На Netflix вийшов серіал «Джентльмени», заснований на сюжеті та стилістиці однойменного повнометражного гіта Гая Річі. Оскільки дуже часто буває, що намагання продюсерів продовжити хвилю популярності якогось напрочуд вдалого проєкту обертаються епік фейлом і оскільки раніше вже вийшла недоладна серіальна версія культової стрічки того ж Річі «Великий куш», побоювання на адресу телевізійних «Джентльменів» були великими і небезпідставними. Але, на диво, не справдилися.
Шоу з молодим Тео Джеймсом у головній ролі (і старим Вінні Джонсом, який є привітом з далеких часів зеленого і тепер вже олдскульного Гая Річі, у другорядній) – це одночасно сиквел і спін-оф повнометражного фільму. І він із тою самою фіглярською елегантністю розширює світ «Джентльменів» саме у тій точці, яка у картині 2019 року була найбільш затемненою і туманною. Тобто у точці старого герцога (типового представника збіднілої, але все ще надутої від титулів і снобізму англійської аристократії, яка животіє у холодних напіврозвалених замках і гордо п’є незмінний five o’clock tea, хоча разом із молоком у чашку крапає дощова вода крізь дірявий дах), котрий дозволив амбітному і кмітливому американцю з оксфордською освітою Міккі Пірсону (Метью МакКонагі) влаштувати на своїй землі підземну конопляну плантацію, за що отримував п’ять мільйонів фунтів щорічно.
Як Міккі і хотів, свій прибутковий бізнес він продав і пішов на спокійну пенсію. Тепер андеграундною теплицею заправляє жорстка, але не те щоб жорстока (провінційна плебейка, яка гадає, що майже наблизилась до рівня леді) красуня-донька кримінального авторитета (Кая Скоделаріо та Рей Вінстон), у той час як останній шикує «за ґратами», насолоджуючись барбекю-стейками з мармурової яловичини.
Серіал-сиквел розпочинається з того, як герой Тео Джеймса, який є армійським капітаном і відбуває службу у миротворчих військах на Близькому Сході, дізнається про вкрай важкий стан здоров’я батька-герцога, котрий от-от відійде на той світ, і вимушено повертається до фамільного маєтку, у родинне гніздо. Там його першим шоком стає новина, що батько усе заповів йому замість старшого брата. Другим шоком – що його недоумкуватий брат-наркоман заборгував небезпечним гопникам вісім мільйонів. Третім шоком – що під самим його носом квітне величезне марихуанове підприємництво. Та жодне з цих потрясінь не шокує солдата з бездоганною витримкою по-справжньому, не вибиває з колії, не змушує розгубитися. Тож протагоніст, в якому поєдналися офіцерське самовладання і дворянські манери, швидко входить у справи і так само швидко розпочинає власну гру, націлену на очищення сім’ї від криміналу. Але щоб позбавитись криміналу, доводиться зануритись у кримінал по самі вінця.
Смотрите легально на MEGOGO
Важливо, що серіал теж створив Річі, зокрема перші дві серії написав і зняв власноруч. Тож шоу безшовно продовжує естетику «Джентльменів», так само поєднуючи в одній чашці чаю блакитнокровний етикет і дегенеративний гамбарас. Виходить такий ексцентричний і екстремальний напій, ніби в ерл ґрей додали міцний ель. Гай Річі, як і у давні добрі часи, коли вийшли «Карти, гроші, два стволи», «Великий куш», «Револьвер», «Рок-н-рольник» (і саме відгуком тих часів стали повнометражні «Джентльмени», котрі ошатно і зі смаком полірнули вуличні розбірки твідовим лоском), філігранно випікає листковий пиріг з усіх можливих і різномастих соціально-етнічних прошарків бандитського світу від місцевої та іммігрантної дрібноти у спортивних костюмах до місцевих і заїжджих шишок у вузьких піджаках на замовлення.
Тут і зграя косівських албанців, якими керує задирливий йолоп на прізвисько Тоні Блер (бо цей британський прем’єр-міністр, відомий своєю лубрикантовою політикою всіх задовольнити, колись потеревенив із Біллом Клінтоном і нібито посприяв розв’язанню кривавої ситуації в Косово, після чого Блер, Клінтон і Мадлен Олбрайт стали національними косівськими героями). І кришована колумбійцями скажена наркобаронесса з мачете, котра торгує кокаїном під виглядом торгівлі суперкарами і перевозить пакети у тачках на кшталт ламборґіні уракан. І бородатий пастор, чомусь схожий на православного протоієрея замість протестантського пресвітера, котрий заправляє хлопцями, схожими на тіпочків із 90-х.
Привітом від «Великого кушу» навідується трейлерний табір ірландських циган-кочівників, які ведуть переговори за допомогою пекельної картопляної настоянки з домішками гальмової рідини і перевозять контрабанду у статуетках Діви Марії. Ще є гурман-бельгієць на самокаті (тільки не зовсім ясно, чому бельгійця грає норвежець Крістофер Гів’ю) і засолодко вишуканий американський імператор метамфетаміну, котрий прицільно накинув оком на придбання канабісової мануфактури під герцоговим палацом (і зіграв його Джанкарло Еспозіто, передаючи знову-таки привіт від метамфетамінового короля Густаво Фрінга з серіалу «Пуститися берега»). Причому аристократи активно зустрічаються серед злочинців, а дегенерати – серед аристократів, як, приміром, молодий лорд-неонацист, який молиться на збережене у формаліні яєчко Гітлера.
– Тато зве його «бельгійський гівноїд». Привезу його безпосередньо на угіддя, тож тобі не доведеться навіть з дому виходити.
– Розберуся з ним у домашніх капцях.
Травичковий бізнес, акуратно і шляхетно облаштований Міккі Пірсоном (людиною освіченою і типу благородною, адже трава нікого не вбиває), і надалі відчайдушно жадає лишитись чистеньким і по-растаманськи мирним. Але з моменту, як недоумок у маскарадному костюмі курки розвірчував не тому гопникові мізки з раритетної рушниці, і молодому герцогові, і травичкоробам під його титулованим дахом доводиться забруднитися по самісінькі вельможні шкарпетки. Та чай о п’ятій і лицарські наміри лишаються майже незмінним церемоніалом.
Анастасія Лях
Джентльмени (The Gentlemen)
2024 рік, США/ Велика Британія
Продюсери: Гай Річі, Метью Рід, Айвен Аткінсон, Білл Блок, Марн Девіс
Режисери: Гай Річі, Німа Нурізаде, Еран Кріві, Девід Кеффрі
Сценарій: Гай Річі, Метью Рід
У ролях: Тео Джеймс, Кая Скоделаріо, Деніел Інгс, Джоелі Річардсон, Вінні Джонс, Рей Вінстон, Джанкарло Еспозіто, Пітер Серафінович, Фредді Фокс, Рубі Сеар, Крістофер Гів’ю
Оператори: Келлен Грін, Ед Вайлд, Бйорн Шарпентьє
Композитор: Крістофер Бенстед