Очікування далеко не завжди виправдовуються, проте четвертий сезон антології «Справжній детектив» варто було чекати так довго. Атмосферність тут настільки густа, що глядач почувається мухою, застряглою у чані з медом (так само, як і в улюбленому першому сезоні, хоча естетика і настрій тут геть інші, та й замість в’язких зелених боліт Луїзіани маємо холодні білі льодовики Аляски). А на виступи Джоді Фостер і професійної боксерки Калі Рейс, здається, можна дивитися вічно.
У пролозі в останній світлий день перед настанням довгої полярної ночі стадо північних оленів лякається чогось незримого, невідомого і божеволіє: кидається одне за одним у прірву одночасно із тим, як ховається останній сонячний промінь. На арктичній науково-дослідницькій станції, де живуть і працюють вісім дослідників з різних країн (біологів, фізиків та геологів), так само стається щось незбагненно дивне і вкрай загадкове, і доволі ліниве рутинне спостерігання за змінами клімату (хтось дивиться на великій плазмі культову молодіжну комедію «Феріс Бьюлер бере вихідний», і там гучно волає пісня «Twist And Shout» гурту The Beatles, під яку юний чарівний Метью Бродерік і компанія виконують знаменитий танок; хтось робить товстий сендвіч із шинкою і майонезом; хтось креслить на дошці якийсь графік чи діаграму; хтось пхає брудну білизну до пральної машини…) раптово переривається надприродним жахом на обличчі одного з полярників, судомами і таємничими словами «Вона пробудилася».
За три дні на станцію прибуває доставник харчів, котрий нікого не знаходить, але бачить на підлозі… відрізаний людський язик і викликає поліцію. Детектив Ліз Денверс (Джоді Фостер) констатує (виходячи з консистенції майонезу на сендвічі, що перетворився на сироп), що дослідників немає на станції щонайменше дві доби (тобто із самого початку полярної ночі) і що вони навряд чи пішли в експедицію, адже всі автівки на місці, а всі речі залишені так, ніби народ просто вийшов справити потребу і… зник. На екрані телевізора застрягла сцена-танець Феріса Бьюлера, і продовжує горланити «Twist And Shout». На дошці, де були діаграми, великими літерами написано «Ми всі мертві». Відрізаний язик, знов-таки констатує Ліз Денверс (виходячи зі слідів на кінчику язика, залишених від плетіння рибальської сітки), належить місцевій жінці із корінних.
Смотрите легально на MEGOGO
Факт знайденого язика привертає увагу поліцейської Еванджелін Наварро (Калі Рейс), котра належить до корінних і є, судячи з усього, запеклою феміністкою, бо вважає своїм найпершим обов’язком захищати жінок, скривджених чоловіками (п’яними бойфрендами, агресивними колишніми чи просто мудаками). Колись Наварро була детективом, та через одержимість однією так і не розкритою справою (а саме вбивством індіанки-активістки, котра виступала проти місцевої шахти, за рахунок якої живе все містечко, і котру знайшли із понад тридцятьма колотими ранами та… без язика) її усунили і зрештою понизили до рядового копа. Тепер Наварро упевнена, що язик, знайдений на дослідницькій станції, належить тій активістці (хоча суто фізично це не дуже можливо, адже минули роки), і прагне з’ясувати, який може бути зв’язок між старою «глухою» справою і свіжим зникненням полярників…
Звісно, «Нічна країна» цілком могла би бути окремим самостійним міні-серіалом, а не четвертим сезоном «Справжнього детективу». З одного боку, автори і продюсери HBO просто скористалися вже добре розкрученим брендом, аби градус глядацького очікування був якомога вищим (не дивлячись на те, що другий сезон на тлі першого здувся та й взагалі не був детективом, а третій пройшов майже непомітно і взагалі мало кого зумів зацікавити і тим паче втримати біля телевізорів аж до фіналу, хоча особисто мені сезон із Магершалою Алі видається вельми недооціненим). З іншого боку, насправді аби стати частиною антології «Справжній детектив» достатньо бути… справжнім детективом. За жанром, за естетикою, за суттю. І «Нічна країна» абсолютно точно цю умову виконала.
До речі, вперше сезон вийшов не з номером, а із власним підзаголовком. Очевидно, що «Нічна країна» – це свого роду рестарт, новий початок старої антології. Вперше сценаристом і шоуранером не є засновник і ідеолог цього концепту Нік Піццолатто. Його місце посіла мексиканка Ісса Лопес, яка виступила сценаристкою, режисеркою і шоуранеркою. Але що ще цікавіше: виконавчим продюсером шоу став оскароносний Баррі Дженкінс, режисер із напрочуд мистецьким баченням (котре у поєднанні з чітко окресленою жанровістю спроможне видати і глядацький, і експертний арт-гіт), відомий за поетичними драмами «Місячне сяйво», «Якби Біл-стріт могла заговорити» і потужним алегоричним міні-серіалом про свободу і рабство «Підземна залізниця».
Вперше сезон антології наповнився містикою (у першому була ритуальність, але не потойбічність, не метафізика), причому по самі вінця, настільки, що уподібнився горору (та не варто робити поспішних висновків, бо ж у справжньому детективі має бути і справжній злочинець, тобто реальний, із плоті і крові, а не демон чи дух). І неможливо не помітити, наскільки багато спільних рим у «Нічної країни» з британським серіалом «Фортитьюд», який так само поєднав жанр детективу з горором, так само розгорнув події у неіснуючому в реальності арктичному містечку (у «Нічній країні» це вигадане містечко Енніс на невигаданій Алясці), так само поєднав науку із шаманізмом етносів найвищих північних широт; так само занурився у глибини таємниць життя, схованих під вічними льодовиками…
Власне, аналогічним поєднанням астрального світу з реальним вирізняється культовий «Твін Пікс», тож «Нічна країна» (котра, між іншим, хоча й не тяжіє так очевидно до ексцентричності, проте теж може похизуватися влучною й дотепною іронією, яскравими персонажами, вправними і навіть подекуди блискучими діалогами, а також вдумливим і шанобливим поглядом на індіанську чи ескімоську міфологію) потенційно спроможна стати новим «Твін Піксом», новим сучасним сказанням про прадавні зло і добро, чорний і білий вігвами та по-звірячому вбиту дівчину.
Після першої серії може здатися, що містика не залишить місця реальному детективові. Адже щось там «пробудилося», і якась стара у виконанні Фіони Шоу побачила привида померлого чоловіка, котрий станцював шаманський танок і пальцем вказав на місце перебування зниклих полярників; а після кадру, де героїня Джоді Фостер тримає в руках іграшкового білого ведмедя з одним оком (судячи з усього, він належав її синові, котрий загинув в аварії під колесами п’яного водія), героїня Калі Рейс стикається на дорозі з реальним однооким полярним ведмедем… Та попри такі очевидно трансцендентні речі все ж маємо відсилку до цілком прозаїчної і земної підземної (даруйте за каламбур) шахти, котрою володіють вельми впливові, багаті і владні люди, тож без сумніву детективна природа «Нічної країни» балансуватиме між цинічним капіталізмом і цинічною політикою з одного боку та фольклорними легендами і віруваннями алеутів (корінних мешканців Аляски) з іншого.
Шарм, жорсткість, сарказм, інтелект білої літньої Денверс (Фостер) контрастують і водночас органічно доповнюються силою, фактурою, брутальністю, автентичністю кольорової зрілої Наварро (Рейс). Колишня боксерка, котра вже мала успішний акторський дебют (у інді-трилері 2021 року «Catch the Fair One»), виглядає кремезною і фізично, і ментально, і та безкомпромісна міць приваблює і захоплює. А Фостер філігранно вправляється у скепсисі, проте, є така здогадка, зрештою її персонажці (котра чомусь не терпить Бітлз) доведеться у «щось» таки повірити на кшталт того, як довелося повірити Дейні Скаллі у «Цілком таємно».
– Вони живуть тут самі цілий рік, як монахи… Що вони шукають у льодовиках?
– Витоки життя, мабуть.
– (Розчаровано-апатично) Аа, це.
«Довга ніч породжує найстрашніші нічні кошмари», – говорять нам автори. Тож цілком можливо, що вся містика обернеться химерами й почварами багатої похмурої уяви, котру активувала відсутність сонячного світла. Як дитячі страхи, котрі вмикаються тільки у темряві… Але так чи інакше це найсправжнісінький детектив.
Анастасія Лях
Справжній детектив: Нічна країна (True Detective: Night Country)
2024 рік, США
Продюсери: Баррі Дженкінс, Ісса Лопес, Нік Піццолатто, Адель Романскі, Марк Серьяк
Режисер: Ісса Лопес
Сценарій: Ісса Лопес, Намсі Хан, Кріс Манді, Катріна Олбрайт, Венона Вілмс
У ролях: Джоді Фостер, Калі Рейс, Фінн Беннетт, Фіона Шоу, Джон Гокс, Крістофер Екклстон, Ізабелла Стар Лаблан, Анна Ламбе, Ака Нівіана, Джоел Д. Монгранд
Оператор: Флоріан Гоффмайстер
Композитор: Вінс Поуп
