Лютер: Сонце на спаді (Luther: The Fallen Sun)

Повнометражне продовження популярного британського серіалу про опального детектива поліції Джона Лютера у виконанні Ідріса Ельби виявилося, можливо, не надто захопливим детективом і не надто напруженим трилером, проте сталевий і суперечливий образ Лютера та брутальний шарм Ельби все ще справляють враження й утримують глядацькі симпатії. І так, червоно-брунатна краватка і сіре картате пальто все ще володіють магією.

За сюжетом Джон Лютер береться за розслідування дивного зникнення молодого хлопця. Той став свідком аварії на дорозі, після чого безслідно щезнув. При цьому в автівці, яка нібито зазнала ДТП, на місці водія «сидів» труп семирічної давнини, що, за висновками судмедекспертів, всі ці роки перебував у кризі і, власне, тому й зберігся. Нам, глядачам, автори показують трохи більше, і в пролозі ми бачимо, як зниклому юнакові незадовго до інциденту подзвонив анонімний шантажист з погрозами оприлюднити якісь брудні секрети. Молодик терміново поїхав на зустріч із невідомим здирником, по дорозі побачив аварію, зупинився допомогти, і… «труп», що буцімто вилетів з пасажирського сидіння на шосе, встав, напав і викрав хлопця…

Лютер необережно дає матері зниклого обіцянку повернути сина додому (про те, що подібні обіцянки в жодному разі не можна давати, є фільм «Обіцянка» режисера Шона Пенна, потужний рефлексійний психологічний детектив із Джеком Ніколсоном у ролі слідчого, що одержимо шукає убивцю маленької дівчинки). А потім, не завершивши справу, потрапляє до в’язниці за всі свої попередні численні перевищення повноважень і дії поза законом. Тим часом соціопат, що викрав далеко не одну людину, продовжує реалізовувати свій глобальний каральний задум…

Сценаристи «Сонця на спаді» поклали в основу сюжету міську легенду про існування так званої «червоної кімнати» – засекреченого місця, де відбуваються реальні катування й убивства на замовлення, що транслюються наживо на прихованих сайтах у даркнеті. Аби потрапити на ефір, треба сплатити криптовалютою типу за вхідний квиток. За окрему суму можна замовити будь-які тортури… Легенда, що наразі не має жодних доказів своєї справжності, за однією версією походить від анаграми «redrum» з культового горору Стівена Кінга «Сяйво»; за іншою – від вигаданого телеканалу із шок-контентом зі стрічки Девіда Кроненберга «Відеодром».

Смотрите легально на MEGOGO

Сама історія не чіпляє ані загадкою, ані саспенсом, ані твістами. Бо нічого з цього у ній немає. Повнометражний сиквел улюбленого шоу доволі грубуватий і прямий і замість того, аби лоскотати мізки заплутаною інтригою й непередбачуваною розв’язкою, лоскоче чи радше виїдає очі шок-прокормом. Та разом з тим образ «червоної кімнати» цікаво римується з природою головного героя. Адже у кривавої кімнати той самий колір, що й у незмінної краватки Лютера. І в неї та сама суть прихованого зла, що й у суперечливої душі протагоніста. Адже Джон Лютер лютий і злий, і це в його сутності не змінити… І розташована «червона кімната» в льодовиках Норвегії, тож там панує такий самий непоборний холод, що й в серці самотнього вовка, благородному серці, та все ж закритому і сповненому гніву.

«Страх осоромлення може бути набагато сильнішим за страх смерті» – таким принципом людської поведінки (сумнівним, та непозбавленим сенсу, бо ж страх знеславлення і ганьби, викриття й розсекречення навіть найдрібніших брудненьких таємниць змушує нас не на жарт параноїти) керується терорист-шантажист-убивця-позер у виконанні Енді Серкіса (це не спойлер, адже злочинця нам показують практично одразу). Його досить огидний, плюгавий, слизький, мізерний персонаж ззовні схожий на телепроповідника з 1970-х років: зачіска з начісом, оксамитовий приталений піджак… На тлі цього слимака, що аж ніяк не тягне на достойного і справді страшного антагоніста, Лютер виглядає ще більш маскулінним і монументальним.

Цього разу герой Ельби перебуває поза законом цілком та повністю. Він більше не старший інспектор, в нього більше немає жетона, його колись імпозантне твідове пальто геть брудне і пошарпане та ховає під бортом скривавлену сорочку… Та навіть знаходячись тотально поза системою, Лютер уперто продовжує свою справу. Бо ж, мабуть, окрім злості убік зла цей відчуженець-одинак більше уже нічого не відчуває.

Анастасія Лях