Дуже ненудне шоу для «дуже нудного» актора Ентоні Макі. Якось так одним реченням можна охарактеризувати серіал «Поплавлений метал» від стрім-сервісу Peacock, заснований на однойменній франшизі відеоігор про креші бойових автівок. Авторами цього чорнокомедійного постапокаліптичного екшна виступили сценаристи «Дедпула» Ретт Різ і Пол Вернік. І мабуть, зумисно віддали головну роль у цьому божевільному атракціоні марвелівській зірці, за якою закріпилося тавро «найнуднішого» (млосного та пісного) з усіх сучасних голлівудських артистів.
Америка недалекого майбутнього. Якийсь убивчий вірус зламав геть усі комп’ютери. Мережа накрилася, і люди через втрачений доступ до порно подуріли, сказилися, перетворилися на дикунів. Аби захиститися від психів (головорізів, ґвалтівників, канібалів) міста відгородилися височенними мурами. Сполучені штати перетворилися на Роз’єднані штати. За стінами почали мародерити стерв’ятники і шаленіти збоченці, а всередині стін встановили жорсткі авторитарні порядки новітні «законники». Порножурнали виявилися на вагу золота, а коли і вони скінчилися, дрочити довелося на комікси і манґи.
Головний герой – чоловік на ім’я Джон Доу (звісно, це не справжнє, а умовне ім’я, адже в американській криміналістиці Джон Доу є умовним позначенням невпізнаних трупів; герой не знає чи не пам’ятає свого справжнього імені, як і не пам’ятає нікого зі своєї родини, яка колись напевно в нього була). Він – одинак-вигнанець, що заробляє на бензин і харчі кур’єрством, тобто доставляє пакунки від штату до штату (так званий «молочар»). Його єдине завдання – оминути (або вшкварити) мародерів і довезти посилку цілою та неушкодженою до адресата. Джон – цинічний веселун і нестерпний базіка, теревенить без упину навіть із самим собою. І понад усе обожнює свою тачку на ім’я Евелін.
Якось у Новому Сан-Франциско «молочар» потрапляє до рук правительки міста (зірка слешер-франшизи «Крик» Нів Кемпбелл), котрій до смаку його пружна дупка. Вона демонструє кур’єру забуті сімейні цінності (чоловіка та немовля, котрі згодом виявляються фальшивкою) і пропонує громадянство та шанс на нормальне «домашнє» життя. Якщо тільки Джон вирушить через усю країну до Нового Чикаго і привезе звідти загадковий пакунок рівно за десять днів…
Смотрите легально на MEGOGO
Молочар погоджується і розпочинає вкрай небезпечну путь, впродовж якої, наче той казковий Колобок, зустрічає всіляких хитрунів і хижаків: таємничу мовчазну мародерку без імені і без пальця; здоровезного маніяка у моторошній клоунській масці на прізвисько Ласун; тиранічного шерифа Стоуна (Піщана людина зі всесвіту Людини-павука Томас Гейден Черч з фанфаронським білявим «майданчиком», як колись давно у Дольфа Лундгрена), який до апокаліпсису був звичайним охоронцем з великим комплексом поліціанта, котрого ніхто не сприймав всерйоз і над яким усі насміхалися, а після «кінця» став самопроголошеним вартовим порядку, нарцисом-диктатором з підлеглими і власною статуєю-пам’ятником…
«Поплавлений метал» – це ніби зустріч «Перевізника» з «Шаленим Максом», але у хуліганському форматі достобіса цинічної, нарочито кривавої, легковажно веселої, місцями тупуватої комедії. Проте точно не нудної, чого напевно й домагався Ентоні Макі. Без підтекстів, без інтелекту, без драми, без алегорій… це шоу виглядає і звучить саме так, як і його назва: як скрегіт зім’ятого металу (і звісно ж, саундтреком є ритми скрипучого тертя у стилі ню-метал). Воно добряче (по-дорослому, але без жодної моралі) розважає не схиблену на витонченості публіку, але при бажанні у ньому можна побачити глузливу критику поп-культури і культури споживацтва, адже тут армагеддон і крах цивілізації стались через загибель порноіндустрії, мережа фастфудів виявилася новітнім осередком рабства, а пісня гурту Aqua «Barbie Girl» перетворилася на найстрашніший спосіб катування.
Можна сказати, що сам серіал фігурально і є мастурбацією на аніме (до речі, кур’єр і мародерка займаються шаленим сексом у дитячому манежі з кольоровими кульками), але у хорошому сенсі, якщо, звісно, мастурбація на аніме можлива у хорошому сенсі. Тобто це така мастурбація на аніме, котра означає не педофілію, а… пристрасну любов до японської мультиплікації. Якщо подумати, тут повсюдно так чи інакше спотворюються сакральні дитячі символи: клоун, барбі, McDonald’s…, немовля на руках у фальшивої матері, котра, реалізувавши обман, відриває дитя від грудей із відразливою гримасою і коментарем «фу, бридота».
Щоправда, Ентоні Макі все одно не виглядає хуліганом. Хоча й старається. Він радше скидається відмінником-ботаном, що наполегливо удає двієчника-халамидника. Таким, що типу на людях трясе головою під хеві-метал, фанк і ґрандж, а потім зачиняється у своїй охайно прибраній кімнаті і тихенько вмикає Вітні Г’юстон чи Селін Діон… Втім, переконливо брутальна Стефані Беатріс (американсько-аргентинська актриса, відома роллю Рози Діас у комедійному серіалі «Бруклін 9-9») в образі безіменної безпалої мародерки з лишком компенсує пригладжену солодкість свого чепурного партнера (так само, як Шарліз Терон компенсувала незграбність Тома Гарді у «Дорозі люті»). Ніби вона одразу і Тельма, і Луїза у цьому тандемі, а красунчик Бред Пітт спочиває на задньому сидінні.
Анастасія Лях
Поплавлений метал (Покручений метал, Twisted Metal)
2023 рік, США
Продюсери: Майкл Джонатан Сміт, Ретт Різ, Пол Вернік, Ентоні Макі, Вілл Арнетт, Марк Форман, Джейсон Спайр, Кітао Сакурай, Петро Принципато, Асад Кизилбаш, Картер Свон
Режисери: Кітао Сакурай, Джуд Венг, Меггі Кері, Білл Бенц
Сценарій: Майкл Джонатан Сміт, Ретт Різ, Пол Вернік, Грант Декерніон, Шон Дістон, Франческа Гейлс, Жаклін Гейлс, Елісон Тафел, Алісса Форлейтер
У ролях: Ентоні Макі, Стефані Беатріс, Самоа Джо, Томас Гейден Черч, Нів Кемпбелл, Майк Мітчелл, Річард Кабрал, Тадж Вон
Оператор: Джеймс МакМіллан
Композитори: Лео Біренберг, Зак Робінсон
