kinowar.com

Золота клітка з видом на пекло. Рецензія на фільм «Служниця»

 16.12.2025  Рецензія

I’m in the corner of ur cage

Mascara runnin’ down my face

The door is open, but I’ll stay

U think u can keep me

And keep me afraid.

Nessa Barrett, «Keep Me Afraid»

«Служниця» (The Housemaid) – екранізація однойменного роману Фріди МакФадден, одного з найгучніших бестселерів останніх років у жанрі психологічного трилера. Книга вийшла у 2022 році і очолила чарти Amazon і Goodreads у категорії «детектив і трилер», була перекладена понад 40 мовами і розійшлася сукупним накладом понад 7 мільйонів примірників. Не дивно, що вона стала початком цілої серії романів, які в Україні продалися загальним тиражом понад 200 тисяч – цифра, про яку більшість жанрових авторів можуть лише мріяти. Тож кіноверсія не забарилася.

Служниця (The Housemaid)

Режисером і продюсером стрічки виступив Пол Фіг, відомий умінням поєднувати жанровий трилер із іронією та глянцевою подачею – саме так він працював у «Простій послузі». А ще він мастак жартувати, адже працював над культовим серіалом «Офіс». Обидві навички стали йому у пригоді в «Служниці», де глядачі не раз вжахнуться, і так само матимуть змогу засміятися.

Сценарій написала Ребекка Сонненшайн, адаптувавши роман для екрану з акцентом на психологічну напругу та жіночу перспективу. Сідні Свіні та Аманда Сайфред долучилися до проєкту не лише як акторки головних ролей, а й як виконавчі продюсерки, поряд із самою Фрідою МакФадден. Музику до фільму написав Теодор Шапіро, це його восьма спільна робота з Фігом. Оскільки більшість сцен відбувається в одному будинку, зйомки тривали недовго, стартували у січні цього року в Нью-Джерсі й завершилися навесні.

Служниця (The Housemaid) 2025

Українська прем’єра стрічки відбулася серед перших у світі практично синхронно з зірковим показом у Лос-Анджелесі. Тому пропонуємо вам перший погляд на фільм, який в український прокат потрапить лише 1 січня 2026 року. Заздалегідь зазначимо: «Служниця» старанно працює з матеріалом, який сам по собі є ідеальною приманкою для масового глядача.

Історія Міллі у виконанні Сідні Свіні починається як класичний сюжет про соціальне дно і раптовий шанс. Молода жінка з незрозумілим, але точно трагічним минулим, яка ночує у власній машині і не має заробітку, отримує роботу служниці з проживанням у розкішному маєтку Вінчестерів. Їхній дім і родина виглядають занадто ідеальними, аби бути правдою. Господиня Ніна (Аманда Сайфред) втілює образ жінки з обкладинки глянцю – усміхненої, доглянутої, бездоганно ввічливої, яка встигає і за собою слідкувати, і величезний дім у відмінному порядку тримати. Її чоловік, Ендрю (Брендон Скленар) – успішний красень з голлівудською посмішкою і накачаним торсом. Він настільки милий, що хоч до рани прикладай.

Служниця (The Housemaid)

Однак через бездоганні інтер’єри і ввічливі фрази дуже швидко починає проступати гниль. Бо Ніна виявляється істеричною аб’юзеркою, яка буквально третирує Міллі. Її мала дочка Сісі ставиться до покоївки насторожено прохолодно, а садівник Енцо відверто каже, що тій тут не місце. Єдине, що дає дівчині надію, – прекрасний Ендрю, який демонструє справді залізне самовладання і християнське всепрощення.

Не будемо розкривати деталей, аби не спойлерити. Але відмітимо, що фільм «Служниця» свідомо складений із класичних тропів. Це, по-перше, сучасна варіація казки про Попелюшку, де замість мачухи – агресивна хазяйка, а замість гарбузової карети – робота, що дає дах над головою і заробіток, від яких бідна дівчина не має змоги відмовитися. По-друге, це модна історія про багатих людей з ідеальним життям, яке насправді тримається на страху, ненависті й потребі тримати марку. І по-третє, це феміністичний трилер про жінку, яка намагається отримати суб’єктність навіть тоді, коли це загрожує повною відсутністю гарантій, бідністю і маргіналізацією.

Служниця (The Housemaid) 2025

Тобто фільм Фіга і Сонненшайн пропонує невибагливій публіці одразу декілька дофамінових приманок. Спершу глядач радіє, що багаті теж плачуть. Потім разом з Міллі доходить висновку, що білява сучка не заслуговує такого святого красеня, як його нарікають сусідки Ніни під час традиційних чаювань з плітками. І врешті всі захопливо аплодують, коли зло отримує заслужене покарання.

У той же час для більш вибагливого глядача також припасли цікаві елементи. Варто відзначити дійсно переконливі акторські роботи, що не схожі на типові гримаси у прохідних ромкомах і сльозогінних драмах. А також уміння Фіга розмірено і обережно будувати атмосферу повільного психологічного тиску, регулярно розкачуючи героїню Свіні, а з нею і глядача на емоційних гойдалках між щастям та аб’юзом.

Служниця (The Housemaid) 2025

Для Сідні Свіні це ще одна спроба врятувати своє реноме провальної акторки. Вона пробується в різних амплуа, намагаючись не надто експлуатувати свою зовнішність, обираючи то роль скромної офіціантки-заїки в «Американі», то професійної боксерки у «Королеві рингу», проте стрічки провалюються у прокаті. У «Служниці» вона і тихоню вдає, і ефектне тіло демонструє (фільм отримав вікове обмеження 16+), але стрічка виходить у різдвяний сезон з шаленою конкуренцією, тому їй буде непросто заробити навіть попри скромний бюджет на рівні 25-35 мільйонів доларів. Якщо невтішні прогнози аналітиків справдяться, Свіні матиме у 2025 році одразу чотири фінансово провальні роботи.

Служниця (The Housemaid)

«Служниця», як і роман МакФадден, відверто складена з жанрових кліше, які глядач бачив уже не раз – історій про ідеальні доми з гнилизною всередині, про залежність, замасковану під турботу, про важкість рішення піти, коли на кону так багато. Але зроблено це достатньо якісно, щоб навіть добре розуміючи, чого чекати далі, все одно хотілося дочекатися і побачити, як саме розкладуть ці знайомі карти. Хороша постановка і переконливі акторські роботи утримують глядацьку увагу і дозволяють назвати «Служницю» хорошою екранізацією історії з банальним фіналом. У підсумку це фільм про комфорт, ціна якого – підпорядкування, і про свободу, за яку майже завжди доводиться платити дорожче, ніж здається на перший погляд. А ще це історія про аб’юз, який не варто терпіти за жодних обставин, навіть якщо він подається у дорогому інтер’єрі. Бо золота клітка лишається кліткою, як би яскраво вона не блищала.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі трилери всіх часів

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Підтримайте Україну:

Коментарі