «Володарі Всесвіту» справді виглядають як велика пригода, що ефектно працює на широкому екрані.
Проте загальний стиль фільму зайде далеко не всім. Власне іграшкова серія з самого початку поєднувала середньовічні замки з космічними кораблями, лицарів в обладунках – з космодесантниками, а холодну зброю – з футуристичними бластерами. Автори стрічки, схоже, ще й намагалися повторити успіх «Вартових галактики». Тому маємо дивну суміш «Конана-варвара», де Голіцин бігає у шкіряній набедреній пов’язці, і «Зоряних війн» із голограмами та баталіями зорельотів, частина яких ще й нагадує кораблі-стрекози з «Дюни» Дені Вільнева.
До того ж стрічка чомусь часто забуває про головну функцію літнього блокбастера – розважати глядача. Натомість вона раз у раз провалюється в довжелезні й нудні діалоги про те, що кожне падіння веде до вміння, а справжню силу треба шукати не у зовнішніх предметах, а всередині себе. У такі моменти відверто хочеться позіхати.
Від нудьги глядача міг би рятувати гумор, і подекуди фільм справді вдається до вдалої самоіронії. Наприклад, тішить персонаж королівського зброяра-алкаша у виконанні Ідріса Ельби, як і жарти над костюмом Хі-Мена, який за сьогоднішніми мірками виглядає щонайменше дивно. Проте справді вдалих жартів у стрічці небагато, зате пласких – більш ніж достатньо.
У підсумку «Володарі Всесвіту» вийшли не надто вдалим літнім блокбастером з яскравим екшном, мінімумом вдалих жартів і максимумом логічних хиб. Фільм явно хотів бути новими «Вартовими галактики», але виявився значно ближчим до «Тора: Любов і грім» – тобто до стрічки, яку Тайка Вайтіті знімав насамперед заради грошей, зібравши в одному проєкті попурі з жанрових кліше під рок і поп минулого століття. Так само й «Володарі Всесвіту» Тревіса Найта навряд чи можуть розраховувати на прихильність критиків і, у кращому разі, сподіватимуться на касовий успіх. Проте за відсутності справді зіркових імен на постері та на тлі кепських показників «Мандалорця та Ґроґу», який грає на тому ж полі і вийшов двома тижнями раніше, завдання для стрічки Amazon і Sony стає із зірочкою.
Дмитро Сидоренко
Читайте також:
Найкращі фільми в жанрі фентезі
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
