Цей австралійський серіал пропонує класичну і найулюбленішу детективну схему: маленьке провінційне містечко, вбивство юної красивої дівчини, темні таємниці містян, заїжджий слідчий-шукач, що має шарм і водночас якусь давню психологічну травму, одержимий справою і не зупиниться, допоки не докопається до суті. Детектива грає харизматичний, надзвичайно брутальний ззовні, та досить м’який і вразливий всередині Тревіс Фіммел, зірка серіалів «Вікінги» та «Виховані вовками».
Перша особливість шоу – розслідується не свіже вбивство, а двадцятип’ятирічної давнини. У 1994 році у крихітному австралійському містечку після шкільного випускного балу пропадає Ізабель Бейкер, вродлива й розумна дівчина, котру знаходять під ранок убитою ударом важкого предмета по голові і з відрізаним волоссям, нібито вбивця провів якийсь ритуал. Місцева поліція сідає в калюжу на пошуках загадкової блакитної автівки з білими дверцятами, котру свідки бачили того вечора біля Ізабель, і зрештою кидає справу в архів до решти «глухарів»…
І поступово всі забувають страшну трагедію й живуть далі своїм життям…, допоки у 2019 році шкільна спільнота не дістає з-під землі на поверхню так звану «капсулу часу», створену випускниками 1994. Там серед інших речей і прогнозів майбутнього від учнів і учениць лежить зокрема і лист Ізабель, котра пише, що її рідне містечко через двадцять п’ять років «мабуть, так і залишиться сповненим хижаків, котрі прикидаються друзями» і котрі «годуються чужими стражданнями», та вона більше не буде мовчки спостерігати і спробує їх зупинити, якщо тільки ті «не вб’ють її раніше».
Так, начебто жартівлива дрібничка з позакласного завдання здуває пилюку з жахливих подій давно похованого минулого і знову ятрить старі ніби загоєні рани. І дає новий поворот закинутій у шухляду справі. Адже тоді поліція зупинилась на тому, що Ізабель убив чужинець, не місцевий; якийсь сезонний робітник на тому самому блакитному авто, що втік із міста світ за очі, і шукай вітра в полі. Проте лист-одкровення дівчини, сповнений страху і звинувачень, ясно говорить, що Ізабель боялася когось з тутешніх, когось з її найближчого оточення…
Смотрите легально на MEGOGO
Тим часом детектив з великого міста, котрий якимось загадковим чином має на руці татуювання з датою убивства Ізабель Бейкер, маніакально хапається за поновлення розслідування майже стертої з лиця землі та з пам’яті усіх її учасників історії… і за «капсулу часу» наче за «машину часу», що творить дива, руйнуючи нездоланні бар’єри між вчора, сьогодні і завтра, нагадує про втрачене, повертає давно загублене…
Сюжетний хід із «капсулою» ідеально обґрунтовує структурне поєднання флешбеків і сьогодення. Тож «спалахи минулого» виглядають не спогадами, а паралельною дійсністю, що розгортається тут і зараз, буцімто й не було двох з половиною десятиліть, завдяки магічній подорожі у часі… І чим далі, тим більше справа Ізабель Бейкер нагадує справу Розі Ларсен (або Нанни Бірк Ларсен, якщо говорити про данський оригінал) з першого сезону культового серіалу «Убивство». І кожен з найближчого кола дівчини може бути підозрюваним: і бойфренд, з котрим Ізабель розірвала стосунки просто посеред випускного вечора; і друг, що, може, сподівався на більше, але завжди був лише другом; і подруга, з якою сталася сварка наприкінці балу; і навіть рідний батько, вкрай суворий пастор місцевої церковної общини темношкірих, що анічогісінько доньці не дозволяв і не на жарт злився, коли та поверталась додому бодай на хвилину пізніше за сонце, що сіло.
Чому «Чорний сніг»? Звісно, ніякого буквального снігу у кадрі немає, адже це Австралія. Та містечко, де відбувається дія, живе за рахунок єдиного бізнесу – величезних плантацій тростинного цукру («Мабуть, у вас стоматологи – мільйонери», – жартує герой Фіммела). І перед тим, як потрапити на завод у переробку, і навіть перед тим, як тростини зберуть сезонні найманці (переважно остров’яни, тобто австралійські аборигени, котрі наймаються за копійки і працюють без перепочинку і жодних вимог, наче раби), нижній ярус рослинності навмисно випалюється, що допомагає знищити бур’ян і при цьому не пошкодити безпосередньо цукрову тростину. Через це випалювання у повітрі літає чорний попіл… «Чорний сніг» – це оксюморон. Автори називають чорним те, що буває виключно білим. Тож вже із самої назви стає зрозумілим, що це історія не про серійного маніяка, що познущався з дівчини (і навіть не про білого серійного маніяка, що познущався з чорної дівчини), а про корні австралійського расизму, про його минуле і теперішнє.
«А хіба в Австралії було рабство?» – питає один із персонажів, дивуючись історії власної країни. Здається, Австралія – континент, про який решта світу знає найменше (окрім загальновідомого факту про статус колонії Британської імперії). Таємничий і відокремлений, самодостатній і емансипований, певною мірою закритий і не те щоб ізольований, але наче той кіт, сам по собі. Справді непізнанний і незбагненний. І мабуть, саме культурно-географічне походження – найбільший плюс цього серіалу.
Ми, глядачі, звикли до похмурих і холодних скандинавських детективів та до елегантних і фасонних британських. І навіть до стилістично розкутих і дещо фривольних американських. Але сонячний австралійський детектив – незвична й незнайома територія. Атмосферність «Чорного снігу» для кіномана невивчена і нестандартна, наче нова, невживана річ. Безмежні цукрові плантації тут схожі на джунглі, ворожі та небезпечні. А виринаючий із тростинних хащів мотоцикліст, що жене чорношкірого босяка, – ніби осучаснений привид минулого, перевзутий плантатор з батогами й собаками… І постійний дошкульно солодкий запах, котрим просякнуті повітря й життя мешканців австралійської глушини, – глазур-омана, під якою ховаються темні і потворні корені.
Анастасія Лях
Чорний сніг (Black Snow)
2023 рік, Австралія
Продюсери: Лукас Тейлор, Розмарі Блайт, Бен Грант, Луіс Рендол, Кейлін Батлер
Режисери: Сіан Девіс, Меттью Севілл
Сценарій: Лукас Тейлор, Беатрікс Крістіан
У ролях: Тревіс Фіммел, Талія Блекмен-Корова, Джемесон Пауер, Брук Сетчвелл, Александер Інгленд, Ерік Томсон, Аннабель Вулф, Роб Карлтон, Кесті Морассі, Зіггі Рамо, Джош Макквін
Оператор: Ерік Мюррей Луі
Композитори: Джед Палмер, Зіггі Рамо
