Вперше серія франшизи «Форсаж» не має логічного завершення й обривається на найцікавішому моменті, аби та сама історія (з тим самим лиходієм і тим самим протистоянням) продовжилася у наступному, одинадцятому, фільмі. І звісно ж, це фінальне протистояння, котре вперше за історію франшизи хочеться назвати справжньою війною, найбільш епічне і грандіозне серед усіх конфронтацій гоночного циклу. І вперше Дому Торетто та його «сім’ї» доводиться мати справу не з прагматичним злодієм, який жадає грошей, влади, високотехнологічної суперзброї…, і не з тугим урядом, і не з несподіваним обуреним родичем, а з маніяком-психопатом, який жадає виключно крові і страждань.
Так, Голлівуд не дуже вміє зупинятись вчасно. Але у випадку з «Форсажем» зупинятися справді не хочеться. Не лише тому, що іншого настільки ж божевільного трюкацтва наразі в кіно просто нема. А й тому, що персонажі цієї напрочуд довго і навіть безпрецедентно довго граючої епопеї (і не варто порівнювати із бондіаною, яка грає довше, адже та через кожні кілька серій влаштовує перезавантаження) давно стали чимось більшим за звичайних кіногероїв. Стали «сім’єю» і одне одному, і глядачам. І навіть марвелівські «Месники» не виглядають такою душевною й міцною родиною, як команда Домініка Торетто (до речі, з Месників у десятому «Форсажі» засвітилася Капітан Марвел/ Брі Ларсон).
Як і фінал «Месників», фінал «Форсажу» збирає всіх-всіх-всіх. Окрім, зрозуміло, Браяна/ Пола Вокера, котрого більше не «оживляють» комп’ютерною графікою, проте присутність його як незрима, так і зрима все одно відчувається. Адже довгий пролог складається з кадрів-флешбеків кульмінаційної сцени «Форсажу 5», коли відбувалася гонка із прив’язаним і підстрибуючим на автостраді величезним сейфом, лишень у старі фрагменти за участю Дизеля і Вокера вклеєно нові зображення антагоніста Данте у виконанні Джейсона Момоа. А незрима присутність відчувається кожного разу, коли на ім’я – Браян – кличуть малого сина Торетто.
Як і фінал «Месників», десятий «Форсаж» розподіляє велику кількість персонажів по окремих маленьких групках, і це розвантажує негумовий екран і дозволяє кожному героєві активно діяти у рамках його малочисельної громадки, а глядач отримує багате попурі паралельних локацій у різних куточках світу і паралельних мікросюжетів всередині одного макросюжету. Так, Дизель комбінується із Момоа у Ріо-де-Жанейро, Наталі Еммануель із Лудакрісом і Гібсоном виконують місію у Лондоні, Джон Сіна (брат Домініка з дев’ятого фільму) разом із малим Браяном прямує до Португалії, а Мішель Родрігес жорстко з’ясовує стосунки із Шарліз Терон (кібертерористка Сайфер з восьмого фільму) через той пам’ятний токсичний поцілунок десь посеред льодовиків Арктики.
Смотрите легально на MEGOGO
Стара «форсажна» формула знову працює: вороги стають друзями, мертві воскресають (не в змозі ця диво-франшиза воскресити лише того, хто загинув по-справжньому, і саме тому Браян О’Коннер ніколи не загине в жодному із «Форсажів», скільки б їх іще не було, і так і продовжуватиме жити тихим щасливим життям за кадром). Нові трюки й нові маневри знову крутіші за попередні, і хоча в космос на тачці нікого не запускають, та перегони зі здоровенною бомбою, що котиться колобком через Рим і Ватикан, і шалено стрімкий (що аж колеса горять, причому буквально) віраж по дамбі знову змушують дивитись на екран з відкритим ротом, так само як тоді, коли спорткари ганялися з атомним підводним човном, або тоді, коли гіперкар Lykan HyperSport летів крізь хмарочоси. І плювати на душні закони фізики. Тачки літають, тачки плавають, тачки ковзають, тачки… розмовляють?… Тачки живуть навіженим повноцінним життям, нехай і коротким.
Момоа – не віртуозний актор і місцями переграє, але в купі із постановником і стилістами йому вдалося створити такий соковитий образ, що рейтинги лиходіїв вже шукають для Данте тепленьке місце. І клоун, і гей, і соціопат, і денді, і шанувальник балету, і трохи пірат… Наче дісішного Джокера схрестили із Джеком Спарроу та нагодували стероїдами. І наскільки актор був сексуальним, брутальним, чарівним в образі Аквамена, рівно настільки ж він асексуальний, інфантильний, огидний (мерзенний, бридкий, плюгавий, почварний) тут.
Сім’я – це коли будь-які суперечки можна вирішити і помиритися. Коли навіть такий конфлікт, що скінчився розривом зв’язків і дорогами у протилежні боки, з часом можна залагодити, зацерувати. І творці франшизи, здається, готові розбити об стіну голову, аби тільки в їхньому «сімейному» бренді не було жодних дірок. Тож повертаються дійсно усі-усі. Навіть дуже ображені й дуже горді. Може, звісно, поверненню посприяли ніякі не узи, а прозаїчно вражаюче переконливий гонорар…, але то неважливо. Важливо, щоб фани були задоволені, щоб імідж родинності і братерства було збережено, щоб останній акт задіяв усі-усі м’язи.
Анастасія Лях
Форсаж X (Fast X)
2023 рік, США
Продюсери: Джастін Лін, Марк Бомбек, Девід Кейн, Він Дизель, Кріс Морган, Саманта Вінсент, Ніл Х. Моріц
Режисер: Луї Летер’є
Сценарій: Джастін Лін, Гері Скотт Томпсон, Ден Мазо
У ролях: Він Дізель, Мішель Родрігес, Джейсон Момоа, Тайріз Гібсон, Лудакріс, Джордана Брюстер, Джон Сіна, Наталі Еммануель, Санґ Канґ, Скотт Іствуд, Шарліз Терон, Джейсон Стейтем, Гелен Міррен, Брі Ларсон, Даніела Мельхіор, Алан Рітчсон, Ріта Морено, Пітер Майкл Девідсон
Оператор: Стівен Віндон
Композитор: Браян Тайлер
Тривалість: 141 хвилина/ 02:21
