Студія Marvel не на жарт розгнівала українців. Глядачам не сподобалися москва і руські, і матрьошки в кадрі нового довгоочікуваного серіалу «Таємне вторгнення». І навіть великий вибух на «красной площади» не задобрив обурених українських фанів.
«Таємне вторгнення» – це історія, тісно пов’язана із сюжетом фільму «Капітан Марвел», але розгортається вона через тридцять років. Тоді, у 1990-х роках, молодий Нік Ф’юрі і супергеройка Керол Денверс з’ясували, що іншопланетна раса перевертнів скруллів, котрі здатні набувати будь-якої людської подоби і ховатися серед землян, насправді не є поганцями-загарбниками, агресорами-ворогами; насправді вони є жертвами чужих космічних амбіцій, безпритульними небораками, що втратили рідну планету і тепер, будучи вимушеними переселенцями, потребують нової домівки. Тоді Ф’юрі пообіцяв лідерові скруллів Талосу, що віднайде для його страдного народу новий дім.
За тридцять років на Землі та й в усьому всесвіті сталося чимало хорошого і поганого. Зокрема інший прибулець Танос клацнув пальцями і знищив половину всього живого, половину людства у тому числі. А через п’ять років Месники стрибнули у часі і повернули назад усіх, хто тоді безслідно щезнув. Ф’юрі був серед зниклих, тож цілих п’ять років подій випали з його життя. Із небуття наставник супергероїв повернувся геть іншим, розгубленим, зневіреним, зламаним… (нарешті це історія саме про Ніка Ф’юрі, а не про його суперових підопічних).
У «Таємному вторгненні» ми бачимо героя Семюела Л. Джексона не таким, як завжди. Він більше не ховає травмоване око під піратською пов’язкою (тобто не ховає ані фізичні, ані душевні шрами). Носить густу сиву бороду і в’язану шапку. Більше схожий на бомжа, аніж на керівника урядової супергеройської організації (замість Щ.И.Т.а, що дискредитував себе через проникнення у самісіньку глиб агентства терористів «Гідри», Ф’юрі тепер очолює міжгалактичну розвідку під назвою М.Е.Ч.). Причому «бомж» – то не лише порівняння, а і метафора. Адже Ф’юрі, який переживає фрустрацію і депресію, більше не буває на Землі, ніби сам себе засудив на вигнання. Бо, мабуть, після повернення з нізвідки втратив відчуття домівки і відчуття твердого ґрунту під ногами. Став таким самим безхатьком, як і його близький друг Талос.
Смотрите легально на MEGOGO
За тридцять років скрулли так і не отримали обіцяний дім, так і залишилися нещасними блукачами. Тож в їхньому середовищі піднялися бунтівники. З’явився новий молодий лідер, котрий сказав усім невдоволеним, що досить кормитися пустими обіцянками, треба діяти радикально: нищити людство і відбирати планету. Він створив штаб екстремістського руху в москві, почав разом зі своїми прибічниками захоплювати тіла і розум людей, як у науково-фантастичному горорі 1956 року «Вторгнення викрадачів тіл» (адже скрулли здатні копіювати не лише зовнішність, а й мислення іншого об’єкта і брати його під контроль), і втілювати план розпалення війни між Америкою і росією, аби дві ядерні наддержави знищили не лише одна одну, а й увесь світ…, котрий, спустошений і безхазяйний, скрулли, стійкі до радіації, потім присвоять без жодного опору і перешкод і нарешті облаштують на руїнах заповітний дім… Аби цього не допустити, Нік Ф’юрі, який відчуває провину, відповідальність і зобов’язання перед Талосом та його обманутим народом, виходить зі своєї мушлі і повертається на Землю…
«Таємне вторгнення» мало дістатися глядачів значно раніше. Та влітку 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення в Україну, продюсери Marvel заявили, що мають переписати сценарій і зробити перезйомки, оскільки у сюжеті фігурують москва і руські. Очікувалося, що автори шоу взагалі приберуть усі згадки про росію зі сценарію і перенесуть події в іншу локацію. Та цього не сталося… Тож після прем’єри на студію посипалися прокльони і лайка від українських фанів. «Огидно дивитися… Marvel геть **бнулася показувати москву, «красную площадь», матрьошки… Вона, мабуть, живе в якійсь паралельній реальності… Зйомками у москві напхала путінські кишені зайвими грошима, котрі підуть на виробництво ракет, які потім полетять в українців…» – ось так відреагували українські комікс-шанувальники на першу серію «Таємного вторгнення». Щоправда, останнє звинувачення є стовідсотково хибним, оскільки зйомки серіалу проходили в Англії, де збудували схожі на москву декорації. Та й взагалі, може, зарано ставити на Marvel хрест?..
Марвелівські комікси часто містять політичний (соціально-політичний, політико-економічний) контекст, політичні метафори і відсилки (особливо комікс про Чорну пантеру, звісно ж). Та очевидно, що серіали (принаймні деякі) є ще більш політичними, аніж повнометражні фільми. І тоді як кінотеатральні марвелівські стрічки зосереджені передовсім на фантастичному екшні, телевізійні шоу, зокрема «Сокіл та Зимовий солдат» і «Таємне вторгнення», тяжіють до політичного реалізму. І зовсім невипадково при перегляді «Таємного вторгнення» виникає асоціація з класичним фантастичним горором «Вторгнення викрадачів тіл», котрий вийшов на екрани в середині 1950-х, у розпал холодної війни і напередодні Карибської кризи, в атмосфері тривожного очікування і передчуття максимальної напруги, кульмінації ядерного протистояння США та СРСР.
Тож треба розуміти, що викреслити росію зі сценарію Marvel ніяк не могла, бо у цьому випадку вийшла б цілковито інша історія і взагалі інший серіал. Вона могла лише підкорегувати нюанси і акценти. І в результаті ось що ми побачили і відчули. «Таємне вторгнення» просякнуте тотальними недовірою і параноєю у дусі найкращих шпигунських трилерів про холодну війну, у дусі романів британського письменника Джона ле Карре і зокрема його знакового твору «Шпигун, вийди геть!» (між іншим, Олівія Колман блискуче зобразила гостру на язик і на політичні симпатії агентку-жартівницю британської розвідки). Адже важко уявити більші параною і смуту, аніж параноя і смута у світі, де не можна довіритися геть нікому, навіть найнайближчій людині, бо абсолютно кожний може виявитися прибульцем-терористом у людській подобі; кожний може виявитися не тим, ким здається. Звісно, ця параноя холодної війни сьогодні переживає ріплей і реінкарнацію. І саме цей політико-історичний рефрен і транслює «Таємне вторгнення».
До путінського вторгнення в Україну, до цієї повної російської деградації і повернення до сталінізму і загалом до найгірших радянських «цінностей» зображення в американському фільмі/ серіалі «водки», матрьошок і шапок-вушанок із зіркою на лобі було б сміховинною, грубою «клюквою». Але сьогодні це вже не викривлена, поверхнева і шаблонна інтерпретація росії, це реальна росія. І Marvel усіляко підкреслює, сатирично висміює ретроградність, реакційність, мракобісся нинішньої москви: перехожі на вулицях поголовно в радянських вушанках, «красная площадь» завалена матрьошками, котрі ще й розфарбовані георгіївськими смужками, жінки у беретах одягнені по пролетарській моді 1940-х, ніби йде Друга світова… Аж раптом посеред обскурантного одноманітного натовпу з’являється нарочито інакший, чужинний, загадковий образ дівчини із райдужною кулькою у заборонених в російському соціумі ЛГБТ-кольорах, кольорах права на вільний вибір.
Здатність скруллів до «перевдягання», «перевзування» шкіри і розуму тепер легко читається як алегорія путінської пропаганди, повного контролю над свідомістю і мисленням народу; як алегорія брехливих путінських перевертнів, що є зовсім не тими, ким хочуть виглядати, і роблять зовсім не те, що кажуть. І за допомогою цього всеосяжного контролю загарбники хочуть присвоїти, зажерти, захопити, відібрати чужий дім. Лишень скрулли роблять це через те, що власного дому не мають, а московіти – через жадобу і ненависть… До речі, згаданий «Сокіл та Зимовий солдат» теж розповідав історію тероризму через втрату дому: там до радикальних агресивних дій вдалися біженці, іммігранти, переселенці, котрі після так званого «блиму» (клацання пальців Таноса) і зникнення половини людства отримали в Америці житло, місця роботи, нове життя…, а потім, коли Месники повернули усіх назад, знову все втратили…
Цікаво, що зазвичай комікси є чорно-білими, тобто мають чіткий поділ на хороших і поганців, що, як правило, не відповідає реальному життю, в котрому безліч сірих відтінків і майже немає однозначностей. Проте тут і іммігранти, що вимушено стали терористами у «Соколі та Зимовому солдаті», і скрулли, що вимушено стали загарбниками у «Таємному вторгненні», – лиходії із купою суперечностей, із купою «але». Тоді як реальне життя сьогодні поділено на чорне і біле доволі чітко: путін і пропутінські руські є абсолютним злом без жодного можливого виправдання, а ми, українці, сьогодні є тими, в кого силою, чхаючи на усі правові і моральні закони, відбирають рідний дім. Тож головне, аби Marvel нічого не переплутала, розподіляючи емоційні наголоси, а ми, глядачі, будемо судити не одразу, а тоді, як оголяться усі твісти і будуть розставлені крапки над «і».
Ще тут, до речі, доволі шорсткий, зрілий (чи навіть постзрілий) і дещо цинічний гумор. Як, приміром, у цьому діалозі між Талосом і Ф’юрі:
– До речі, за мірками скруллів я не такий вже й старий. Якщо перерахувати на людський вік, мені ще навіть сорока немає. Тобто я ще навіть не досяг кризи середнього віку, коли куплю собі мотоцикл… А ти, між іншим, що собі придбав на кризу середнього віку?
– Месників.
Анастасія Лях
Таємне вторгнення (Secret Invasion)
2023 рік, США
Продюсери: Кевін Файгі, Кайл Бредстріт
Режисер: Алі Селім
Сценарій: Кайл Бредстріт
У ролях: Семюел Л. Джексон, Бен Мендельсон, Емілія Кларк, Кобі Смолдерс, Мартін Фрімен, Олівія Колман, Дон Чідл, Дермот Малруні, Крістофер МакДональд, Кармен Іджого
Оператор: Ремі Адефарасін
Композитор: Кріс Бауерс
