Серіал-приквел-спін-оф до фільмів Дені Вільнева критики вже назвали «Грою престолів» у космосі», стверджуючи, що «Дюна: Пророцтво» (перша назва «Дюна: Сестринство») більше нагадує всесвіт Вестероса з його палацовими інтригами і боротьбою за трон, ніж містично-релігійне полотно про сходження Месії. Але серіал «Дюна» принципово відрізняється від екранізацій романів Джорджа Мартіна хоча би тим елементарним фактом, що попри архаїчний релігійний фанатизм її історія постійно дивиться в далеке майбутнє, а не в середньовічне минуле. Не кажучи вже про те, що «Пророцтво» лишається в жанрових рамках наукової фантастики і не має нічого спільного з естетикою фентезі, хоча, звісно, можна хибно подумати, що гігантські черви мало чим відрізняються від гігантських драконів.
Події шоу відбуваються за десять тисяч років до народження і вознесіння Пола Атріда, тож можна подумати, що його сюжет ще менше пов’язаний з повнометражними фільмами, ніж сюжет «Дому дракона», де йдеться про обставини менше ніж за два століття до пришестя Матері драконів, з безпосередньою історією «Гри престолів». У передмові говориться, що людство виграло війну з розумними машинами (тобто штучним інтелектом, тобто маємо ще й відголоски «Термінатора»). Але був серед людей (себто серед великих Домів, себто серед великих феодальних родин, розподіливших панування у космічному просторі) один дезертир, якого присоромили і зробили вигнанцем. «То був мій предок Гарконнен. Але то була брехлива історія, нав’язана Атрідами», – говорить жіночий закадровий голос, що належить Валі Гарконнен, яка стане засновницею саме того (тобто саме у тому вигляді) жіночого політично-релігійного ордену Бене Ґессерит, який ми знаємо за «Дюною» і який виконує роль сірих кардиналів усіх впливових Домів включно з імператорським.
Цілком логічно, що серіал торкнувся саме Бене Ґессерит – надто загадкової організації, усю суть та усю мережу, чи радше павутинне мереживо котрої ми, глядачі, так і не розшифрували за результатами повнометражних стрічок. І так само цілком логічно, що шоу запропонувало альтернативний погляд з ракурсу Гарконеннів, які в екранізаціях Вільнева є антагоністами й однозначними показовими монстрами. У тій самій передмові бачимо, що сестринський орден тих, хто розпізнає брехню і правду (правдовидиць), зазнав внутрішнього розколу, бо одні сповідували ідеологію служіння, а другі сестри на чолі з Валею Гарконнен хотіли правити, а не служити, хоча жагу до влади переконливо прикривали необхідністю захистити вразливий культ від ворогів.
На чолі Бене Ґессерит у фільмах стояла верховна мати у виконанні Шарлотти Ремплінг. У серіалі ж лідерку організації зобразила інша титулована британка Емілі Вотсон, для котрої лиходійка не є дуже звичним амплуа і для котрої напевно що найбільш негативною роллю до цього часу була графиня Лідія Іванівна в екранізації «Анни Кареніної» (яка, до речі, теж носила мантію умовно сірого кардинала і, нашіптуючи, впливала на всі рішення Олексія Кареніна). І тим цікавіше, яким саме характером і якою фігурою виявиться Валя Гарконнен у її репрезентації, рушійною силою якого саме відтінку тотальної влади, яка майже завжди здається однобокою і пласкою, хоча насправді має безліч сторін і нюансів, як химерно нерівний багатогранник.
Смотрите легально на MEGOGO
Серіал «Дюна: Пророцтво» насамперед є про те, як виглядає світ «Дюни» без його пророка, тобто про те, як виглядав світ до народження Ісуса Христа. Ті самі Доми, котрими керують владні й амбітні паничі-монополісти; ті самі аборигени-фрімени, котрим важлива лише свобода на рідній планеті (втім, свобода від феодалів, але чомусь не від релігійної залежності); той самий багатостраждальний пустельний Арракіс (головний приз гри в монополію), з якого висмоктують запаси дорогоцінних «прянощів» упродовж тисячоліть, бо той, хто володіє ресурсом Арракіса, той володіє Імперією (неможливо не погодитись із Квентіном Тарантіно, котрий сказав, що не годен дивитись кіно, де так пафосно вимовляють слово «спеція», проте варто визнати, що Дені Вільневу на відміну від Девіда Лінча вдалося таки створити навколо «приправи» магію вищого за гастрономічний інструментарій польоту).
«Дюна» до пришестя Месії – це темний затуманений нерозбірливими пророцтвами і суперечливими (так само нерозбірливими) технологіями простір, розділений між технократією і відьомством, яким управляє нетрадиційно позбавлений амбіцій і суворої руки імператор (Марк Стронг), влада котрого очевидно хитається через неспроможність підкорити норовливий Арракіс. І хоча серіал не намагається бути Біблією у світі кінофантастики, як фільми Вільнева, він так само розповідає новітні біблійні міфи. Не про Спасителя, що врятує багатостраждальний народ і поверне воду і дерева в пустелю, а про створення безбожного світу, балансуючого між чарами і суперіндустріальністю, в який колись прийде чи то Спаситель, чи то сердечний благочестивий шахрай.
Анастасія Лях
Дюна: Пророцтво (Dune: Prophecy)
2024 рік, США
Продюсери: Джон Спейтс, Браян Герберт, Елісон Шапкер, Анна Форстер, Скотт З. Барнс, Дейна Кальво
Режисери: Анна Форстер, Річард Дж. Льюїс
Сценарій: Діана Адему-Джон, Елізабет Падден, Кор Адана, Моніка Овусу-Брін, Джордан Голдберг, Кевін Лау, Сюзанна Врубель, Карліто Родрігес, Лія Бенавідес Родрігес, Елізабет Падден
У ролях: Емілі Вотсон, Олівія Вільямс, Марк Стронг, Джоді Мей, Сара-Софі Буссніна, Шалом Брюн-Франклін, Іфа Гайндс, Джейд Анука, Тревіс Фіммел, Джош Г’юстон, Кріс Мейсон
Оператори: П’єр Жіль, Ніколаус Саммерер
Композитор: Гаушка
