Мадс Міккельсен грає мученика і водночас щасливця у данському історичному вестерні «Бастард», заснованому на книзі та реальній історії. Поставив стрічку Ніколай Арсель, який більше десяти років тому зняв із Міккельсеном костюмовану історичну мелодраму «Королівський роман», яка потрапила в оскарівські номінанти (а до того отримала на Берлінале призи за сценарій і акторську гру, щоправда гру не Міккельсена, а його другопланового колеги), потім зазнав невдачі у Голлівуді дитячою екранізацією дорослої «Темної вежі», а далі знову повернувся працювати на батьківщині і зробив ще одне хороше данське кіно з найбільшою данською кінозіркою.
Цікаво, що сюжетна формула «Бастарда» дуже схожа на формулу «Королівського роману». Те саме Данське королівство середини вісімнадцятого сторіччя, тільки на кілька років раніше (тут ще править король Фредерік V, якого невдовзі замінить психічно хворий шанувальник повій Крістіан VII, від якого потерпатиме юна бідолашна дружина у виконанні Алісії Вікандер, приречено закохана у придворного лікаря-вільнодумця у виконанні Міккельсена). За монархічного режиму вільнодумці завжди стають ізгоями або смертниками. Такого самого ізгоя актор зобразив і в «Бастарді», а оповідь знову вибудувалась на трикутнику шляхетний вільнодумець, нещасна красуня, психопатичний вельможа. Щоправда тут маємо аж двох нещасних жінок.
Отже король Фредерік V хоче освоїти нібито непридатні для життя землі півострова Ютландія, але не наважується відправляти туди колоністів, бо місія вимагає значного фінансування з казни, а радники кажуть, що ідея приречена на провал, адже на тих болотах нічого не родить, ростуть самі лише чагарники, один суцільний верес. У палац із зухвалою пропозицією приходить бастард Людвіг фон Кален (син кріпачки, зґвалтованої вельможним паном) і просить аудієнції у короля, та йому відмовляють. Він каже, що поїде на болота сам за власний кошт (він військовий і має капітанську пенсію, хоча для такої амбітної справи ті гроші – копійки), започаткує колонію, засадить поле картоплею, і якщо земля дасть урожай, то нехай уже тоді король без ризику відправить колоністів, а йому, бастардові, в якості нагороди надасть дворянський титул.
Ютландія виявляється ще більш норовливою і негостинною, ніж фон Кален очікував. Але чоловік дуже терплячий і наполегливий. Оскільки грошей обмаль, а працьовиті руки потрібні, він наймає подружжя утікачів-кріпаків прибирати у хижі і куховарити, а також кочівників для орання землі. Коли ж виявляється, що цю територію, не маючи на то жодних офіційних паперів, вважає своєю власністю пихатий феодал-садист, який насолоджується публічними тортурами і стратами кріпаків, бастарду доводиться вступити спершу у холодну, а потім і в гарячу війну за землю. І у той момент, коли самотньому безрідному чоловіку здасться, ніби його мрія майже збулася, бо з-під мертвої землі проб’ється перший паросток, а в холодній халупі стане тепліше завдяки близькості із жінкою і сміхові приблудної циганської дитини…, битва за територію перейде до максимально кривавої фази.
Смотрите легально на MEGOGO
Наскільки багато знято фільмів про американське чорне рабство, настільки ж мало про європейське біле кріпацтво. Наскільки багато є вестернів про освоєння американського Дикого Заходу, настільки ж мало про освоєння європейських пустирів. Тож картина Арселя є, по-перше, цікавим уроком історії, а вже по-друге драмою про непересічну особистість, упертість, самотність, комплекс ганебного походження і долання цього комплексу, наполегливе досягнення мети, несподіване кохання і відчайдушність та волю наважитись відмовитися від мрії тоді, коли ціль нарешті кров’ю і потом досягнуто, й обрати свободу; вірніше про очевидно пізнє, але не запізнє усвідомлення того, що майже все життя прожив рабом власного послужництва і намагання дістатися вищого статусу, щоб побороти зневагу й насмішки оточуючих і довести свою значимість,… замість того, аби просто жити.
Не варто розраховувати, що «Бастард» – пригодницьке кіно. Він не з тих вестернів, де шляхетний ковбой протистоїть брудній банді у форматі нескінченної стрілянини і погоні на конях. Він з тих, де колоністи у пошуках щастя на новій землі билися об стіну суворої природи, жорсткого клімату, неродючого ґрунту; об ще міцнішу та глухішу стіну повного беззаконня; помирали на шляху до обітованого краю від голоду, холоду, хвороб, отруйних змій і нещадної конкуренції. І він не з тих вестернів про рабство, що пропонують успішну втечу й успішну помсту, як «Джанго звільнений». Він з тих, де пан заливає раба окропом, і продовжує грати музика, і система за будь-яких обставин лишається системою. Хоча все-таки одна успішна помста й одна успішна втеча тут є.
Герой Мадса Міккельсена – суперечливий персонаж. Він не є лицарем, не є шибайголовою. Він настільки одержимий титулом з барського плеча короля і загалом служінням короні, що зациклений на картоплі ще більше, аніж золотошукачів лихоманило від думки про поклади золота в руслах річки Клондайк. І він насмілюється на рішучий крок лише, як то кажуть, на останній хвилині матчу. Та саме в цьому негеройстві (чи невпевненому геройстві останньої секунди) правда і справжність цього розважливого авантюриста.
Анастасія Лях
Бастард (Bastarden)
2023 рік, Данія/ Німеччина/ Швеція
Продюсер: Луїза Вест
Режисер: Ніколай Арсель
Сценарій: Ніколай Арсель, Андерс Томас Йенсен
У ролях: Мадс Міккельсен, Аманда Коллін, Симон Беннеб’єрг, Крістін Куят Торп, Густав Лінд, Якоб Ульрік Ломанн, Мортен Хі Андерсен, Магнус Креппер, Фелікс Крамер
Оператор: Расмус Відебек
Композитор: Ден Ромер
Тривалість: 127 хвилин/ 02:07
