«Хоробрі казки» від Суспільного: Юлія Саніна озвучила першу історію нового проєкту

Як пояснити дітям, що відбувається навколо, не лякаючи, але залишаючись чесними? Із 27 жовтня на Суспільному щотижня виходитимуть аудіоісторії нового часу — «Хоробрі казки» для українських дітей та їхніх батьків. 12 пізнавально-розважальних аудіоказок, які озвучуватимуть українські артисти, військові, митці, народні улюбленці, публікуватимуть на телеграм-каналі Суспільне Казки та ютуб-каналі «Бробакс».

Казки нового часу — це терапевтичні історії спільного досвіду українських родин, які правдиво, але делікатно пояснюватимуть дітям нові реалії, що наскрізно присутні в цікавих оповідях зі щасливими завершеннями. Концепти 12 тем, які лягли в основу казок — розлука, підтримка, доброта, дружба, солідарність, втрата, віра в спільну перемогу та інші. Їх пропрацьовували на нетравматичність  з авторкою текстів Іриною Виговською, психологинею Маріанною Новаковською та соціологинею Вікторією Бриндзою. Ілюстрації Георгія Сагітова дають простір для уяви кожного, хто слухає казки, асоціативність дозволяє домислити, дофантазувати.

Першу казку «Вел і Цуц» зі збірки читає Юлія Саніна, лідерка гурту The HARDKISS. Вона озвучує дивовижну історію про дружбу.

«Я дуже рада долучитися до такого потрібного проєкту. Складно навіть уявити, що переживають в душі наші діти під час війни. Ми, дорослі, намагаємося допомогти малечі. Тому казкотерапія дуже важлива. Вона заспокоює, пояснює дітям їхні переживання і почуття. Я вважаю, що і дорослим не завадить пройти таку терапію», — ділиться враженнями співачка.

«”Хоробрі казки” почалися з самоката в Гуманітарному штабі, де я волонтерила на початку повномасштабного вторгнення. Розгублені батьки, які прибували евакуаційними потягами, вирішували життєво необхідні питання, а діти сумували за велосипедами, самокатами, ведмежатами. Вигадана мимохідь історія про самокат, який чекає вдома, дуже підбадьорила маленьку Злату з Маріуполя, поки ми терміново шукали його для неї у Львові. Історії з’являлися одна за одною, як відповідь на події навколо», — розповідає керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ Суспільного Вікторія Мурована.

Маріанна Новаковська зазначає, що навіть зовсім маленьким дітям потрібні відповіді на непрості питання про війну, смерть і що буде далі. Задача дорослих — дати відповіді, не тікати від складних питань, знайти можливість підібрати слова, óбрази, дати відчуття безпеки, навіть коли самим страшно.

У своїй роботі я завжди любила казкотерапію — у запитах про тривогу, агресію, дружбу, самостійність — що завгодно. Але коли почалася повномасштабна війна, мені вперше ось настільки сильно захотілося говорити зі своїми власними дітьми через казкові історії. Так народився їжачок Лесик, який вимушений їхати від небезпеки зі свого рідного лісу — від звичного життя туди, де нічого не відомо. “Це ж як у нас! Це ж і ми такі речі брали з собою! Це і я таке відчувала”. Казка лікує, підтримує і говорить правду мовою, доступною для розуміння дитини», — розповіла Маріанна Новаковська.