kinowar.com

Кріпачка (Селяни, Chłopi)

Зачекайте, будь ласка...

Цей дорослий мальований фільм у жанрі костюмованої сільської драми поставлений тими самими польськими режисерами, що й анімаційний байопік «З любов’ю, Вінсент» про загадкову смерть великого нідерландського постімпресіоніста Вінсента ван Гога. І виконаний у тій самій надзвичайно трудомісткій техніці, коли кадри з виконанням живих акторів суміщаються задля кінцевого результату з художніми полотнами-відтвореннями тих самих кадрів, намальованими олійною фарбою. Упродовж п’яти років над стрічкою працювали групи художників з Польщі, України, Сербії і Литви. І все заради того, аби цей дивовижний арт-проєкт виглядав не стільки мальованим фільмом, скільки рухомим живописом, де абсолютно кожний кадр – мистецтво.

В основу сценарію покладений роман польського письменника Владислава Реймонта, удостоєний Нобелівської премії. Сюжет розгортається у польському селі за часів кріпацтва. Найвродливіша на селі дівчина Ягна, коли баби пліткують і теревенять про заміжжя, завжди відмовчується чи каже, що заміж не збирається, що їй і в материному домі добре. Справа в тому, що Ягна симпатизує Антеку, синові найзаможнішого селянина, котрий тримає тут найліпші, найродючіші, найбільші землі (але боїться, що пан-феодал все відбере, як уже майже відібрав ліс). Антек теж задивляється на Ягну, проте має дружину та дітей… і постійно свариться за шмат ділянки з батьком-вдівцем, котрий відмовляється розподілити землю порівну між синами. Зрештою старий вдівець і сам вирішує знову оженитися і шле сватів до Ягни. Спершу матір дівчини відмовляє, мовляв, нащо найпершій на селі красуні такий несвіжий муж, та багатій пропонує щедрий викуп – шість акрів придорожньої ділянки, де найкраще родить картопля… Так, за землю і картоплю мати продає доньку заміж за старого нелюба…

Тим часом на селі ширяться злі чутки, що Ягна буцім хвойда, під кожного лягала до заміжжя і під кожного лягає після. Й Антек (розгніваний, що кохана несподівано стала йому… мачухою) ледь не перший підтверджує, що саме так, Ягна – найперша на селі шльондра.

Здавалося би, що «Кріпачка» (цей український локалізований варіант назви не про те, що героїня – буквально наймичка, а про те, що за системи патріархальних звичаїв вона не має жодного права обирати сама, коли і за кого виходити і чи виходити взагалі, так само як і кріпак не має жодного права, окрім як працювати на пана) не має такої ж потужної обґрунтованої підстави виглядати мальованою картиною, як це мав фільм «З любов’ю, Вінсент», який був не просто намальований олійною фарбою, а намальований у стилістиці безпосередньо картин ван Гога. Та насправді «мальовничість» роману Реймонта надзвичайно пасує, живить його особливою, винятковою енергією, відмінною від енергії традиційної гри і «живого» традиційного зображення. І якщо говорити про рими з відомим живописом, то на найпершу думку спадає картина Василя Пукірева «Нерівний шлюб».

Смотрите легально на MEGOGO

Мазки «Кріпачки» вирізняються плинною динамікою, причому інколи ця динаміка жене із такою швидкістю, що здається, ніби потік фарб перевершує… сюжетний потік, і тоді дійсно кіно перетворюється на оголений рухомий живопис. Тут чимало сцен бійок (і двобоїв, і масової типу стінка на стінку, коли селяни йдуть виганяти паничів з лісу) і кілька сцен танців, причому танок (спершу весільний сповнений шаленого відчаю, потім сексуальний у відповідній насичено-червоній сукні сповнений шаленого бажання) говорить украй агресивною мовою, тож можна сказати, що художники від імпресіонізму перейшли до експресіонізму (на ті чи інші кадри митців надихали реальні знамениті полотна від, приміром, загальновідомої роботи нідерландця Яна Вермера «Дівчина з перловою сережкою» до менш відомої широкому загалу картини польського художника Владислава Слевінського «Жінка, що розчісує волосся»…; не без впливу на настрій в цілому великого похмурого експресіоніста Мунка).

Сама історія нагадує водночас і твори Гоголя про центральноукраїнське село, і сувору повість Кобилянської «Земля» (адже в якусь мить здається, що йдеться геть зовсім не про кохання і тим паче не про романтику чи навіть пристрасть, а виключно про жагу до землі, бо без землі немає ані села, ані селянина; і недарма матір Ягни вчить її мудрої істини: «Кохання приходить і минає, земля ж залишається»), і побутово-мелодраматичні стрічки Єжи Гоффмана на кшталт «Знахаря» і «Прокаженої», і фільм з молодою Монікою Беллуччі «Малена», де суспільство зненавиділо і таврувало героїню лише за те, що вона надто вродлива…

«Кріпачка» жорстка і жорстока, не дивлячись на перший оманливий туман мелодраматичної наївності. І під поверхневими шарами про заборонений потяг і заборонене почуття майже одразу ховається «підкладочний» шар темної фарби саспенса, котрий обіцяє погану, ледь не чорну розв’язку (причому не трагічну, а цинічну, антигуманну, аморальну, нещадну, люту, егоїстичну, садистську). На це натякають і поранений лелека з поламаним крилом, якого підбирає Ягна, щоби прихистити і виходити (і цей лелека – вона сама, так само неспроможна злетіти і почуватися вільною); і хвора корова, котру багатієві доводиться зарізати; і вовк, що кілька разів тихо й спокійно з’являється поряд, ніби в очікуванні моменту, коли жертва не матиме сил пручатися; і ніч напередодні Різдва, коли ряжений з головою звіра «нападає» на злякану дівчину, і під маскою виявляється Антек…

Літо, осінь, зима, весна… і знову літо. Такий цикл проходить головна героїня та її фатальне кохання, котре здавалося забороненим, а сталося… гнилим. І цікаво, що найбільшим ворогом і найстрашнішим «звіром» Ягні здавався її старий чоловік-нелюб, а виявилося, що найстрашнішими і найзубастішими звірами були всі інші.

Анастасія Лях

Кріпачка (Селяни, Chłopi)

2023 рік, Польща/ Україна/ Сербія/ Литва

Продюсери: Г’ю Велчман, Шон Боббіт

Режисери: Г’ю Велчман, Дорота Кобєля

Сценарій: Г’ю Велчман, Дорота Кобєля, Владислав Реймонт

У ролях: Каміла Уржедовська, Роберт Гулачик, Мирослав Бака, Соня Метєліка, Ева Каспшик, Цезарій Лукашевич, Малгожата Кожуховська, Соня Богосевич, Дорота Сталінська, Анджей Конопка, Марчін Русін, Мацей Мусял

Оператори: Радослав Ладчук, Каміль Полак, Шимон Куріата

Композитор: L.U.C (Лукаш Ростковський)

Тривалість: 114 хвилин/ 01:54

Зачекайте, будь ласка...

Коментарі