Після «Повстання Штатів», де були віртуозно зафіксовані не лише жах війни, а і жах політики (зокрема саме тієї політики, котру зараз феєрично одіозно проводить Дональд Трамп і потенційні наслідки котрої фільм убивчо передбачив і ще більш убивчо показав), постановник і сценарист Алекс Ґарленд у співрежисурі з колишнім «морським котиком» Реєм Мендозою, що був консультантом на попередній картині, зняв лаконічні прямолінійні страшні «Бойові дії», де політики принципово немає взагалі…, лише голий епізодичний факт безпосередньо бойових дій майже у реальному часі і з максимально документальною (в контексті ігрового жанру) точністю.
Ірак, 2006 рік. Група американських «морських котиків» захоплює цивільний будинок посеред міста, з якого веде спостереження. На вулиці спостерігається нехороша активність, і зрештою у кімнату, де перебуває снайпер Еліот (зірка серіалу «Сьоґун» Космо Джарвіс), хтось кидає гранату. Снайпер отримує неважке поранення руки, та команда вирішує його вивезти і викликає евакуацію. Коли ж до воріт під’їжджає БМП «Бредлі» забрати пораненого, в танк летить саморобна вибухівка, котра підриває конвой разом із травмованим снайпером. Коли густа жовта пилюка нарешті розсіюється, на дорозі видно тіло одного убитого і окремо розкинуті відірвані ноги, командир Ерік (Вілл Поултер) приходить до тями з контузією, медик Сем (Джозеф Квінн) важко поранений у стегно і нестерпно кричить від болю, а непритомний Еліот… схожий на мертвого: його ноги при ньому, проте виглядають як фарш… Під обстрілами бойовиків, яких виявляються десятки у сусідніх будинках і на дахах, група повертається до раніше зайнятої будівлі…
Рей Мендоза сам був у тій групі, решта теж ділилася спогадами і консультувала зйомки. В результаті Алекс Ґарленд створив вражаюче переконливе відтворення одного крихітного фрагменту війни у найдрібніших деталях і без жодних відступів та намагань переробити лапідарну реконструкцію у розлогий кінематографічний драматургічний сюжет. Можна сказати, що стрічка складена з трьох умовних частин: хвилинної вступної сцени (де «котики» перед виїздом на завдання дивляться кліп на композицію «Call on Me» шведського діджея Еріка Прідза, і те доволі відоме для нульових провокативне ню-диско відео з вельми сексуальною аеробікою викликає в солдатів зрозумілий громовий колективний екстаз), 20-30-хвилинної зав’язки (де відбувається майже статичне спостереження) і години бойових дій.
Смотрите легально на MEGOGO
І статичне спостереження, і провокаційна аеробіка на телеекрані подані Ґарлендом так, що глядач одразу й абсолютно напевно очікує бурю. І якщо буря – метафора руйнації, то «Бойові дії» – це триактовий бурелом, який не має жодного іншого наративу, крім наративу деструкції: деструкції будинків, деструкції техніки, деструкції людського тіла, деструкції цивільного життя (адже весь час, що американці виконують місію, в будинку перебуває родина мирних місцевих, і коли «котики» нарешті їдуть, тим людям, яких глядач майже не помічає, лишається одне тільки повне спустошення з незмивним шлейфом металу і страху), деструкції кінематографічної історії.
Ґарленд не дає ніяких бекграундів, і йому непотрібно, щоби глядач співчував Сему чи Еліоту, чи будь-кому. Все, що потрібно режисерові цього фільму, – щоби глядач опинився всередині бойових дій (без окулярів віртуальної реальності), щоби відчув себе всередині напіврозореного дому, на скривавленій підлозі, в задушливій куряві, в прострації і паніці одночасно, не в пеклі війни, а в пеклі надзвичайно ламкої ідеї негарантованого і навіть малоймовірного порятунку, коли безперервний рокіт обстрілів перекрикується безперервними криками поранених, і секунди минають хвилинами, хвилини годинами, години молодістю…, а сім’я в сусідній кімнаті минає не стукотом, а сопором совісті… Call on Me у вчорашній день, коли ще не відкрився вогонь… Та на відміну від «Повстання Штатів» до «Бойових дій» є два питання: перше – чи достатньо самої лише реконструкції для художнього твору? і друге – чи взагалі припустимо знімати про війну без політики за часів, коли політика зруйнувала практично весь світ?..
Анастасія Лях
Бойові дії (Warfare)
2025 рік, Велика Британія
Продюсери: Ендрю Макдональд, Пітер Райс, Пітер Девіс
Режисери: Алекс Ґарленд, Рей Мендоза
Сценарій: Алекс Ґарленд, Рей Мендоза
У ролях: Вілл Поултер, Космо Джарвіс, Джозеф Квінн, Д’Фарао Ун-А-Тай, Чарльз Мелтон, Кіт Коннор, Майкл Гандольфіні, Тейлор Джон Сміт, Фінн Беннетт
Оператор: Девід Дж. Томпсон
Тривалість: 95 хвилин/ 01:35
