Свято розставання. Рецензія на фільм «Навпаки»
В Києві стартував 9-й фестиваль «Лінія іспанського кіно», до програми якого ввійшло 3 сучасних іспанських картини і одна ретроспективна стрічка знаменитого Педро Альмодовара. Фільмом-відкриттям фестивалю стала стрічка «Навпаки» (Volveréis) режисера Хонаса Труеби («Серпнева діва»), відмічена цьогоріч у Каннах премією Label Europa Cinemas як найкращий європейський фільм Двотижневика режисерів.
Ця копродукція Іспанії та Франції розповідає про пару Елі та Алекса (Іцасо Арана та Віто Санс), що живуть у Мадриді і зустрічаються вже 14 років. Проте стосунки вже не клеються, тому вони вирішують розійтися. І щоб розставання пройшло на мажорній ноті, колишні коханці, а тепер друзі, вирішують влаштувати вечірку на честь розлуки.
Ідея ця спала їм на думку не з неба, її Елі не раз чула від батька, старого інтелектуала, що полюбляє читати філософів. Саме він стверджує, що немає сенсу святкувати поєднання людей, наприклад, шлюб, бо ви ніколи не знаєте, чи надовго це, і що з того вийде. А от розставання, навпаки, є вашим рішенням, прийнятим на холодну голову, яке точно ставить крапку, а отже заслуговує на відзначення.
Смотрите легально на MEGOGO
Власне весь фільм пара й готується до цієї вечірки, шукаючи локацію і вирішуючи, кого запросити. А для цього потрібно спочатку усім розповісти. Кожен, хто був у довгих стосунках, знає, як непросто про таке казати людям. Вам обов’язково не будуть вірити, казатимуть, що ви певне жартуєте, що ви ще одумаєтесь, що ваша пара була прикладом стабільних щасливих стосунків, а тепер ви ламаєте людям віру у вічне кохання. Одним словом, за дві години хронометражу герої втомляться повторювати фразу: «Ми розстаємося, але з нами все гаразд, ми в порядку, правда».
Проте Хонас Труеба йде далі в своїй історії, замішуючи до неї кіно. Річ у тім, що Елі та Алекс працюють в кіноіндустрії, він – актор, вона – режисерка. І в якийсь момент стрічки глядач розуміє, що герої знімають фільм про самих себе, бо ж ідея святкувати розставання – це класна зав’язка для кіно.
Фільм «Навпаки» вийшов доволі цікавим драмеді про стосунки сучасних європейців, столичних представників креативного класу, що живуть життя без дітей, іпотеки та решти зобов’язань. Все, за що вони відповідають – це робота та стосунки, але й останнє виявляється для них заважкою ношею. Не даючи глядачам до кінця зрозуміти, дивляться вони реальне життя героїв чи кіно на його основі з ними ж у головних ролях, Труеба дає глядачам відчути кризу стосунків, пропрацювати її під час підготовки до свята, бо ж немає кращого фактору зближення, ніж спільна справа, і в кінці-кінців пропонує шанс на відновлення згаслого кохання. А хто з нас, переживши довгі стосунки, не мріяв про подібне?
Дмитро Сидоренко
Навпаки (Volveréis)
2024 рік, Франція, Іспанія
Продюсери: Хав’єр Лафуенте, Хонас Труеба
Режисер: Хонас Труеба
Сценарій: Хонас Труеба, Іцасо Арана, Віто Санс
У ролях: Іцасо Арана, Віто Санс, Фернандо Труеба
Оператор: Сантьяго Ракай
Композитори: Іман Амар, Ана Валладарес, Гільєрмо Бріалес
Тривалість: 116 хвилин/ 01:56
