kinowar.com

Війна в об’єктиві. Рецензія на фільм “Повстання Штатів”

 10.04.2024  Новини, Рецензія

– Це якась помилка. Ми ж американці.
– Гаразд. А який ви тип американців?

В широкий прокат виходить пророче-застерігаюча політично забарвлена стрічка «Повстання Штатів» (Civil War) від студії А24. Картина розповідає про недалеке майбутнє, в якому новий очільник Білого дому не залишає посаду третій строк поспіль, через що в США розгортається друга в їхній історії громадянська війна.

Режисером і сценаристом виступив Алекс Ґарленд, відомий, перш за все, як майстер тексту. Він написав роман «Пляж», по якому поставили фільм з Леонардо Ді Капріо, він же створив сценарій «28 днів потому» Денні Бойла і нині працює над сиквелом. Також Алекс працював над відеоіграми «Enslaved: Odyssey to the West» та «DmC: Devil May Cry».

Режисерський дебют Ґарленда виявився теж вельми вдалим. Фантастичний трилер «Ex Machina» 2014 року приніс Алексу номінацію на Оскар та визнання на батьківщині – Британії, де він заробив три нагороди British Independent Film Awards. У 2018 році режисер екранізував фантастичний роман «Анігіляція» для Netflix з Наталі Портман у головній ролі. Критики схвально прийняли стрічку, а от для глядачів вона виявилася не надто зрозумілою.

Джессі Племонс What kind of Americans?

Останні роки Ґарленд працює з розкрученою нині студією А24, що спеціалізується якраз на незалежному глибокому кіно, яке старається поєднувати глядацький інтерес з призами на кінопреміях та фестивалях. У 2022 році він поставив фентезійний хорор «Чоловіки», а тепер видав найдорожчий фільм в історії студії А24 з бюджетом 50 мільйонів доларів.

«Повстання Штатів» у промо-матеріалах обіцяло екшн і драму про те, як американці догралися з захопленням Капітолію та лозунгами про «вкрадені вибори» до нової громадянської війни. Тобто це мала бути недвозначна картина-попередження про те, чого Америці може коштувати новий прихід Трампа. Недаремно стрічка отримала прем’єру у рік виборів на фестивалі South by Southwest в Остіні, штат Техас.

Для більшої дошкульності автор зробив головними героями журналістів. Тих самих людей, яких популісти люблять звинувачувати у заангажованості та виготовленні fake news. Заради справедливості треба відмітити, що герої таки заангажовані, тому що в них ні на секунду не виникає сумнівів у тому, на чиєму боці правда, а про президента вони говорять виключно як про негідника й узурпатора, якому скоро прийде кінець. Щоб задокументувати фінал його правління герої відправляються з Нью-Йорка у Вашингтон через лінію фронту.

Проте Ґарленд майже не говорить про причини внутрішнього конфлікту. Глядачам побіжно у розмовах та новинах дають зрозуміти, що Техас об’єднався з Каліфорнією, створивши Західні Сили, і пішов війною на Вашингтон. Відділилася також Флорида, але її у війні не видно, як і більшості інших штатів, що лишаються «поза політикою».

Civil war 2024

Тому не очікуйте якихось зрозумілих пояснень, як президент країни з авіаносцями та ядерними бомбами воює майже виключно піхотою проти танків та гелікоптерів Західних Сил. Це роад муві, в якому герої долають близько 800 миль напівзруйнованими містами і містечками, потрапляючи в одну небезпечну халепу за іншою, немов у постапокаліптичному кіно. Щоб у фіналі дістатися-таки Вашингтону, де розвернеться воєнне дійство немов з Call of Duty Modern Warfare 2.

Не звертаючись до логіки та розумних пояснень, режисер вирішив, що найкраще на прибічників популістів вплине звернення до підсвідомості. Тому головні медіа стрічки «Повстання Штатів» – це картинка та звук. Тут чимало жорстоких моментів на кшталт братських могил, підривів натовпів людей і повсюдної анархії, що заповнює вакуум безвладдя в одноповерховій Америці під час війни.

Яскравим прикладом цього стає герой Джессі Племенса (“Вбивці квіткової повні”), який займається масовим захороненням вбитих цивільних і побіжно питає в героїв: «Який ви тип американців?». Неправильна відповідь – ви в братській могилі разом з іншими громадянами вільної країні.

Civil war 2024

Провідниками в цей світ жорстокості, стрілянини й смертей стають, як уже відзначалося, журналісти. Головна героїня Лі у виконанні Кірстен Данст – відома воєнна кореспондентка, яка хоче зробити фото президента в момент падіння його влади. Її напарник – журналіст Джоел (Вагнер Моура з «Нарко»), який хоче взяти у президента інтерв’ю. Також в цю небезпечну подорож з ними відправляються підстаркуватий досвідчений журналіст у виконанні Стівена Гендерсона («Леді Бьорд») та починаюча фотокореспондентка Джессі, зіграна Кейлі Спейні («Прісцилла»), яка мріє про кар’єру як у Лі.

На жаль, Ґарленд навіть не намагається пояснювати мотивацію персонажів, які лізуть в саме пекло війни заради вдалого кадру. Вони схожі на адреналінових наркоманів, котрі під кулями роблять 30 кадрів, щоб отримати бодай один вдалий, а в перервах випивають з такими ж відчайдухами у точках відпочинку. Щось подібне ми бачили у виконанні Рассела Кроу у стрічці «Пиво зі смаком дружби», де він грає воєнкора під час В’єтнамської війни.

Ґарленд намагається показати на прикладі журналістів та героїв їхніх репортажів всю глибину падіння людської цивілізації, що поринає у воєнний конфлікт. Повсякчасне розлюднення торкається усіх учасників конфлікту, як тих, хто розстрілює противника з кулемету, так і тих, хто фіксує усе це через об’єктив камери. І поки героїня Спейні перетворюється на загартовану героїню Данст, сама Лі доходить до тієї точки, де ламається навіть найміцніша сталь.

Повстання Штатів 2024

Фільм «Повстання Штатів» вийшов видовищним воєнним екшном, політичним застереженням, що намагається грати на підсвідомості глядачів, демонструючи жахи війни через призму розлюднених, розлючених та розгублених учасників конфлікту. Отримавши 50 мільйонів бюджету, Алекс Ґарленд почасти забуває про розкриття персонажів та забиває ефір голлівудським видовищем, вдаючись до візуального та звукового впливу на глядачів, не раз використовуючи банальний сценарний прийом героїчно-жертовної смерті важливих персонажів. Ця картина, яку українці, нажаль, вже роками можуть спостерігати в живу не лише з екранів, а й часто з власних вікон, навряд відкриє нам щось нове. А от для американської публіки фільм англійця Ґарленда, сподіваюсь, стане ще одним доводом задуматись. Особливо для тих, хто не чув про «20 днів у Маріуполі».

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі фільми про війну

Підтримайте Україну:

  • фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
  • фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
  • Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
  • дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Коментарі