Це точно не кращий фільм італійця Луки Гуаданьїно. Екранізація однойменного роману Камілли Де Анжеліс як романтична лав-сторі програє значно чуттєвішому «Назви мене своїм ім’ям» (звідки сюди перекочували актори Тімоті Шаламе і Майкл Стулбарг, а замість Армі Гаммера – тема канібалізму), а як горор – значно страшнішій «Суспірії». Проте в естетиці «Цілком та повністю» є щось настільки природнє й первинне, що здається, цим фільмом можна дихати, легко і вільно, як віддаленим від мегаполісів і цивілізації повітрям. А в юну акторку Тейлор Рассел, виконавицю центральної ролі, неможливо не закохатися.
Вісімнадцятирічна Марен живе із суровим батьком, котрий їй нічого не дозволяє: ані гуляти з друзями, ані відвідувати вечірки, ані навіть ходити до школи, тож усю освіту дівчина здобуває вдома. Одного вечора вона тікає через вікно, аби потусити з однолітками. Але туса закінчується шокуючим інцидентом: Марен ледь не відкушує новоспеченій подружці палець… Геть заляпана кров’ю і заціпеніла від власного вчинку вона біжить додому, і батько, все зрозумівши, похапцем збирає найнеобхідніші речі і наказує тікати з міста. А потім кидає Марен саму, лишивши в якості пояснення аудіокасету із записом: мовляв, так і так, доню, ти з самого дитинства не була нормальною людиною, якось з’їла свою няню…, та я весь час сподівався, що ти все ж таки зможеш вирости звичайною дівчинкою зі звичайними підлітковими проблемами і врешті-решт заживеш звичайним життям…, але тепер я вже безсилий що-небудь зробити…; не знаю, чи любив я тебе так, як має любити батько, проте точно не ненавидів».
І з цієї миті для Марен розпочинається довгий шлях пізнання себе, своїх бажань і потреб, свого місця в природі як серед людей звичайних, так і серед таких само інакших як вона. Дорогою героїня дізнається, що «вампіри» (це слово жодного разу не звучить, як і будь-яке інше визначення того, ким або чим є персонажі цієї романтично-кривавої фантазії) винюхують і відчувають одне одного на великих відстанях. Зустрічає дивного старого (Марк Райленс), що на пам’ять вплітає пасма волосся своїх нескінченних жертв в одну довжелезну косу; натикається на пару слизьких волоцюг; віднаходить давно загублену матір, про яку батько не хотів анічого розповідати; і бачить у супермаркеті хлопця (Шаламе), що схожий одночасно і на лицаря, і на наркомана, в котрого закохується і з котрим ділить маргінально-багряну путь.
Гуаданьїно окрім романтичного «вампірського» горору розповідає роуд-історію американської свободи, насичуючи повітря біт-філософією Джека Керуака, і драму дорослішання, в якій дівчина перетворюється на жінку. Вона самотня і пізнає свою інакшу природу зовсім не так, як зазвичай пізнають інші «нормальні» діти. Вона не має нічого від матері, а від батька, що не витримав і врешті-решт утік від тягаря, лише відсторонений звукозапис. Вона не знає ані себе, ані навколишній світ, проте брак знань компенсується потужним чуттям. І паралельно Марен пізнає межі голоду та межі моралі. Дівчина не намагається зрозуміти, чому саме вона така, але пробує осмислити і збагнути, як саме з цим жити.
Смотрите легально на MEGOGO
Режисер не романтизує канібалізм. Він показує його так, як показують поїдання левом косулі у фільмах про світ диких тварин. Це ніби і страшно, і цілком природньо одночасно. Голодні хижаки впольовують слабку здобич і просто їдять, не відчуваючи ані люті, ані ненависті. Іноді дикі тварини і навіть домашні кішки, народжуючи кволе потомство, одразу його з’їдають, що здається жахливим, хоча звірі роблять цей «жах» не через агресію чи божевілля, а виключно через інстинкт чи, можливо, навіть через любов… Герої Луки Гуаданьїно – теж звірі, і тому вони керуються голодом і любов’ю.
Назва «Цілком та повністю» (в оригіналі «Кості і все») буквально має на увазі з’їдання без залишку: плоті, нутрощів і кісток. Це у певному сенсі найбільш шанобливе ставлення хижака до жертви харчового ланцюга, бо коли жива істота вже «пожертвувала» собою, аби інший нагодувався, то жодна з частин її великої жертви не має йти на смітник. Фігурально «цілком та повністю» – це таке справжнє кохання, що не допускає жодних «але», мовляв, «я цю людину кохаю, але…». Кохаєш – значить приймаєш цілком та повністю, з усіма особливостями, недоліками, проблемами, потребами, минулим… «кістками», що можуть стати поперек горла… І водночас це неможливість кохання, бо власні потреби кожного із коханців все рівно завжди переважатимуть почуття; елементарний голод завжди переважатиме почуття, і фігурально закохані поступово з’їдатимуть одне одного.
До речі, Марк Райленс робить розкішний плавкий перехід від безневинного старигана-кульбабки до одержимого маніяка, насичуючи внутрішньою моторошністю зовнішні іграшковість й дитячість приблизно так само, як це роблять у горорах клоуни і ляльки. А от Тімоті Шаламе, здається, застряг в інфантильному, незрілому амплуа, тож акторові вже час приголомшити глядача першою мужньою, достеменно дорослою роллю.
Анастасія Лях
Цілком та повністю (Bones and All)
2022 рік, США/ Велика Британія
Продюсери: Лука Гуаданьїно, Тімоті Шаламе, Давид Кайганич, Тереза Парк, Марко Морабіто, Франческо Мельці д’Еріль, Габріеле Моратті, Лоренцо Міелі, Пітер Спірс
Режисер: Лука Гуаданьїно
Сценарій: Давид Кайганич
У ролях: Тейлор Рассел, Тімоті Шаламе, Марк Райленс, Майкл Стулбарг, Андре Голланд, Джессіка Гарпер, Хлоя Севіньї, Франческа Скорсезе, Девід Гордон Грін
Оператор: Арсеній Хачатурян
Композитори: Трент Резнор, Аттікус Росс
Тривалість: 130 хвилин/ 02:10
