kinowar.com

Аколіт (The Acolyte)

Зачекайте, будь ласка...

Аколіт для джедая – як криптоніт для Супермена. Ось що значить це слово. Тобто новий серіал Disney зі всесвіту «Зоряних війн» розповідає про зброю, котрою можна вбити будь-якого навіть наймайстернішого воїна світла. Проте чи справді світла?.. Шоу «Аколіт» зазирає не лише у ті далекі часи далекої-далекої галактики, про які франшиза ще не розповідала, а й у суперечливу сутність джедаїв, які, можливо, не зовсім такі, якими здаються.

Дія розгортається за приблизно сто років до подій першого епізоду «Прихована загроза». Задовго до встановлення тиранічної Імперії, панування ситхів, перебування джедайського ордену поза законом… вільна Республіка процвітає, а джедаї почуваються ледь не всесильними героями, елітною спільнотою земних богів. Але ідилія, в якій магістр-джедай Сол (зірка серіалу «Гра в кальмара» Лі Чон Че, котрому напрочуд гарно вдався мудрий медитативний гуманістичний погляд) ошатно вдягнений у білий із золотом наряд (а не в чернечі лахміття) у світлій просторій кімнаті навчає джедайському ремеслу так само вдягнених у біле дошкільнят, виглядає надто ідеальною і нарочито напрошується на втручання темної сили.

У першій же сцені зірка «Матриці» Керрі-Енн Мосс, яка зобразила майстриню Індару, гине від рук захованої в каптур юначки (Амандла Стенберг, відома за роллю Рути в «Голодних іграх», іронічним слешером «Тіло, тіло, тіло» й артхаусним міні-серіалом Демієна Шазелла «Едді»). Та зухвало приходить у бар, але б’є непідступно, відкрито. Стає в бойову позицію й каже: «Атакуй мене з усією силою, яку маєш» (мабуть, найважчий момент акторської роботи для тих, хто знімається у «Зоряних війнах», – зберігати серйозний вираз обличчя, промовляючи пафосні репліки).

Всі гадають, що убивцею є колишня падаванка Оша, учениця Сола, котра багато років тому кинула заняття і пішла з ордену. Є свідки з бару, котрі її бачили. Та виявляється, що насправді джедаям за щось приховане, але цілком реальне мститься не Оша, а її сестра-близнючка Мей, котра начебто загинула в дитинстві після того, як убила ледь не всю родину. Та найцікавіше не в тому, що Мей дивним чином вижила, а в тому, що хтось надзвичайно сильний, майстерний і, м’яко кажучи, недружелюбний до джедаїв її добряче натренував. І в тому, що самі джедаї відчувають за щось провину настільки, що готові спокутувати її довічною медитацією й обітницею мовчання чи навіть добровільно випити отруту…

Смотрите легально на MEGOGO

Здається, будь-який жанр виграє, якщо додати в нього детективний елемент, але фанати «Зоряних війн» – публіка специфічна, котра завжди чимось не задоволена. Тож авторка «Аколіту» Леслі Гедланд ризикнула щонайменше двічі: розгорнула в далекій-далекій галактиці детективно-політичне розслідування з домішками естетики чорного романтизму й існування темного двійника (допельгангера), плюс представила абсолютно нових персонажів майже без спекуляції на старих.

Гедланд порівняла Розквіт Республіки з епохою Відродження чи Просвітництва. Я би сказала, що Розквіт Республіки більше схожий на період Античності, за яким настало похмуре, дике, деспотичне Середньовіччя (темні часи авторитарно-тоталітарної Імперії). Якщо ж називати золоту еру Республіки аналогом Відродження (а Відродження – це перш за все італійські митці та італійська культура), то Імперія стає римою до двадцятого століття і зокрема фашистської диктатури Муссоліні.

До речі, про зло «Зоряні війни» розповіли набагато більше та глибше, ніж про світлий бік сили, тож «Аколіт» не переповнює і без того наповнену склянку, а заповнює напівпорожню. При цьому на той факт, що десь у підпіллі зріє щось колосально лихе, потворне, страшне, смертоносне… (як зернятко фашизму), натякає на лише очевидна тривожність посеред ідилії і не лише буквальні вбивства джедаїв, а і майже непомітні деталі-алюзії, витончені штрихи. Ну, приміром, зачіска Мей, яка дуже нагадує дреди іншопланетного вбивці з культової горор-франшизи «Хижак». Чи такий елемент, як паразит на обличчі в якості карально-терапевтичного засобу для особливо жорстоких злочинців у демократичній Республіці, що знову-таки дуже нагадує личинку ксеноморфа (лицехапа) з не менш культової горор-франшизи «Чужий»… Щось наближається, і це «щось», імовірно, спровокували саме джедаї. А потім усі здивувалися, як це владика ситхів імператор Палпатін зміг потрапити в Галактичний Сенат, і ніхто не помітив змови, не запідозрив зраду.

Анастасія Лях

Аколіт (The Acolyte)

2024 рік, США

Продюсери: Леслі Гедланд, Рейн Робертс

Режисери: Леслі Гедланд, Коґонада, Алекс Гарсіа Лопес, Ганель Калпеппер

Сценарій: Леслі Гедланд, Джейсон Мікаллеф, Шармен Дегрейт, Жасмін Флурной, Ейлін Шім, Клер Кічел, Кор Адана, Кемерон Сквайрс, Джоселін Біо, Шармен Де Грате, Джен Річардс

У ролях: Амандла Стенберг, Джоді Тернер-Сміт, Лі Чон Че, Дафні Кін, Керрі-Енн Мосс, Маргарита Левієва, Менні Хасінто, Чарлі Барнетт

Оператори: Джеймс Френд, Кріс Тіг

Композитор: Майкл Абелс

Зачекайте, будь ласка...

Відгук про серіал Аколіт (The Acolyte)

Коментарі